Черкаси (Львівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
село Черкаси
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЛьвівська
РайонЛьвівський
ГромадаЩирецька селищна громада
Основні дані
Засноване1464[1]
Населення312
Площа0,39 км²
Густота населення800 осіб/км²
Поштовий індекс81176[2]
Телефонний код+380 3230[3]
Географічні дані
Географічні координати49°34′56″ пн. ш. 23°54′12″ сх. д. / 49.58222° пн. ш. 23.90333° сх. д. / 49.58222; 23.90333 23°54′12″ сх. д. / 49.58222° пн. ш. 23.90333° сх. д. / 49.58222; 23.90333
Середня висота
над рівнем моря
259 м[4]

</ref>

ВодоймиЩирка
Місцева влада
Адреса ради81174, Львівська обл., Львівський р-н, с. Дмитре, буд. 295[5]
Сільський головаБерезовський Олег Борисович[5]
Карта
Черкаси. Карта розташування: Україна
Черкаси
Черкаси
Черкаси. Карта розташування: Львівська область
Черкаси
Черкаси
Мапа
Мапа

CMNS: Черкаси у Вікісховищі

Черка́си — село в Україні, у Щирецькій селищній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Щирецька селищна рада. Населення становить 312 осіб.

Етимологія назви

ред. код

Назва села Черкаси походить від однойменної назви міста.

У народному переказі розповідається про те, що у період Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького три козаки з його загону сподобали собі цю місцевість. «Невдовзі на тому горбочку було збудовано три садиби і потроху почало розбудовуватись село, а так, як ті козаки були вихідцями з Черкас східних, то й назвали поселення Черкасами[6][неавторитетне джерело].

Населення

ред. код

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 312 особи. Мовний склад села був наступним:

МоваЧисло ос.Відсоток
українська312100

Історія

ред. код

Перша згадка про село Черкаси — 13 липня 1464 року[1], коли було розмежування сіл Кагуїв, Гонятичі, Черкаси. Це підтверджують і старожили, яким передавали з покоління в покоління інформацію про те, що село Черкаси разом з селом Кагуєвом мали спільну церкву і цвинтар.

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як малолюдне[7].

Черкаси у другій половині XIX –початку XX століття

ред. код

За часів Австро-Угорщини через село було прокладено залізницю і побудовано спеціальну залізничну станцію, яка збереглася до нашого часу. Село стало одним із залізничних вузлів на важливих транспортних шляхах. Саме в той період відбувалась активна розбудова села по іншій стороні від колії. Село стало більш цивілізованим. Із усіх навколишніх сіл люди добирались до села Черкаси, щоб доїхати до Львова або ж Стрия.  

Біля залізничної колії було побудовано гіпсовий завод, який відправляв свою продукцію залізничною колією у різні напрямки. Завод проіснував до 1939 року.

Є згадки про те, що австрійці знайшли у селі цілющі джерела води, яку вони возили для дослідження у Відень. Ця вода справді була цінною, оскільки вони мали задум побудувати на території села санаторій, але через Першу світову війну цей задум не вдалось втілити у реальність.

Черкаси у період до 30-х років XX століття

ред. код

Ще на початку XX століття у Черкасах було споруджено великий фільварок. Його власником був поляк Новосельський. Відомо, що у фільварку працювало багато людей: не лише мешканці Черкас, а також і сусідніх сіл, зокрема Дмитре та Горбачі.

Напередодні Першої світової війни у селі було відкрито двокласну  школу. Це була перша школа у Черкасах. Пізніше вона стала чотирикласною. До початку 1941 року директором цієї школи був Іван Сенюта. Відомо, що уроки велися у той період українською мовою. У період німецької окупації школою керувала вчителька Олена Чайківська.

Біля школи у 1910 році було збудовано капличку на честь святкування 60-ліття скасування панщини. Її спорудив мешканець Черкас, залізничник за професією – Підкович.

Приблизно у 1920-х роках в селі почав розвиватися просвітницький рух, що пов’язано із заснуванням перших товариств «Просвіти».

Молодь часто організовувала так звані «фестини», ставили вистави. Організатором і народним режисером таких вистав був житель села Іван Синенький. За кошти, які отримували з вистав, селяни збудували дерев’яний будинок «Просвіти», де була і читальня. Такий культурний осередок був одним із найкращих у довколишніх селах.

Також у селі Черкаси діяв осередок товариства «Луг».

Черкаси після 30-х років XX століття

ред. код

У період більшовицького терору постраждали цілі великі родини, а саме родини Стасенків, Лазуркевичі, Ільківи, Короляки, Синеньківи, Кікеріви. Вони загинули або ж були вивезені до Сибіру радянською владою.

Мешканці села важко згадують період колективізації і створення колгоспів на території села. «Селяни згадують, як не хотіли підписувати заяву до вступу в колгосп, а їх насильно везли в Щирець, і там тримали в холоді та голоді, поки не підписали заяви[6].

Черкаси за часів незалежної України

ред. код

За роки незалежності в селі було споруджено греко-католицький храм святого Юрія.

До п'ятої річниці Незалежності в селі було встановлено пам'ятник борцям за волю України.

Архітектурні пам’ятки

ред. код
  • Церква святого Юрія.
  • Пам’ятник борцям за волю України

Відомі люди

ред. код
  • Стефан Короляк — колишній Січовий Стрілець.
  • Богдан Мицик — професор Львівської Політехніки.
  • Олексій Дуфанець — професор Львівської національної академії мистецтв.
  • Іван Короляк, Василь Бобиляк, Василь Михайлів — інженери Національного лісотехнічного університету України.
  • Михайло Ільків, Іван Короляк, Ярослав Короляк — педагоги.

Примітки

ред. код


Навігаційне меню