Мудіф

Мудіфи були одним із традиційних типів споруд, побудованих арабами на болотах на півдні Іраку протягом щонайменше 5000 років. В Уруку було виявлено різьблене підвищення типового мудіфу, датованого приблизно 3300 роками до нашої ери, яке зараз знаходиться в Британському музеї^[1].

Мудіф використовується сільським шейхом як гостьовий будинок^[2]. Інші типи очеретяного житла, такі як раба (з входами на обох кінцях, що використовується як сімейне житло) або байт (однокімнатне житло), як правило, менші за мудіф^[3].

Кожен сільський шейх мав мудіф, який міг вмістити не менше десяти осіб. Кількість арок, які використовуються в мудіфі, залежить від племені і родини^[4]. Іноді мудіф прикрашали додатковими пучками очерету, складеними в декоративні візерунки, розміщеними на фасаді, щоб служити ідентифікатором племені^[5]. Вхід у мудіф завжди звернений до Мекки^[4].

Англійська письменниця Гертруда Белл описала мудіф у листі до свого батька^[6].

• 
  Мудіф, фотографія Гертруди Белл, 1918 або 1920.
• 
  Болотний араб серед очерету, який використовується для будівництва
• 
• 
  Арабська дівчина з Аль-Кутри, Ірак, стоїть перед очеретяним житлом
• 
  Інтер'єр іракського мудіфу
• 
  На купюрі в 50000 іракських динарів

При будівництві мудіфу очерет зв’язують і сплітають у товсті стовпчики; більші й товстіші очеретини зігнуті впоперек і зв’язані, щоб утворити параболічні арки, які складають хребет будівлі^[7]. Ці арки зміцнюються попереднім напруженням колон, оскільки спочатку вони вставляють у ґрунт під протилежними кутами^[8]. Серія арок визначає форму будівлі. Довгі поперечні балки з більш дрібних пучків очерету прокладаються поперек арок і перев’язуються. Ткані килимки з очерету утворюють оболонку будівлі. Деякі килимки сплетені з перфорацією, як сітка, щоб забезпечити світло та вентиляцію.

Передня і задня стінки прикріплені до двох великих вертикальних колон з очерету, а також виготовлені з плетених килимків. Мудіф потрібно перебудовувати кожні десять років^[9].

Найпоширенішим типом очерету, який використовується для будівництва мудіфу, є іхдрі. Очерет має властивості, які роблять його ідеальним будівельним матеріалом - він має високу концентрацію кремнезему, що робить його водостійким, непривабливим для комах та інших шкідників, а також чудовим тепло- та звукоізоляційним матеріалом. Це недорогий матеріал, гнучкий і довговічний як будівельний матеріал, що заохочує до творчості^[10].

Мудіф використовується як гостьовий будинок або для урочистих випадків, і не може використовуватися для будь-яких інших цілей. Коли гість входить у мудіф, його або її зустріне сільський шейх, супроводжує до належного місця та запропонує напої, наприклад, високосолодку каву на ритуальній церемонії ^[3].

У 1980-х роках на болотах проживало близько півмільйона арабів^[11]. Однак приблизно з 1993 року Саддам Хусейн почав осушувати болота, намагаючись знищити життя та культуру південних арабів^[12]. Після поразки Хусейна в 2003 році арабські громади почали розкопувати дамби, знову затопивши болота і відновивши свій традиційний спосіб життя^[13].

У 2015 році мудіф зобразили на 50000 іракських динарів.^[14]