Іванівці (Жмеринський район)
Іва́нівці (пол. Iwanowce[1]) — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
село Іванівці | |
---|---|
Церква Введення Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Барська міська громада |
Облікова картка | Іванівці |
Основні дані | |
Засноване | 1456 |
Населення | 1409 |
Площа | 27,876 км² |
Густота населення | 50,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23013 |
Телефонний код | +380 4341 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′14″ пн. ш. 27°43′02″ сх. д. / 49.10389° пн. ш. 27.71722° сх. д. 27°43′02″ сх. д. / 49.10389° пн. ш. 27.71722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 288 м |
Водойми | р. Шевчичка |
Відстань до обласного центру | 60 км |
Відстань до районного центру | 5 км |
Найближча залізнична станція | Васютинці |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18 |
Карта | |
Мапа | |
Географія
Розташоване за 5 кілометрів від центру громади, за 8 км від залізничної станції Васютинці, 60 км від Вінниці. Через село проходить шосейна дорога.
Селом протікає річка Шевчичка, у межах села утворює ставок. До другої половини 20 століття була заболоченою. Під час нападів татари змушені були робити гребельки, щоб подолати заболочену місцевість, ці насипи збереглися.
Історія
Перші згадки в історичних документах датуються серединою XV століття та пов'язані з майновими правами на поселення Рів (сучасне місто Бар) та навколишні села. В 1456 році польський король Казимир дозволяє воєводі руському Анджею Одровонжу викупити Рів з Ялтушковом, Іванівцями, Кумановом[2] та іншими селами у родичів Стогнєва Рея з Шумська.
1493 року в селі Іванівка нараховувалося 16 хат.
Під час люстрації 1616 року зазначалося, що власниками села були Іванівські-Овсянікові, які за володіння селом несли військову службу при Хмільницькому замку.
У XVI — першій половині XVIII століття село часто зазнавало нападів кримських і ногайських татар — знаходилося поблизу «Кучманського шляху» — відгалуження Чорного шляху, яким татари користувалися для нападів на Поділля та західноукраїнські землі.
Школа в селі заснована 1869 року.
З 1923 року село входить до складу Барського району.
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 10 осіб[3].
Згідно з переписом УРСР 1970-х років, у селі проживало 1732 людей.
На території села розміщувався господарський центр колгоспу, господарство мало в користуванні 2446 гектарів землі, з них 1800 орної. В колгоспі вирощували зернові культури та цукрові буряки, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
В селі працювали бібліотека, клуб, восьмирічна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій.
Виходила колгоспна багатотиражна газета.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району[5].
Населення
В 2011 році у селі проживало 1423 людей.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,37% |
російська | 1,28% |
інші/не вказали | 0,35% |
Інфраструктура
Станом на осінь 2013 року функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини, працює загальноосвітня школа 1-2 ступенів, в 2013–2014 роках навчається 103 учні.
Релігія
В селі існує храм Введення Пресвятої Богородиці, понад 30 років його настоятелем служив митрофорний протоієрей Криванич Георгій Михайлович, нагороджений 16-ма церковними нагородами. В 2020 році він пішов з життя і його місце зайняв син Юрій Криванич
Пам'ятки
У селі є пам'ятки:
- Пам'ятник 136 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни[7], 1967. Пам'ятка розташована біля клубу;
- Братська могила більше 3 тисяч жертв фашизму[8], 1992. Пам'ятка розташована в лісі.
- Пам'ятник 136 воїнам -односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
- Братська могила більше 3 тисячам жертв фашизму
Примітки
Література
- Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область.— С. 135.
- Пазюк В. Слово про школу.
Джерела
- Іван Мовчан відвідав амбулаторію загальної практики сімейної медицини с. Іванівці Барського району, що на Вінниччині[недоступне посилання з лютого 2019]
- Презентація села
- «Духівник Барського району» [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |