Лорі-віні рубіновий
| Лорі-віні рубіновий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vini kuhlii (Vigors, 1824) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacula Kuhlii Vigors, 1824 Coriphilus kuhlii (Vigors, 1824) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ло́рі-ві́ні рубіновий[2] (Vini kuhlii) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Мешкає на островах Полінезії. Вид названий на честь німецького зоолога Гайнріха Куля[4].
Опис
Довжина птаха становить 18-20 см, вага 55 г. Верхня частина тіла зелена, на тімені світло-зелені смуги. На потилиці темно-синя пляма, пера на ній мають світло-блакитні стрижні. Нижня частина обличчя, щоки, горло і живіт червоні, стегна фіолетово-сині. Нижні покривні пера хвоста і надхвістя жовтувато-зелені. Хвіст зверху червоний, знизу сірий. Навколо очей вузькі сірі кільця, очі червонувато-карі. Лапи тілесного кольору, дзьоб оранжевий.У молодих птахів груди і живіт сіро-фіолетові, червоні плями менш яскраві, очі темні, дзьоб на кінці темний.
Поширення і екологія
Рубінові лорі-віні мешкають на острові Ріматара[en] у Французькій Полінезії, а також на островах Тераїна[en], Табуаеран і Кіритіматі в Кірибаті, куди були завезені полінезійцями. Раніше вони мешкали також на південних островах Кука, однак вимерли. У 2007 році 25 птахів було реінтродуковано на острів Атіу[en]. У 2019 році популяція рубінових лорі-віні на цьому острові становила близько 400 птахів[5]. Рубінові лорі-віні живуть на кокосових плантаціях та у вологих рівнинних тропічних лісах. Вони живляться нектаром, гніздяться в дуплах дерев.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція рубінових лорі-віні становить приблизно 2000 птахів, з яких приблизно 835 птахів мешкає на Ріматарі, близько 400 на Атіу, понад 100 на Тераїні і близько 50 на Табуаерані. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих щурів Rattus rattus і диких кішок, а також конкуренція з інтродукованими індійськими майнами.
Примітки
Джерела
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
Посилання
- Chong F, Kape J. (2010). "'Ia ora te 'Ura! Vive le 'Ura! 'Ura, un tres bel oiseau endemique de Rimatara menace", Bulletin de la Société des Études océaniennes, (319): 10–33. Mentioned here http://www.seo.pf/bseo-319.html [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] Volume 311 here http://bibnum.upf.pf/items/show/881#?c=0&m=0&s=0&cv=0 [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] (in French)
- McCormack, G. (2008). The Rimatara Lorikeet or Kura in Atiu (Cook Islands): First Annual Report.
- Steadman, David W. (15 жовтня 2006). Extinction and Biogeography of Tropical Pacific Birds. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77142-7. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |