Ящеротазові

Ящеротазові (Saurischia) (від дав.-гр. σάυρος, саурос — «ящірка» і ισχιον, ісхіон — «стегнове з'єднання») — один з двох рядів (гілок) динозаврів. В 1888 Гарі Сілей (Harry Seeley) поділив динозаврів на два великі ряди, базуючись на структурі їхнього таза. Ящеротазові відрізняються від птахотазових динозаврів збереженням конфігурації тазових кісток, притаманної їхнім предкам. Всі хижі динозаври (тероподи і гереразаври) є ящеротазовими, як і одна з двох великих гілок рослиноїдних динозаврів, завроподоподібних. Проте деякі вчені вважають, що гереразаври утворюють окрему гілку ящеротазових (інші відносять їх до тероподів, ще інші — до базальних динозаврів), а тероподів і завроподоподібних інколи включають до клади Eusaurischia. У кінці крейдового періоду (в ході Крейдового вимирання) всі птахотазові і більшість ящеротазових динозаврів (окрім птахів) вимерли.

Saurischians Період існування: пізній тріас – дотепер, 233.23–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Будова таза ящеротазових динозаврів (вигляд зліва)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia) Seeley, 1888
Підгрупи
†Alwalkeria †Herrerasauridae Eusaurischia †Завроподоморфи (Sauropodomorpha) Тероподи (Theropoda)
Вікісховище: Saurischia

Родовід ящеротазових відділився від птахотазових в пізньому тріасовому періоді, і зберігав тристоронню структуру таза, з лобковою кісткою, спрямованою вперед, допоки деякі розвинуті форми групи манірапторів не змінили її, подібно до птахотазових. Птахотазові розвинули нову будову таза, з каудально повернутою лобковою кісткою, паралельно з сідничною кісткою, часто також з напрямленим вперед виростком, що дає чотиристоронню структуру. Ця тазова структура подібна до такої у птахів, (звідки назва «птахотазові», а «ящеротазові» відповідно мають таз схожий на такий у плазунів). Проте швидше за все, сучасний пташиний таз виник у птахів саме від ящеротазових тероподів в юрському періоді.

Поки Сілейова класифікація зазнавала випробування часом^[що?], є теорія меншини, вперше популяризована Робертом Бекером в «Динозавровій єресі», що відділяє тероподів до окремої групи і розміщує дві великі групи рослиноїдних динозаврів (завроподоподібних і птахотазових) разом в окремій групі під назвою Phytodinosauria («рослинні динозаври») (Бекер), або Ornithischiformes («Птахотазоподібні», Купер).