Платекарп

Загальна довжина представників цього роду коливалася від 4,5 до 6 м, при цьому половину цієї довжини складав хвіст. Череп був короткий, трохи піднятий догори. Мали велику витягнуту пащу з маленькими та тонкими зубами, які були круглими у поперечному розрізі. Зубів було менше ніж у інших мозазаврів — по 10 на кожній кістці. Тулуб кремезний. Шкіра доволі м'яка. Плавники широко розставлені у боки з великою кількістю фаланг на передніх і задніх кінцівках.

Увесь час проводили у воді, зустрічалися навіть на мілині. Плавали на кшталт сучасних акул. Живилися різною рибою, головоногими молюсками. Не виключено, що діяли вони на зразок сучасних тюленів, нишпорячи по підступають до берега і заганяючи перелякану здобич.

Це були живородні морські ящірки.

Судячи з численних залишкам, виявленим по обидві сторони Атлантичного океану, платекарпи були одними з найпоширеніших морських плазунів пізньої крейди.

Викопні знахідки: Північна Америка (Манітоба, Північно-Західні території, Канзас, Колорадо, Алабама, Міссісіпі), Європа (Бельгія), Африка (Ангола).

• Platecarpus tympaniticus
• Platecarpus coryphaeus
• Platecarpus ictericus
• Platecarpus planifrons
• Platecarpus bocagei

• Richard Ellis: Sea Dragons: Predators of the Prehistoric Oceans. University Press of Kansas, 2003, ISBN 0-7006-1269-6
• Martin, L. D., and Rothschald, B. M., 1989, Paleopathology and Diving Mosasaurs: American Scientist, v. 77, p. 460–467.