Ninox japonica

? Ninox japonica
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Совоподібні (Strigiformes) Родина: Совові (Strigidae) Рід: Сова-голконіг (Ninox) Вид: Ninox japonica
Біноміальна назва
Ninox philippensis (Temminck & Schlegel, 1844)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Strix japonica Ninox scutulata japonica
Посилання
Вікісховище: Ninox japonica Віківиди: Ninox japonica ITIS: 1063261 МСОП: 22725653 NCBI: 1344560

Ninox japonica^[2] (сова-голкохвіст північна) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Східній Азії. Раніше вважався конспецифічним з далекосхідною совою-голконогом, однак був визнаний окремим видом^[3][4][5].

Довжина птаха становить 29-33 см, розмах крил 60-70 см, вага 170-250 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно темно-буре, хвіст поцяткований більш світлими коричневими горизонтальними смужками. Шия, тім'я і обличчя більш сірувато-коричневі, над дзьобом невелика біла пляма. Живіт білий, сильно поцяткований широкими краплеподібними плямами, які формують вертикальні смуги. Очі яскраво-жовті, дзьоб чорний, лапи оперені, пальці жовті, кігті чорні.

Виділяють три підвиди:^[6]

• N. j. florensis (Wallace, 1864) — Далекий Схід Росії, північний схід і схід Китая, північ Корейського півострова;
• N. j. japonica (Temminck & Schlegel, 1845) — південь Корейського півострова, Японія;
• N. j. totogo Momiyama, 1931 — острови Рюкю, Тайвань, острів Ланьюй.

Північні сови-голконоги гніздяться в Японії, Росії, Китаї, Північній і Південній Кореї та на Тайвані. Взимку вони мігрують на південь, досягаючи Філіппін і Зондських островів^[7]. Представники підвиду N. j. totogo ведуть осілий спосіб життя^[8]. Бродячі птахи спостерігалися на Палау і на Алясці: 27 серпня 2007 року птах був сфотографований на острові Сент-Пол^[9], а у 2008 році мертвий птах був знайдений на острові Киска^[10]. Північні сови-голконоги живуть в густих широколистяних помірних і субтропічних лісах, в парках і садах, іноді в мішаних або хвойних лісах, на висоті до 1500 м над рівнем моря. На зимівлі іноді зустрічаються в мангрових лісах.

Північні сови-голконоги ведуть переважно нічний спосіб життя, зустрічаються поодинці або парами. Вони живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також дрібними птахами, іноді також ящірками, гризунами і кажанами. Ці птахи чатують на здобич, сидячі на сідалі, а як побачать її, то пікірують до неї^[11].

Самці підвиду N. j. totogo починають займати гніздові території вже в січні, в лютому формують пари, а на початку травня починають відкладати яйця. Північні сови-голконоги гніздяться в дуплах і відкладають 3-4 яйця прямо в гнилу деревину. Інкубаційний період триває 28 днів, насиджують лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 25-27 днів після вилуплення, в травні. Мігруючі представники підвиду N. j. japonica не займають гніздових територій до квітня, а сезон розмноження у них триває 4 місяці, у порівнянні з 5 місяцями у N. j. totogo.

• Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
• Пукинский Ю.Б. Жизнь сов. — Издательство Ленинградского университета. — Ленинград, 1977. — С. 158—159.

• Позвоночные животные России: Иглоногая сова
• PAVEY, CHRIS R. (2 жовтня 2008). Evolution of prey holding behaviour and large male body size in Ninox owls (Strigidae). Biological Journal of the Linnean Society. 95 (2): 284—292. doi:10.1111/j.1095-8312.2008.01043.x. ISSN 0024-4066. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.