Nike Hercules

Nike Hercules (SAM-A-25, пізніше MIM-14) — колишня ракета «земля-повітря», яка використовувалася збройними силами США та НАТО для протиповітряної оборони на середніх і великих висотах. Зазвичай він був озброєний ядерною боєголовкою W31, але також міг бути оснащений звичайною боєголовкою для експортного використання. Його боєголовка також дозволяла використовувати його як другорядну роль «земля-поверхня», і система також продемонструвала свою здатність вражати інші ракети малої дальності в польоті.

Тип	Зенітна ракета
Історія виробництва
Виробник	Western Electric Лабораторії Белла Douglas Aircraft Company
Виготовлення	1950-ті - 1970-ті 1980-ті (оновлення)
Характеристики
Вага	4860 кг
Діаметр	бустер 800 мм другий ступінь 530 мм
Двигун	Бустер: Твердопаливний ракетний блок Hercules M42 (4 × прискорювачі M5E1 Nike) 978 кілоньютонів (220 000 фунт-сил) Маршевий: твердопаливна ракета Thiokol M30 44,4 кілоньютон (10 000 фунт-сил)
Розмах крил	Бустер 3,51 м другий ступінь 1,88 м
Паливо	тверде паливо
Практична межа	30 000 м[1]
Швидкість	>4 Маха (4900 км/год)
Nike Hercules у Вікісховищі

Hercules спочатку був розроблений як проста модернізація попереднього MIM-3 Nike Ajax, що дозволило йому нести ядерну боєголовку для ураження цілих формувань висотних надзвукових цілей. Вона перетворилася на набагато більшу ракету з двома ступенями на твердому паливі, які забезпечили втричі більшу дальність польоту, ніж «Аякс». Розгортання почалося в 1958 році, спочатку на нових базах, але згодом охопило й багато баз Ajax. На піку свого розвитку він був розгорнутий на понад 130 базах тільки в США.