Martinair

Авіакомпанія Martin's Air Charter (MAC) була заснована 24 травня 1958 року підприємцями Мартіном Шредером і Джоном Блоком. Спочатку флот перевізника складався з одного літака de Havilland Dove, а в штаті компанії працювало п'ять осіб^[1]. У 1963 році Шредер продав 49% власності MAC рівними частками чотирьох акціонерів нідерландської судноплавної компанії Nedlloyd (12,25% кожного). Згодом флагманська авіакомпанія KLM Dutch Airlines викупила понад 50% власності перевізника, раніше належить Шредера. У 1966 році офіційна назва компанії було змінено на Martinair Holland, а в наступному році авіакомпанія відкрила рейси в Сполучені Штати. У 1971 році в повітряному флоті перевізника залишилися тільки реактивні літаки^[2].

У 1991 році Martinair Holland отримала свій перший вантажний літак, в тому ж році з ліврей всіх лайнерів авіакомпанії було виключено слово «Holland». У 1996 році Martinair викупила 40% акцій колумбійського вантажного перевізника TAMPA Cargo, штаб-квартира якого знаходилась в Медельїні, а в 2003 році збільшила частку акцій до 58%. Вся власність TAMPA Cargo в лютому 2008 року була продана колумбійської флагманської авіакомпанії Avianca.

У 1998 році президент Martinair і її генеральний директор Мартін Шредер, який отримав у 1995 році престижну премію Tony Jannus Award, вийшов у відставку.

У тому ж році Єврокомісія відмовила авіакомпанії KLM Dutch Airlines в санкціонуванні придбання належних фірмі Nedlloyd акцій Martinair. У червні 2007 року керівництво компанії заявило про бажаному результаті ситуації передачі Martinair у власність однієї фірми, зробивши при цьому ставку на KLM, і в наступному році при повторному розгляді заявки Єврокомісія затвердила угоду з продажу акцій перевізника, що перебували у Nedlloyd, нідерландської авіакомпанії KLM Dutch Airlines. Угода була повністю закрита 31 грудня того ж року^[3].

У листопаді 2007 року авіакомпанія припинила всі ближньомагістральні перевезення і зконцентрувала операційну діяльність на далекомагістральних вантажних маршрутах. У вересні 2010 року керівництво Martinair оголосило про завершення всіх пасажирських перевезень з листопада 2011 року, які будуть передані у ведення KLM Dutch Airlines^[4].

У листопаді 2010 року Єврокомісія оштрафувала авіакомпанію Martinair на 29,5 мільйонів євро за результатами розслідування в області тарифної політики перевізника^[5].

31 жовтня 2011 авіакомпанія здійснила свій останній пасажирський рейс і стала повністю вантажним перевізником. Всі пасажирські напрямки Martinair були передані KLM.

Вантажний підрозділ «Martinair Cargo» працює, використовуючи переобладнаний в вантажний варіант літак Boeing 747-400BCF.

У 2014 році було оголошено, що компанія протягом двох найближчих років виведе з експлуатації літаки MD 11. Останній вантажний MD 11 зробив фінальний політ і виведений з експлуатації 8 липня 2016 року, у зв'язку з чим повітряний флот авіакомпанії Martinair став складати лише один вантажний літак Boeing 747-400F.

Станом на 9 липня 2016 року середній вік повітряних суден авіакомпанії Martinair становить 26,2 років^[6].

• 4 грудня 1974 року, рейс 138 авіакомпанії Martinair Holland, літак Douglas DC-8 (реєстраційний номер PH-MHB). При виведенні на посадковий курс міжнародного аеропорту Коломбо (Шрі-Ланка), лайнер знизився нижче безпечної висоти і зіткнувся з горою. Загинула 191 людина — всі, хто знаходилися на борту літака.^[7].
• 21 грудня 1992 року, рейс 495 Амстердам-Фару авіакомпанії Martinair Holland, літак McDonnell Douglas DC-10 (реєстраційний PH-MBN). При здійсненні посадки в португальському аеропорт Фару в умовах поганої погоди і екстремального бічного вітру лайнер потрапив в сильний зсув вітру, викликаний мікроскидом в атмосфері, зачепив крилом злітно-посадкову смугу і з'їхав з ВПП, що призвело до вибуху одного з паливних баків і невдовзі потім пожежі. З 340 осіб на борту лайнера загинуло 56 осіб^[8]

• Офіційний сайт авіакомпанії Martinair [Архівовано 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт вантажного підрозділу «Martinair Cargo» [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Льотна школа авіакомпанії Martinair [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]