Kampfgeschwader 53

53-тя бомбардувальна ескадра «Легіон Кондор» сформована 1 травня 1939 року шляхом перейменування штабу ескадри та авіагруп KG 355. Штаб і група I./KG 53 дислокувалися в Ансбаху, II./KG 53 група — у Швабіш Галль і III./KG 53 група — у Гібельштадті. На озброєнні частини перебували середні двомоторні бомбардувальники Heinkel He 111 H. З 21 березня 1940 року у Гібельштадті почалось створення авіагрупи IV./KG 53.

На початок Другої світової війни ескадра перебувала в бойовій готовності в західній Німеччині на випадок ймовірного наступу союзників. У Польській кампанії брала участь тільки I./KG 53, яку передали в підпорядкування 1-го повітряного флоту. Маючи 31 боєготовий He 111, авіагрупа з першого дня вторгнення залучалася до бомбардування цілей на території Польщі, 6 вересня її передали 4-му повітряному флоту. Група втратила лише 1 літак у кампанії.

З початком вторгнення у Францію та Нижні країни I./KG 53 виконувала завдання з підтримки сухопутних військ та ураженню цілей, переважно на залізниці противника, у районі Реймса. Пізніше були атаковані цілі в Аббвілї, Ам'єні, Руані та Аррасі. II./KG 53 мав 36 He 111 на початок кампанії і брав участь у прориві під Седаном, атакував цілі навколо Лілля, і підтримував I./KG 53.

1 липня 1940 року I./KG 53 передали 2-му повітряному флоту й перекинули до бельгійського Вевелгема. З липня до 11 травня 1941 року літаки підрозділу брали активну участь у повітряній битві за Британію. Після цього авіагрупу перевели на схід, до Польщі. II./KG 53 також діяла в авіаційному наступі на Британські острови. Її основними цілями було проведення нічних атак на аеродроми британського Винищувального командування, більшість у Східній Англії. Літаки билися у важких повітряних боях 18 серпня 1940 року, який отримав назву «Найважчий день». III./KG 53 продовжувала підтримувати іншу групу, усі вони були залучені до рейду 15 вересня, відомого як вирішальний «День битви за Британію».

53-тя бомбардувальна ескадра підтримувала в операції «Барбаросса» групу армій «Центр» на початковому етапі німецько-радянської війни. Бомбардувальники билися в битві за Білосток-Мінськ, під Бродами, під Києвом та під Смоленськом. Також пілоти частини змагалися в невдалій битві під Москвою. У грудні 1941 — січні 1942 року її було виведено на доукомлектування та відновлення боєздатності до Німеччини.

KG 53 підтримувала операцію «Блау» та просування німецької 6-ї армії в Сталінградській битві, а також брала участь у відчайдушній операції з деблокади оточеного угруповання й поповнення запасів після того, як унаслідок радянського контрнаступу 6-та армія опинилися в «мішку» під Сталінградом. Частина сил ескадри забезпечували бомбардувальні атаки на позиції Червоної армії на півночі Росії, проти блокадного Ленінграда. У червні 1943 року пілоти бомбардувальної ескадри брали участь у стратегічному бомбардуванні Горького, метою їх було знищення танкового заводу на Горківському автомобільному заводі. На всіх заводах ГАЗ № 1 було знищено або пошкоджено 50 будівель, 9 тис. метрів конвеєрів, 5 900 одиниць техніки та 8 тис. двигунів танків. У липні 1943 року німецька ескадра підтримала операцію «Цитадель» і наступну Курську битву.

З 14 жовтня 1943 року частина брала участь у кампанії зі стратегічного бомбардування Росії. У ніч з 21 на 22 червня 1944 року після отримання розвідувальної інформації про базування американських важких бомбардувальників на аеродромах Полтавського аеровузла командування Люфтваффе розпочало підготовку до завдання їм масованого удару. До операції залучалися сили 4-го авіакорпусу: 4-та спеціальна, 27-ма, 53-тя, 55-та бомбардувальні ескадри, що мали понад 300 бомбардувальників He 111. Німецьке командування планувало завдати одночасних ударів силами KG 53 (90 бомбардувальників з аеродрому Білосток) по полтавському аеродрому і KG 55 (90 бомбардувальників з аеродромів Деблін, Улєц) — по миргородському. В забезпеченні — «слідопити»-прокладчики маршрутів KG 4 з аеродрому в Барановичах^[1].

Перший удар по Полтаві близько півночі завдали «Хейнкелі» 53-ї ескадри. Літаки 55-ї ескадри, що заблукали, прийняли спалахи над Полтавою за свою ціль і теж повернули в цьому напрямку. Бомбардування вони розпочали коли останні машини KG 53 вже прямували на захід. Всього наліт тривав 1 годину 40 хвилин, у ньому взяли участь понад 120 німецьких бомбардувальників. На землі було знищено 44 B-17 Flying Fortress (як пізніше з'ясувалося, боєздатними залишилося лише 9 «Літаючих фортець», усі інші отримали серйозні пошкодження), один винищувач P-38 Lightning, два транспортних С-47, 25 радянських літаків різних типів. Сили ППО не змогли організувати дієву відсіч — втрат німецькі бомбардувальники не мали^[2].

Однак незабаром радянські війська розпочали операцію «Багратіон», і бомбардувальні ескадри повернулися до підтримки сухопутних військ на ценральній дільниці німецько-радянського фронту. Більшість авіагруп були розформовані до жовтня 1944 року. Здається, що останній підрозділ, 14.(Eis)/KG 3, був розформований 4 березня 1945 року; його решта особового складу перейшла до KG 76.

В серпні 1944 року KG 53 була виведена зі Східного фронту і незабаром після цього розпочала операції над Великою Британією, літаючи на бомбардувальниках He 111H-22, оснащених системою повітряного запуску крилатих ракет Фау-1. Операції були припинені 25 січня 1945 року через нестачу палива, оборону союзників і неможливість визначити результати.

• оберст Філіпп Цох (нім. Philipp Zoch) (1 травня — 31 липня 1939);
• оберст Еріх Шталь (нім. Erich Stahl) (1 серпня 1939 — грудень 1940);
• оберст Пауль Вайткус (нім. Paul Weitkus) (15 грудня 1940 — 31 жовтня 1942);
• оберст Карл-Едуард Вільке (нім. Karl-Eduard Wilke) (1 листопада 1942 — 31 березня 1943);
• оберстлейтенант Фріц Покрандт (нім. Fritz O. Pockrandt) (14 квітня 1943 — квітень 1945).

• Оберстлейтенант Карл Менерт (нім. Karl Mehnert) (1 травня 1939 — 10 травня 1940);
• Оберстлейтенант Еріх Кауфманн (нім. Erich Kaufmann) (16 травня 1940 — грудень 1941);
• Майор Йоахім Вінгольц (нім. Joachim Wienholtz) (грудень 1941 — 30 березня 1942);
• Майор Фріц Рокрандт (нім. Fritz Pockrandt) (11 квітня 1942 — 13 квітня 1943);
• Майор Карл Рауер (нім. Karl Rauer) (17 квітня 1943 — вересень 1944);
• Майор Мартін Феттер (нім. Martin Vetter) (15 жовтня 1944 — березень 1945).

• Оберстлейтенант Вільгельм Кольбах (нім. Wilhelm Kohlbach) (1 травня 1939 — липень 1940);
• Майор Райнгольд Тамм (нім. Reinhold Tamm) (23 липня — 18 серпня 1940);
• Майор Ганс Штайнвег (нім. Hans Steinweg) (18 вересня 1940 — липень 1941);
• Майор Ганс Бадер (нім. Hans Bader) (25 липня 1941 — травень 1942);
• Майор Шульц Мюллензіфен (нім. Schulz-Müllensiefen) (травень 1942 — 14 квітня 1943);
• Майор Герберт Віттманн (нім. Herbert Wittmann) (25 травня 1943 — березень 1945).

• Майор Фрідріх Едлер фон Браун (нім. Friedrich Edler von Braun) (1 травня 1939 — березень 1940);
• Майор Віллі Рорбахер (нім. Willi Rohrbacher) (березень 1940 — лютий 1941);
• Майор Ріхард Фабіан (нім. Richard Fabian) (лютий 1941 — квітень 1942);
• Майор Вальтер Брауткуль (нім. Walter Brautkuhl) (квітень — 5 серпня 1942);
• Майор Ганс Волдфорст (нім. Hans Waldforst) (17 серпня — 13 вересня 1942);
• Майор Губерт Менк (нім. Hubert Mönch) (21 жовтня 1942 — 27 травня 1943);
• Майор Еміль Аллмендінгер (нім. Emil Allmendinger) (24 червня 1943 — 18 березня 1945).

• Майор Йоахім Вінгольц (нім. Joachim Wienholtz) (21 березня — 3 грудня 1941);
• Майор Карл-Андреас Зах (нім. Karl-Andreas Zahn) (4 грудня 1941 — 11 квітня 1943);
• Майор Людвіг Грозінгер (нім. Ludwig Grözinger) (12 квітня 1943 — 20 серпня 1944).

• Майор Гергард Йоахім (нім. Gerhard Joachim) (грудень 1942 — червень 1944).

• Бомбардувальне командування Повітряних сил Великої Британії
• Генерал-інспектор бомбардувальної авіації Люфтваффе
• 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк (СРСР)
• Військові звання Люфтваффе (1935-45)
• Vought SB2U Vindicator
• Націонал-соціалістичний авіаційний корпус

Виноски

Джерела

• Kampfgeschwader 53 "Legion Condor". на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• Kampfgeschwader 53 Legion Condor. на axishistory.com.(англ.)
• Бомбардировочная эскадра KG53 (Kampfgeschwader 53). на allaces.ru.(рос.)
• Kampfgeschwader 53 «Legion Condor»(англ.)
• Kampfgeschwader 53(англ.)
• Бомбардировочные эскадры (Kampfgeschwader)

• Goss, Chris. (2000b). The Luftwaffe Bombers' Battle of Britain. Crecy, Manchester. ISBN 0-947554-82-3
• de Zeng, H.L; Stanket, D.G; Creek, E.J. Bomber Units of the Luftwaffe 1933—1945; A Reference Source, Volume 1. Ian Allan Publishing, 2007. ISBN 978-1-85780-279-5
• Hooton, E.R. (2016). War over the Steppes: The air campaigns on the Eastern Front 1941–45. Osprey Publishing. ISBN 1472815629
• Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. ISBN 1-877853-13-5
• Ulf Balke: Der Luftkrieg in Europa 1939—1941. Bechtermünz Verlag, Augsburg 1998, ISBN 3-86047-591-6 (1057 S.).