KN-23
KN-23, офіційна назва Hwasong-11Ga кор. 《화성-11가》형 (поліпшена Hwasong-11)[1][2] позначення твердопаливної тактичної балістичної ракети виробництва Північної Кореї.
KN-23 | |
---|---|
![]() | |
Тип | Одноступенева балістична ракета з твердопаливним двигуном |
Походження | КНДР |
Історія використання | |
Оператори | ![]() ![]() |
Війни | Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
Історія виробництва | |
Розроблено | 2018 |
Характеристики | |
![]() |
Конструкція
Ззовні ракета KN-23 схожа на російську балістичну ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М»[3] та південнокорейську Hyunmoo-2B з певними зовнішніми відмінностями.
Подібно ракеті «Іскандер-М» має квазібалістичну траєкторію, після досягнення висоти в близько 50 км рухається в атмосфері, де може виконувати корекцію траєкторії польоту аеродинамічними рулями.
За оцінками, з бойовою частиною в 500 кг дальність польоту становить до 450 км. З легшою бойовою частиною дальність зростає до 690 км.
Бойова частина може бути звичайна: унітарна або касетна, чи ядерна.
За умови застосування супутникової системи навігації для наведення ракети її кругове імовірне відхилення може бути на рівні 100 метрів, а при використанні лише інерційної системи наведення — до 200 метрів[4][5][6].
Ракета KN-23 має істотно більші габарити за ракету комплексу «Іскандер» та, ймовірно, має такий самий твердопаливний ракетний двигун діаметром 1,1 м від ракети Pukkuksong-1. Цей двигун дещо довший, а ракета має тільки одну ступінь. Цей двигун має істотно відмінну від «Іскандера» будову, а транспортно-пускова установка має більше місця для ракети[7].
Ракета KN-23 імовірно має замінити старіші оперативно-тактичні балістичні ракети з рідинним двигуном типу Hwasong-5 та Hwasong-6. Завдяки колісній транспортно-пусковій установці та твердопаливному ракетному двигуну має значно кращу мобільність та готовність до пуску. Квазібалістична траєкторія з низьким апогеєм та здатністю маневрувати на термінальній ділянці робить її складнішою мішенню для систем протиракетної оборони. Вища, в порівнянні з попередніми системами, точність означає меншу витрату для ураження цілі[4][5][6].
Імовірно, в розробці KN-23 були використані готові напрацювання з інших країн. Так, наприклад, Корейське центральне інформаційне агентство на відміну від KN-24 згадує лише постачання KN-23 у війська, та майже не згадує про її розробку. В той час, як KN-24 названі «Снарядами чучхе», для KN-23 таке позначення ніколи не використовується. Те, що основна увага приділяється бойовій готовності системи також свідчить на користь того, що ракета була передана у війська без випробувань (на відміну від, наприклад, Hwasong-10)[8]. Попри все, ракета KN-23 має істотні відмінності від балістичних ракет комплексу «Іскандер»[9].
Ракета KN-23 має достатньо місця для 1500 кг бойової частини в порівнянні з 700 кг для ракет комплексу 9К72 «Ельбрус» або 800 кг «Іскандер»[10].
Характеристики
- Максимальна зафіксована дальність пуску цієї ракети становить до 690 км;[3]
- Бойова частина оцінюється у 500 кг;
- Довжина 7,5 м.
- Діаметр 0,95 м.
- Загальна маса 3415 кг.
Варіанти
Відомі такі варіанти ракети:
- Hwasong-11Ga/Hwasong-11A — Базовий варіант, ззовні подібна балістичній ракеті комплексу «Іскандер»[11].
- Hwasong-11Da/Hwasong-11C — Варіант більший за розміром, начебто має бойову частину масою 2,5 тони[11].
- Hwasong-11Ra/Hwasong-11D — Менший за розміром варіант з меншою ефективною дальністю[11].
- Hwasong-11ㅅ/Hwasong-11S — Варіант Hwasong-11A для підводного старту[11].
Бойове застосування
Російсько-українська війна
4 січня 2024 року речник Ради національної безпеки США повідомив, що за даними розвідки росія використала північнокорейські балістичні ракети під час масштабних атак 29 грудня 2023 року у напрямку Запоріжжя та 2 січня 2024 року по Харкову[12]. Ці дані підтвердило українське видання Defense Express з огляду на проведений аналіз уламків та що йдеться саме про KN-23[3][13]. Одна з ракет, від якої залишились доволі великі уламки, вдарила по центру Харкова, неподалік майдану Свободи[14].
За даними американської розвідки випущена 29 грудня 2023 року ракета впала у полі в Запорізькій області, а 2 січня 2024 р. Росія вже застосувала кілька північнокорейських ракет[12][15].
Декілька північнокорейських ракет було знов застосовано 6 січня 2024 року, принаймні одна з них поцілила по Харкову[16].
10 січня 2024 року міністри закордонних справ 47 країн засудили постачання Північною Кореєю балістичних ракет Росії[17].
7 лютого 2024 року Росія ймовірно знову використала північнокорейські балістичні ракети під час масованого ракетного обстрілу України 7 лютого 2024 року. За попередніми даними було використано дві ракети для удару по Харкову[18][19].
За повідомленням генерального прокурора України Андрія Костіна виданню «Інтерфакс Україна» щонайменше 24 балістичні ракети північнокорейського виробництва (імовірно, Kn-23/24) були використані російськими окупантами під час ракетних обстрілів України. Загалом за період з 30 грудня 2023 по 7 лютого 2024 року окупанти завдали щонайменше 12 ударів по семи регіонах України цим типом ракет — по Запоріжжю, Києву (три атаки), Харкову (дві атаки) та містам і селам в Кіровоградській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Ці обстріли вбили 14 цивільних, і ще понад 70 осіб дістали поранення[джерело?].
15 лютого 2024 року, за повідомленням Нацполіції України, в ході масованого ракетного удару, по Запоріжжю російські окупанти завдали обстріли трьома ракетами типу KN-23 та Х-31. 16 лютого 2024 року імовірно знову було застосовано ракети KN-23 по Полтавщині та Кіровоградщині[джерело?].
Оператори
Росія
В перших числах 2024 року стало відомо, що росія застосовує балістичні ракети північнокорейського походження. Аналіз уламків вказав на KN-23. Однак, достеменно невідомо скільки пускових установок було отримано, хто їх обслуговує — північнокорейські військові, або ж російські військові[13].
Слід зазначити, що резолюціями Ради Безпеки ООН 1718 (2006), 1874 (2009), та 2270 (2016) накладено ембарго на Північну Корею: ними заборонено країнам-членам ООН купувати та/або продавати озброєння та військову техніку до КНДР[20].
Див. також
Посилання
- Stéphane Delory, Antoine Bondaz, Christian Maire, GEO4i. North Korean Short Range Systems. Military consequences of the development of the KN-23, KN-24 and KN-25 (PDF). The Hague Code of Conduct against the Proliferation of Ballistic Missiles.
- Conflict Armaments Research (лютий 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. Arc GIS.