Fugazi
Fugazi — американський постгардкоровий гурт, заснований 1987 року у Вашингтоні Яном Маккеєм після розпаду Minor Threat. З 2003 «неактивні на невизначений термін».
| Fugazi | |
|---|---|
 Гурт на концерті в березні 2002. | |
| Основна інформація | |
| Жанр | пост-хардкор, артпанк, альтернативний рок, експериментальний рок |
| Роки | з 1987 (неактивні з 2003) |
| Країна |  США |
| Місто | Вашингтон |
| Мова | англійська |
| Лейбл | Dischord |
| Склад | Ян Маккей Гі Піччотто[en] Джо Леллі Брендан Кенті[en] |
| Колишні учасники | Колін Сірс |
| Інші проєкти | Ataxia[en], Girls Against Boys[en], Embrace, The Evens, Minor Threat, Rites of Spring[en], The Teen Idles[ru], One Last Wish, Happy Go Licky, Egg Hunt, Skewbald/Grand Union, Pailhead, The Messthetics |
| www.dischord.com/band/fugazi | |
 Fugazi у Вікісховищі | |
Гурт набув популярності завдяки політичному нонконформізму і твердому додержанню етичних принципів у музичній комерції, і сильно вплинув на розвиток панк-ідеології в 1980-х роках.
Історія
1986—1989: cтановлення та перші роки
Після розпаду гардкор-панк-гурту Minor Threat МакКей (вокал і гітара) брав участь у кількох недовговічних гурту, зокрема в Embrace. Він вирішив, що хоче створити проєкт, який був би «як The Stooges з регі», але після розпаду Embrace остерігався створювати ще один гурт. Маккей згадував: «Мої інтереси не обов'язково полягали в тому, щоб бути в гуртові, а в тому, щоб бути з людьми, які хотіли грати музику зі мною»[1].
МакКей найняв колишнього барабанщика Dag Nasty Коліна Сірса та бас-гітариста Лаллі, і тріо почало репетирувати разом у вересні 1986 року. Після кількох місяців репетицій Сірс повернувся до Dag Nasty і був замінений на Кенті (раніше грав у Rites of Spring). Одного разу Піччотто, колега Канті по гурту Rites of Spring, заскочив під час репетиції, щоб подивитися, як справи у його друга; пізніше він зізнався, що таємно виношував ідею приєднатися до гурту. Але Піччотто був розчарований тим, що для нього, схоже, не знайшлося місця[2].
Після деяких вагань Кенті щодо того, що він хоче робити у майбутньому, тріо перегрупувалося і забронювало свій перший виступ у Wilson Center на початку вересня 1987 року. Гурт все ще потребував назви, тому Маккей вибрав слово «fugazi» з книги Марка Бейкера «Nam», збірки історій ветеранів війни у В'єтнамі, що є сленговою абревіатурою для «Fucked Up, Got Ambushed, Zipped In»[3].
Гурт почав запрошувати Піччотто на репетиції. Натхненний залученням гайпмена в гіп-гопі, Піччотто співав на бек-вокалі. Після того, як його гурт Happy Go Licky розпався, він почав більше співпрацювати з Fugazi. Зрештою Маккей попросив Піччотто стати повноправним учасником гурту, і той погодився[4].
Склад гурту
- Остаточний склад
- Ян Маккей — вокал, гітара (1987—2003)
- Брендан Канті — ударні (1987—2003)
- Джо Лаллі — вокал (1995—2003), бас-гітара (1987—2003)
- Ґай Піччотто — вокал (1988—2003), гітара (1989—2003)
Колишні учасники
- Колін Сірс — ударні (1986)
- Концертні учасники
- Джеррі Бушер — додаткові барабани, труба (1998—2002)
Студійні альбоми
- Repeater (1990)
- Steady Diet of Nothing (1991)
- In on the Kill Taker (1993)
- Red Medicine (1995)
- End Hits (1998)
- The Argument (2001)
Мініальбоми
- Fugazi (1988)
- Margin Walker (1989)
- 3 Songs (1990)
- Furniture (2001)
Джерела
- Azerrad, Michael (2001). Our Band Could Be Your Life: Scenes from the American Indie Underground, 1981–1991. Boston: Little, Brown. ISBN 0-316-78753-1.
- Baker, Mark (1983). Nam. Berkley. ISBN 0-425-06000-4.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2011) |
 | Це незавершена стаття про музичний колектив. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |