Francesco Morosini (1938)
«Франческо Морозіні» (італ. Francesco Morosini) — військовий корабель, крейсерський дизель-електричний підводний човен типу «Марчелло» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
| «Франческо Морозіні» | ||
|---|---|---|
| Francesco Morosini | ||
 | ||
| Однотипний італійський підводний човен типу «Марчелло» «Агостіно Барбаріго» | ||
| Верф | CRDA, Монфальконе | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські військово-морські сили Італії | |
| Порт приписки | Неаполь Бордо | |
| Закладений | 2 березня 1937 | |
| Спуск на воду | 25 липня 1938 | |
| Введений до складу флоту | 11 листопада 1938 | |
| Виведений зі складу флоту | 18 жовтня 1946 | |
| На службі | 1938–1942 | |
| Загибель | у серпні 1942 року зниклий з невідомих обставин у Біскайській затоці | |
| Сучасний статус | зниклий безвісти | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі Битва за Атлантику * Кампанія в Карибському морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | крейсерський дизель-електричний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,4 вузлів (32,2 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів (15 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Дальність плавання | 7500 миль (13900 км) на швидкості 9,4 вузлів у надводному положенні 120 миль (220 км) на швидкості 3 вузли (5,6 км/год) у підводному положенні | |
| Екіпаж | 58 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 73 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,19 м | |
| Висота | 5,1 м | |
| Водотоннажність надводна | 1043 тонни | |
| Силова установка | ||
| Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни CRDA 2 × електродвигуни CRDA | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 1800 к.с. (дизелі) 2 × 550 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 100-мм гармати OTO Mod. 1928 | |
| Торпедно- мінне озброєння | 8 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед | |
| ППО | 4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931 | |
«Франческо Морозіні» був закладений 2 березня 1937 року на верфі компанії Cantieri Riuniti dell'Adriatico у Монфальконе. 25 липня 1938 року він був спущений на воду, а 11 листопада 1938 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
Історія служби
У вересні 1940 року до французького Бордо на базу BETASOM почали прибувати італійські підводні човни, яких скоро стало 27[Прим. 1], котрі незабаром приєдналися до німецьких підводних човнів у полюванні на судноплавство союзників; поступово їхнє число збільшиться до 32. Вони внесли вагомий внесок у битву за Атлантику, не дивлячись на те, що командувач підводним флотом ВМС Німеччини адмірал Карл Деніц відгукнувся про італійських підводників: «недостатньо дисципліновані» і «не в змозі залишатися спокійним перед обличчям ворога»[1].
16 березня 1942 року італійська флотилія ПЧ приєдналася до організованої командуванням Крігсмаріне операції «Нойланд». П'ять італійських підводних човнів діяли переважно на атлантичних підходах до Малих Антильських островів. «Морозіні» потопив Stangarth, Oscilla і Peder Bogen. ПЧ «Енріко Таццолі» знищив Cygnet і нафтовий танкер Athelqueen. «Джузеппе Фінчі» торпедував Skane, Melpomere і Charles Racine. «Леонардо да Вінчі» — Everasma і нейтральний бразильський Cabadelo. «Луїджі Тореллі» потопив Scottish Star і Esso Copenhagen.
2 червня 1942 року «Морозіні» вийшов з Бордо до Карибів, зокрема на північний схід від острова Пуерто-Рико. З кінця червня до початку серпня діяв в акваторії Карибського моря. По завершенню місії повертався на базу. Останню радіограму човен надіслав 5 серпня. 9 числа штаб BETASOM направив чергове повідомлення, інформуючи «Морозіні» про порядок зустрічі, але підводний човен так і не підтвердив отримання. Човен так і не дійшов до бази, і передбачалося, що він був втрачений після 14:50 8 серпня в акваторії Біскайської затоки. Можливо, він був потоплений вночі літаком, обладнаним радаром, але це так і не було підтверджено.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Morosini [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Regio Sommergibile MOROSINI [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](італ.)
Література
- Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
- Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi, Mondadori, 2002, ISBN 978-88-04-50537-2.
- Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1