Diademodon
Diademodon — вимерлий рід цинодонтів. Його довжина була близько 2 метрів[1].
| Diademodon | |
|---|---|
 | |
| Череп у Музеї природної історії, Берлін | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клада: | Терапсиди (Therapsida) |
| Клада: | Цинодонти (Cynodontia) |
| Родина: | †Diademodontidae |
| Рід: | †Diademodon Seeley, 1894 |
| Типовий вид | |
| †Diademodon tetragonus Seeley, 1894 | |
| Синоніми | |
Genus-level:
Species-level:
| |
 Вікісховище: Diademodon | |
Відкриття
Гаррі Сілі знайшов свою скам'янілість у формації Бургерсдорп групи Бофорта в басейні Кару в Південній Африці. Ще в 1988 році Diademodon вважався Gophodont через його поперечно розширені щічні зуби, однак з тих пір він був поміщений в ряд Cynodont через значні відмінності в морфології черепа[2][3]. Додаткові види були названі палеонтологом А. С. Брінком у 1979 році, хоча зараз вони вважаються синонімами типового виду Diademodon tetragonus. Скам'янілості Diademodon tetragonus нещодавно були знайдені у формації Омінгонде в Намібії, формації Фремоу в Антарктиді, формації Нтавере в Замбії та формації Ріо-Секо-де-ла-Кебрада в провінції Мендоса, Аргентина[4].
Палеобіологія
Довгий час діадемодон в основному характеризувався як травоїдний, але є дані, які свідчать про те, що він міг бути всеїдним, ще не було зроблено чіткого висновку щодо особливостей дієти діадемодона[1]. Причиною нечітких висновків можуть бути контрінтуїтивні зуби діадемодона. Ікла у Diademodon були дуже яскраво виражені, але вважалося, що ікла були пристосовані для рослинності[5]. Завдяки дослідженню стабільних легких ізотопів кисню, вилучених із скам’янілостей діадемодону, вдалося зробити висновок, що організм значною мірою покладається на воду з джерел, а саме струмків, річок, озер, талих снігів та інших подібних джерел[1].