Carnegiea

Рід названий на честь Ендрю Карнеґі (1835—1919), американського підприємця, сталепромисловця і мультимільйонера, а також відомого філантропа. Вернакулярна назва Сагуаро прийшла в англійську мову з мови майо за посередництва іспанської.

Сагуаро мають відносно довгу тривалість життя. Перший боковий відросток може вирости у віці від 75 до 100 років, але в деяких він ніколи не виростає. Такі сагуаро називаються списами.

Швидкість росту рослин сильно залежить від атмосферних опадів; сагуаро в сухішій західній Аризоні ростуть удвічі повільніше, ніж в Тусоні. Деякі екземпляри доживають до 150 років;^[1] найбільш відомим із них є Чемпіон Сагуаро, що росте в Марікопі заввишки 13,8 м. Ці кактуси ростуть повільно з насіння й ніколи з відростків. Коли вони вбирають дощову воду, то можна побачити неозброєним оком збільшення їхнього розміру. Потім вони повільно споживають цю воду.

Батьківщиною цієї рослини є пустеля Сонора в Аризоні, штат Сонора в Мексиці, гори Віппі та округ Імперіал в Каліфорнії.

• Систематика кактусових

• Carnegiea: інформація на сайті GRIN(англ.) (Перевірено 12 жовтня 2009)
• Flora of North America: Carnegiea gigantea [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Jepson Flora Project: Carnegiea gigantea [Архівовано 28 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Calphotos: Carnegiea gigantea [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
• USDA Plants Profile: Carnegiea gigantea [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• AMNH Young Naturalist report [Архівовано 3 червня 2008 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]}
• Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Це незавершена стаття про кактуси. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.