Carex aquatilis

Carex aquatilis
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Осока (Carex)
Підрід:	Carex subg. Carex
Секція:	Carex sect. Phacocystis
Вид:	C. aquatilis
Біноміальна назва
	Carex aquatilis; Wahlenb., 1803

Carex aquatilis — багаторічна трав'яниста рослина родини осокові (Cyperaceae), поширена в холодних регіонах північної півкулі: Північній Америці, північній Європі та північній Азії. Етимологія: лат. aquatilis — «водний»^[1].

Опис

Рослини не ростуть у щільних пучках. Кореневища далеко-повзучі; корені червоно-бурі, товщиною до 2 мм, сильно розгалужені; луски оранжево- або червоно-коричневі, стійкі. Квіткові стебла 20–110(150) см, гладкі але грубі нижче суцвіть, трикутні. Листя: базальні піхви червоно-коричневого або коричневого кольору; пластини 15–130 см × 2.5–5(8) мм, гладкі, блискучі, темно-зелені або жовтувато-зелені. Суцвіття від 1/6 до 1/3 довжини стебла; приквітки листоподібні. Чоловічі й жіночі колоски різні й розміщені розділено, є 1–4 і 3–5 жіночих колосків. Жіночі колоски 40–70 мм завдовжки, густоквіті з короткими квітконіжками; вони стоять вертикально і перекривають одне одного. Приквітки жіночих квітів від фіолетового до мідного забарвлення. Сім'янки не стиснуті, блискучі, довжиною від 2 до 3 мм.

Поширення

Північна Америка: Сен-П'єр і Мікелон, Канада, США, пд. Ґренландія; Азія: Сибір і Далекий Схід; Європа: Велика Британія, Естонія, Латвія, Литва, Росія, Білорусь, Фінляндія, Німеччина, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Швеція. Інтродукція: о. Південна Джорджія.

Населяє болотисті місця, вологу тундру, вологі луки, мілководдя по берегах, альпійські луки; на висотах 0–3000 м. Зростає на кислих, вапняних і нейтральних субстратах.