8-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

Богемський полк драгунів графа Монтекукколі №8
Богемський полк драгунів графа Монтекукколі №8
	Граф Монтекукколі
На службі	1618 — 1918
Країна	Австрійська імперія; Австро-Угорщина
Вид	Кавалерія (Драгуни)
Тип	Збройні сили Австро-Угорщини
Роль	Кавалерія
Чисельність	Полк
У складі	21-ша кавалерійська бригада; 4-та кавалерійська дивізія; 11-й корпус
Війни/битви	Тридцятирічна війна, Австро-турецька війна (1663-1664), Франко-голландська війна 1672—1678, Велика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за польську спадщину, Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Наполеонівські війни, Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Австро-Прусська війна, Перша світова війна.
	Медіафайли на Вікісховищі

8-ий драгунський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Повна назва: K.u.k. Böhmisches Dragoner-Regiment «Graf Montecuccoli» Nr. 8

Дата утворення — 1618 рік.

Почесний шеф — Раймунд Монтекукколі.

Історія полку

історія полку розпочинається з кавалерійських підрозділів армії Габсбургів у XVII ст.
1769 року полк отримує назву «4-ий кавалерійський полк».
1798 року перетворений на 8-ий полк кірасирів
1802 р. — 4-ий полк Чарторийського
1867 р. — 8-ий полк драгунів
1888 р. — отримав в патрони графа Монтекукколі.

Склад полку

Штаб

Допоміжні служби:

взвод розвідників (піонерів)
телеграфна служба
допоміжна служба

2 дивізіони, в кожному з яких:

3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку — Прага.

Національний склад полку (1914) — 58 % чехів, 42 % інших.^[3]

Мова полку — чеська.

Інформація про дислокацію

I.	II.	III.
1649 Лінц 1650 Внутрішня Австрія 1651-57Штирія 1660 Нижня Австрія 1661 Верхня Угорщина (сучасна Словаччина) 1663-64 Угорщина, потім Сілезія 1665 Внутрішня Австрія 1670 Чаковец 1671-72 Верхня Угорщина 1679 Вормс 1698—1701 Верхня і Нижня Австрія (Енс) 1714 Моравія і Сілезія 1715-16 Чехія 1720 Комітат Нітра 1731 Верхня Угорщина (5 компаній в Ломбардії) 1733-34 Богемія (Пльзень) 1736-37 Банат 1739 Кошиці 1740-41 Моравія	1746-47 Комітат Нітра 1748 Середь 1752-56Пардубіце 1763 Скалиця 1766 Середь 1767 Брезова 1768 Середь 1770 Комітати Золь і Тренчин 1775-78 Скалиця 1779 Кьосег 1787 Сомбатгей, потім Відень 1788-92 Жатец 1798-99 Тршебонь 1801 Орадя 1802-05 поперемінно Надь-Карой та Сатмар 1806 Надь Карой 1807 Сіксо 1808-09 Кіттце 1810 Бат	1811 Відень 1812-13 Гая 1814-15 Відень 1815 Брандіс 1819 Відень 1820 Клаттау 1836-48 Подєбради 1849 Відні 1851 Надь-Топольчани, то Нойхойзель 1852 Ксьосег 1854 Микулинці, потім Переворськ 1855-59 Просніц 1859-66 Цеглед 1866 Рааб 1870 Санкт-Георген (Братислава) 1879 Штоккерау 1880 Відень 1885 Пардубіце 1903 Перемишль

1898 рік — керівництво і обидва дивізіони — у місті Ярослав.

1914 рік — штаб полку, І-ий дивізіон і 6-й ескадрон — у Ярославі, ІІ-ий дивізіон (4-й і 5-й ескадрони) — у Радимно, а запасний ескадрон у Пардубіце^[4] .

1914 — входить до складу Х корпусу, 6 кавалерійська дивізія, 5 Бригада кавалерії

Командири полку

1859: Карл Нетцер фон Зільталь^[5]
1879: Максіміліан Воннеш^[6]
1908: Людвіг Феттер^[7]
1914: Ойген Адлер^[8]

Див. також

Драгуни (Австро-Угорщина)

Примітки

Джерела

Alphons von Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
Juliusz Bator — «Wojna Galicyjska», Kraków 2008, ISBN 978-83-7396-747-2. (пол.)
Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.
Maximilian Ehnl, Edwin Sacken. Österreich-Ungarns letzter Krieg. 1914—1918. Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, 1930 (нім.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Search