33-й винищувальний авіаційний полк (СРСР)
33-й винищувальний авіаційний полк (рос. 33-й истребительный авиационный полк) — полк за часів Другої світової війни у складі ВПС СРСР.
| 33-й винищувальний авіаційний полк (1938—1941, 1951-1994) 33-й винищувальний авіаційний полк ППО (1941—1951) | |
|---|---|
| 33-й истребительный авиационный полк | |
.jpg) МіГ-29 полку, 1992 рік | |
| Засновано | травень 1938 |
| 33-й винищувальний авіаційний полк 33-й истребительный авиационный полк | |
|---|---|
| На службі | травень 1938 — квітень 1994 |
| Вид | .svg){kind=small} Радянська армія |
| Роль |  Винищувальна авіація |
| Війни/битви | Друга світова війна |
Історія
Полк сформовано 15 травня 1938 року в складі 4-х ескадрилей та включено до складу 66-ї авіаційної бригади Білоруського військового округу. Місце дислокації — аеродром Могильов. На озброєнні знаходились літаки І-16.
Станом на 21 червня 1941 року полк базувався на аеродромі поблизу села Куплін Пружанского району Берестейської області Білорусі і входив до складу 10-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС Західного військового округу. На озброєнні мав винищувачі І-16 та МіГ-1, а також навчальні УТІ-4 й УТ-1. Бойові дії розпочав 22 червня 1941 року. Внаслідок чотирьох бомбардувань аеродрому, полк першого ж дня війни втратив половину літаків. Того ж дня о 5 годині 20 хвилин ранку заступник командира ескадрильї старший лейтенант С. М. Гудимов здійснив перший повітряний таран.[1]
В період з 5 по 10 серпня 1941 р. полк в складі 3-х ескадрилей перебазувався з аеродрому Тушино на аеродром Двоївка, перейшовши в підпорядкування 43 змішаної АД.[2]
Станом на грудень 1941 року полк входив до 142 ВАД та базувався на аеродромі Правдінськ. Бойовий склад налічував 19 льотчиків, серед яких 5 нічників, що були озброєні 18 літаками ЛАГГ-3[3].
Розпорядженням Командувача ППО ТК за №517ш від 22.2.42 33 ВАП вийшов зі складу 142 ВАД.
На підставі наказу Командувача ВПС ППО в період з 23.2.-27.2.42 полк здійснив перебазування з аеродрому Правдінськ на аеродром Гостевщина (26 км зах. Валдай).
19 березня 1942 року полк згідно наказу здійснив перебазування з аеродрому Гостевщина на аеродром Хотілово (18 км півд. Бологе), вийшовши з оперативного підпорядкування Командувача ВПС 34 армії, та перейшов в розпорядження Командира 106 ВАД ППО з поставленим завданням з прикриття залізничних вузлів, станцій та самих населених пунктів Бологе, Осташков, Соблаго.
У повоєнний час базувався на аеродромі (Віттшток) і входив до складу 16-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 16-ї повітряної армії Західної групи військ. Розформований у квітні 1994.
Бойова діяльність полку у часи Другої Світової війни
| Період | Бойові вильоти | Втрати (літаки / пілоти) |
|---|---|---|
| 22.06.1941 — 18.02.1945 | 5188 | 25/17 |
| Список повітряних перемог 33 винищувального авіаполку | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| № п/п | Дата перемоги | Тип збитого літака | Тип літака-переможця | Місце перемоги | Пілот |
| 1 | 28.02.44 | Ю-88 | «Кіттіхоук» | с. Макавєєвка, Лужніцька сільрада, Торопецький район, Калінінська область, РРФСР | мл. л-т Плотніков В.І, |
| 2 | 07.03.44 | Ю-88 | Як-7Б | 15-20 км зах. с. Морозово, Невельський район, Калінінська область, РРФСР | мл. л-т Хрустальов І.В, |
| 3 | 07.03.44 | Ю-88 | Як-9 | смт. Ідріца, Ідрицький район, Калінінська область, РРФСР | мл. л-т Плотніков В.І, |
Командири полку
| Дата | Командир |
|---|---|
| 18.07.1940 — 11.11.1942 | майор Акулін Микола Іванович |
| 11.11.1942 — 18.04.1943 | майор Кацай Кузьма Тихонович |
| 18.04.1943 — 30.10.1943 | майор Полухін Олександр Михайлович |
| 02.11.1943 — 1950 | майор Петров Петро Осипович |
Матеріальна частина полку
| Дата | Тип літака |
|---|---|
| 05.1938 — 06.1941 | І-16 |
| 05.1938 — 06.1940 | І-15біс |
| 04.1941 — 06.1941 | МіГ-3 |
| 06.1941 — 11.1943 | ЛаГГ-3 |
| 06.1942 — 07.1943 | Як-1 |
| 10.1942 — 05.1945 | Як-7б |
| 07.1943 — 04.1944 | Р-40 Кіттіхаук |
| 09.1943 — 03.1951 | Як-9 |
| 03.1951 — 10.1951 | Ла-9 |
| 10.1951 | МіГ-15 |
Примітки
Джерела
- Владимир Анохин, Михаил Быков Все истребительные авиаполки Сталина. Первая полная энциклопедия. — Яуза-пресс, 2014. — 944 с с. — ISBN 9785699671045.