148-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)
148-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 148. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.
| 148-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) 148. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 148-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі | 18 вересня 1944 — 28 квітня 1945 |
| Країна | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність | .svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Війни/битви | Друга світова війна
|
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-лейтенант Отто Фреттер-Піко |
| Знаки розрізнення | |
| Знак розрізнення |  варіант |
| Знак розрізнення |  варіант |
| Символ |  варіант |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
148-ма піхотна дивізія утворена 18 вересня 1944 шляхом переформування 148-ї резервної дивізії, що билася на півдні Франції під час операції «Драгун». З'єднання було виведене з західного напрямку та спрямоване на охорону альпійських перевалів між Італією та Францією в районах Мантон, Ніцца, Канни. У жовтні 1944 148-ма дивізія перекинута на Італійський фронт війни, спочатку до Кунео, а згодом до Генуї. Виконувала завдання з берегової охорони лігурійського узбережжя.
Взимку 1944—1945 передислокована на Готську лінію, де у складі LI-го гірського корпусу генерала гірсько-піхотних військ В.Фойрштайна стримувала наступ союзних військ поздовж річки По.
28 квітня 1945 дивізія капітулювала 1-й піхотній дивізії Бразильського експедиційного корпуса. Як згадували пізніше бразильські солдати:
«Це було щось неперевершене; вони [німці] віддавали нам честь і організовано викладали зброю поздовж доріг. До найостаннішого моменту вони були віддані військовій дисципліні.»[1]
Райони бойових дій
Командування
Командири
- генерал-лейтенант Отто Фреттер-Піко (нім. Otto Fretter-Pico) (18 вересня 1944 — 28 квітня 1945).
Підпорядкованість
| Час | Корпус | Армія | Група армій (округ) | Штаб |
|---|---|---|---|---|
| 1944 | ||||
| жовтень | — | Армійська група «Лігурія» | Група армій «C» | Альпійські перевали |
| листопад | Корпус «Ломбардія» | 14-та армія | Група армій «C» | узбережжя Лігурії |
| грудень | LI-й гк | 14-та армія | Група армій «C» | Північна Італія |
| 1945 | ||||
| січень | LI-й гк | 14-та армія | Група армій «C» | Північна Італія |
Склад
| Вересень 1939[2] |
|---|
| 281-й гренадерський полк |
| 285-й гренадерський полк |
| 286-й гренадерський полк |
| 1048-й артилерійський полк |
| 1048-й самохідно-протитанковий дивізіон |
| 1048-й інженерний батальйон |
| 148-й фузілерний батальйон[3] |
| 1048-й дивізійний батальйон зв'язку |
| 1048-ме дивізійне управління постачання |
| 1048-й запасний батальйон |
Див. також
Посилання
- 148. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 29 листопада 2015. Процитовано 12 липня 2015. (нім.)
- 148. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 12 липня 2015. (англ.)
- 148.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 липня 2015. (англ.)
- 148. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 липня 2015. (італ.)
- 148. RESERVE-DIVISION-Division (UNIT HISTORY) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
- Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)