Єна

Єна вперше отримала офіційний статус національної японської валюти 27 червня 1871 року згідно з урядовою постановою про нову валюту. Вона позначається ієрогліфом «円» (кружальце)^[7]. Її символом є знак «¥»^[8], а міжнародним кодом — «JPY». 1 єна складається з 100 сенів, а 1 сен з 10 рінів^[9].

Грошова одиниця, яка записується ієрогліфом «円» походить з Китаю і по-китайськи називається «юанем». У китайській імперії Цін однією з валют було срібло, яке перебувало в обігу у формі зливків. Проте у 18 столітті до китайців стали завозити іспанські та мексиканські срібні монети, які отримали назву «срібних»^[10] або «західних юанів»^[11]. Згодом у Гонконгу британці налагодили випуск місцевих срібних монет, «гонконгських доларів», які китайською називалися «гонконгськими юанями»^[12]. Ця валюта стала потрапляти до Японії, де «юань» звучав вже на японський лад як «ен». З 1830 року японці запустили виробництво власних срібних монет, аналогічних гонконгським за вмістом металів і вагою.

Свою ж назву «єна» японська валюта отримала від форми «ен» (японською означає «круглий»), оскільки попередні монети мали овальну або рідше прямокутну форму.^{[джерело?]}

Попри те, що японською мовою японська валюта називається «ен», з подачі англомовних японознавців у світі закріпилися назви «єн» та «єна». Причиною цього було погане знання іноземцями японської фонетики нового часу. Перший склад слова «ен» записувався через знак «ゑ», який у старояпонській мові вимовлявся як «є», проте з середини 18 століття перейшов у «е». У ряді віддалених регіонів, особливо в місцях компактного проживання японців за межами Японії, цього переходу не відбулося. Через це у «Англійсько-японському і японського-англійському словнику» (1830) англійського місіонера Вальтера Генрі Мендхерста, який ніколи не відвідував Японію, а для укладання словника займався опитуванням японців Джакарти, ця фонетична зміна не описана, а слово «кружальце» було записано згідно зі старою вимовою — «єн»^[13]. Слідом за Мендхерстом, місіонер американського походження Джеймс Кертіс Хепберн у першому виданні свого «Японського і англійського словника» (1867) так само передавав знак «ゑ» як «є», не враховуючи фонетичних змін в японській мові. Оскільки цей словник мав великий вплив на європейців і американців, які перебували в Японії, слово зі старою вимовою «єна» закріпилися у їхньому лексиконі і поширилося закордон. З часом Хепберн переглянув власну систему транслітерації і замінив «є» на «е» у третьому виданні свого словника (1886), але зробив виняток для «єни», позаяк це слово вже було усталеним в англійській мові^[14].

У часи існування Японської імперії окрім єн, які ходили на території власне Японії, існували також тайванські і корейські єни. Після розвалу імперії тайванська валюта стала називатися доларом, а корейська — воном, однак спільне для них ієрогліфічне написання «円» залишилося незмінним. В Китайській Народній Республіці назва національної валюти також походить від цього ієрогліфа. Його традиційний варіант «圓» містив велику кількість рисок і був складний для написання, тому уряд замінив його ієрогліфом-омофоном «元» (юань, основа)^[15]. Таким чином ієрогліф «円» є спільним для означення всіх валют східноазійських країн, хоча його прочитання відрізняється залежно від мови цих країн.

У 1871 році японський уряд ухвалив рішення використовувати єну як основну національну грошову одиницю замість середньовічної рьо. Було введено золотий стандарт, за яким 1 єна мала містити 1500 мг чистого золота. Японія випустила перші золоті монети західного зразка номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 єн. Вміст золота у цих монетах визначив Іто Хіробумі, який перебував з візитом у США і запозичив дані з проекту Палати Представників США про вміст благородних металів у 1 доларі США. Золота єна відповідала 2 старим квадратним монетами нібункін, які виготовлялися зі сплаву золота (22,3 %) і срібла, або 1 середньовічному золотому рьо, тому її впровадження не викликало руйнації існуючої системи цін і відбулося без ускладнень.

З 1869 р. в обороті перебувало 71 золотих і 71 срібних видів «єни», а з 1918 р. їх замінили паперові гроші.^[16]

Монети, що перебувають в обігу[17]
Фото	Номінал	Характеристики				Опис			Виготовлено
		Діаметр	Товщина	Маса	Склад	Гурт	Аверс	Реверс
	1 єна	20 мм	1,2 мм	1 г	100 % Al	гладкий	номінал, молоде дерево, назва країни	номінал, рік виготовлення	1955
	5 єн	22 мм	1,5 мм	3,75 г	60–70 % Cu 30–40 % Zn	гладкий	номінал, колосся рису, вода у чеку	назва країни, рік виготовлення	1949
	10 єн	23,5 мм	1,5 мм	4,5 г	95 % Cu 3–4 % Zn 1–2 % Sn	рубчатий	номінал, Бьодоїн, назва країни	номінал, лавр, рік виготовлення	1951
						гладкий			1959
	50 єн	21 мм	1,7 мм	4 г	Мельхіор 75 % Cu 25 % Ni	рубчатий	номінал, хризантема, назва країни	номінал, рік виготовлення	1967
	100 єн	22,6 мм	1,7 мм	4,8 г	Мельхіор 75 % Cu 25 % Ni	рубчатий	номінал, сакура, назва країни	номінал, рік виготовлення	1967
	500 єн	26,5 мм	2 мм	7,2 г	Мельхіор 75 % Cu 25 % Ni	гладкий з написом: «NIPPON ? 500 ? NIPPON ? 500 ?»	номінал, павловнія, назва країни,	номінал, бамбук, мандарин, рік виготовлення	1982[18]
				7 г	72 % Cu 20 % Zn 8 % Ni	наріз навскіс		номінал, бамбук, мандарин, рік виготовлення	2000
	500 єн	26,5 mm	1.81 mm	7 r	Зовнішній край: нікельована латунь Внутрішня частина: мельхіор (75% мідь 12,5% цинку 12,5% нікелю)	Гвинтові фестончасті	номінал, павловнія, назва країни,	номінал, бамбук, мандарин, рік випуску	2021

Вилучені з обігу 31 травня 1987 року.

Золоті єни
Фото	Номінал	Характеристики			Опис			Виготовлено
		Діаметр	Маса	Склад	Гурт	Аверс	Реверс	Рік	Кількість
	1 єна	13,515	1,66	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1871–1872	2,037,055
	1 єна	12,121		90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1874–1880
	2 єни[19]	17,484	3,33	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1871–1872	883 749
	2 єни	16,969		90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1874–1880
	5 єн[20]	23,848	8,33	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1871–1872	883 749
	5 єни	21,819		90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1874–1880
	5 єн	16,969	4,16	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	емблема Імператора, номінал, павловнія	номінал, назва країни, сонце, рік виготовлення	1897–1930	1 369 246
	10 єн[21]	29,424	16,66	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1871–1873	1 871 013
	10 єн	29,394		90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1876–1880
	10 єн	21,212	8,33	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	емблема Імператора, номінал, павловнія	номінал, назва країни, сонце, рік виготовлення	1897–1910	20 295 000
	20 єн[22]	35.060	33,33	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	номінал, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора	1870–1880	47 270
	20 єн	28,787	16,66	90 % Au 10 % Ag	рубчатий	емблема Імператора, номінал, павловнія	номінал, назва країни, сонце, рік виготовлення	1897–1932	5 895 491

Срібні єни
Фото	Номінал	Характеристики			Опис			Виготовлено
		Діаметр	Маса	Склад	Гурт	Аверс	Реверс	Рік	Кількість
	1 єна	37,575	26,95	90 % Ag 10 % Cu	рубчатий	номінал, дракон, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, сонце, павловнія	1870	3 685 693
	1 єна	37,575	26,95	90 % Ag 10 % Cu	рубчатий	номінал (англійською), дракон, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, номінал, павловнія	1874—1897	158 464 307
	1 єна	38,58	27,21	90 % Ag 10 % Cu	рубчатий	номінал (англійською), дракон, назва країни, рік виготовлення	емблема Імператора, номінал, павловнія	1875—1877	3 057 252
	1 єна	37,575	26,95	90 % Ag 10 % Cu	рубчатий	емблема Імператора, номінал, павловнія	номінал (англійською), дракон, назва країни, рік виготовлення	1901—1914	39 387 407
	100 єн	22,6	4,8	60 % Ag 30 % Cu	рубчатий	номінал, фенікс, назва країни	номінал (англійською), сонце, айстра, рік виготовлення	1957—1958	100 010 108
	100 єн	22,6	4,8	60 % Ag 30 % Cu	рубчатий	номінал, колосся рису, назва країни	номінал, півсфери, рік виготовлення	1959—1966	390 031 376

Латунні єни
Фото	Номінал	Характеристики			Опис			Виготовлено
		Діаметр	Маса	Склад	Гурт	Аверс	Реверс	Рік	Кількість
	1 єна	20,0	3,20	60 %—70 % Cu 30 %—40 % Zn	гладкий	номінал, мандарин	номінал (англійською), назва країни, рік виготовлення	1948–1950	451 209 608
	5 єна	22,0	4,0	60 %—70 % Cu 30 %—40 % Zn	гладкий	номінал, Парламент Японії	голуб, назва країни, рік виготовлення	1948–1949	254 262 744

Серія Е (2004)

Серія Е (2004)[23]
Фото		Номінал	Розмір	Основний колір	Опис		Випуск
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс
		1 000 єн	150 × 76 мм	Синій	Хидей Ногучі	Гора Фудзі, озеро Мотосу, сакура	1 листопада 2004
		5 000 єн	156 × 76 мм	Фіолетовий	Ітійо Хіґуті[en]	Іриси художника Огата Корина
		10 000 єн	160 × 76 мм	Брунатний	Фукудзава Юкіті	Фенікс з Зали феніксів Бьодоїн

9 квітня 2019 року міністр фінансів Таро Асо оголосив про новий дизайн банкнот номіналом 1 000, 5 000 і 10 000 єн, які будуть використовуватися з 2024 року. На банкноті номіналом 1000 єн будуть зображені Кітасато Шібасабуро і Велика хвиля Канагави, на банкноті номіналом 5 000 єн будуть зображені Цуда Умеко і квіти гліцинії, а на банкноті номіналом 10 000 єн будуть зображені Шібусава Ейїчі і Токійський вокзал.

Серія F (2024)

Аверс	Реверс	Номінал	Розмір	Основний колір	Аверс	Реверс	Випуск
		1 000 єн	150 × 76 mm	синій	Кітасато Шібасабуро	Тридцять шість видів на гору Фудзі	2024
		5 000 єн	156 × 76 mm	фіолетовий	Цуда Умеко	Квіти гліцинії	2024
		10 000 єн	160 x 76 mm	коричневий	Ейїчі Шібусава	Вокзал Токіо	2024

Пам'ятна серія D (2000)

Пам'ятна серія D (2000)[24]
Фото		Номінал	Розмір	Основний колір	Опис		Випуск
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс
		2 000 єн	154 × 76 мм	Зелений	Церемоніальні ворота в Замку Сюрі	Сцена з «Повість про Ґендзі» і портрет Мурасакі Сікібу	19 липня 2000

На початок XXI століття, єна разом з британським фунтом займає 3—4 місця у світі за обсягами торгівлі та часткою в іноземних валютних резервах центробанків різних країн. Також є однією з п'яти резервних валют Міжнародного валютного фонду. Це пояснюється економікою Японії, яка є однією з найбільших, найрозвиненіших та найстабільніших у світі. Втім, в кінці минулого та на початку теперішнього століття, відбувалося скорочення частки накопичень в японських єнах, що викликано сповільненням темпів зростання економіки Японії.^[2]

Таблиця демонструє середній місячний курс єни до долара США з 1949 по 2015 рік.^[25][26] Жовтим кольором виділені максимум та мінімум.

Японська єна має в світі репутацію надійної валюти-сховища у часи різних економічних потрясінь. У такі періоди (як наприклад фінансова криза 2008 року) попит на валюту (і відповідно її обмінний курс) росте.

Станом на 11 липня 2024, валютний курс єни (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 161,6 єн за 1 долар США, 175,4 єн за 1 євро та 3,98 єн за 1 гривню.

Графіки валютних курсів єни по відношенню до долара США (з 1990 року) та євро (з 1999)

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.

• Банк Японії (яп.) -(англ.)