Яковлєв Василь Данилович

Народився в міщанській родині в селі Білий Колодязь, нині в Вовчанському районі Харківської області.

У вересні 1925 року поступив у Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе.

У травні 1928 року, після закінчення училища був призначений вахтовим командиром канонерського човна «Вірний» Далекосхідної флотилії.

З листопада 1929 року — помічник командира, а з листопада 1931 року -командир канонерського човна «Передовий» Далекосхідної флотилії. Член ВКП(б) з 1932 року.

З грудня 1932 року — слухач командного факультету Військово — морської академії ім. К. Е. Ворошилова.

З квітня 1936 року, після закінчення академії був призначений помічником начальника 1-го відділу Генштабу РСЧА.

З березня 1938 року — начальник 1-го відділу Головного Морського штабу ВМФ.

З вересня 1938 року — командир есмінця «Швидкий» Чорноморського флоту.

З листопада 1940 року — командир з оперативної частини 3-го відділення, оперативного управління Головного Морського штабу ВМФ.

З січня 1941 року — начальник 6-го відділу (оперативна підготовка) Оперативного управління Головного Морського штабу ВМФ.

З червня 1944 року — у розпорядженні Розвідувального Управління Головного Морського штабу ВМФ.

З жовтня 1944 року — військово-морський аташе при уповноваженому представнику СРСР у Великій Британії, до цього помічник військово-морського аташе там же.

У 1947 році брав участь у роботі Лондонської та Паризькій сесії Ради міністрів закордонних справ, де виконував обов'язки військово-морського експерта.

З лютого 1949 року — начальник 2-го Головного управління Генштабу Радянської армії (лютий 1949 — березень 1950).

З березня 1950 року — начальник Оперативного управління Морського Генштабу ВМФ.

27 січня 1951 року — присвоєно військове звання контр-адмірал.

З грудня 1951 року — начальник Головного оперативного управління — заступник начальника Морського Генштабу ВМФ.

З квітня 1953 року — начальник Оперативного управління Генштабу ВМС.

З січня 1956 року — начальник штабу Балтійського флоту.

18 лютого 1958 року — присвоєно військове звання віце-адмірал.

З квітня 1957 року — заступник начальника Головного Розвідувального Управління стратегічної розвідки — начальник стратегічної розвідки.

З травня 1958 року — заступник начальника Військово-морської академії ім. К. Е. Ворошилова з науково-дослідницької роботи.

З грудня 1960 року — начальник 1-ї секції, потім заступник голови Морського науково-технічного комітету.

З грудня 1966 року — помічник начальника Головного штабу ВМФ.

З квітня 1970 у відставку.

Помер 2 січня 1980 року, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

• Яковлев В. Д. Советский Военно-Морской Флот. — М: ДОСААФ, 1966, с.69.

• орден Леніна (1950)
• два ордени Червоного Прапора (30.04.1945, 1955)
• чотири ордена Червоної Зірки (серед них 1942, 03.11.1944, 21.07.1945)
• Медалі

• Командор Ордена Британської Імперії (Велика Британія 1944)^[1]

• Загальнодоступний електронний банк документів «Подвиг Народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. »

• Алексеев М. А., Колпакиди А. И., Кочик В. Я. Энциклопедия военной разведки. 1918—1945 гг. М., 2012, с. 875—876.