Ядерна енергетика Німеччини

В період з 1957 по 2004 роки в Німеччині було запущено близько 110 ядерних установок. При цьому необхідно відрізняти ядерні реактори для отримання електроенергії та дослідницькі реактори. Першим ядерним реактором став Мюнхенський дослідницький реактор в 1957 році в Гархінгу біля Мюнхена. Першою атомною електростанцією стала Кальська АЕС, яка була підключена до електромережі в 1961 році.^[9] Останнім комерційним ядерним реактором уведеним в дію став блок № 5 Грайфсвальдської АЕС. Дрезденський навчальний ядерний реактор став на сьогодні останнім дослідницьким реактором; він отримав дозвіл на експлуатацію в 2004 році. До катастрофи в Японії, Німеччина виробляла близько чверті своєї електроенергії з ядерного палива, тобто приблизно таку ж частку як і США.^[10]

Як і в багатьох розвинених країнах, ядерна енергетика в Німеччині почалася розвиватися наприкінці 1950-х років. 1 січня 1960 року набрав чинності «Закон про мирне використання ядерної енергії та захист від її небезпек» (скорочено «Атомний закон»). Після цього закон багато разів змінювався та розширювався. Лише декілька експериментальних ядерних реакторів було запущено до 1960 року. Експериментальна атомна електростанція в Карлштайн-ам-Майні була запущена 13 листопада 1960 року,^[11] а підключена до електромережі в 17 червня 1961 року,^[9] тоді як регулярна комерційна експлуатація почалася з 1 лютого 1962 року^[12]. Всі німецькі АЕС, що були відкритті в період з 1960 по 1970 роки, мали потужність менше ніж 1 000 МВт і зараз всі вони закритті.

Був запланований закритий цикл ядерного палива, що мав розпочинатися в Саарланді та Шварцвальді; концентрація уранової руди, виробництво стержневих ТВЕЛів в Ханау; та переробка використаного палива на заводі з переробки відпрацьованого ядерного палива в Ваккерсдорфі. Радіоактивні відходи повинні були зберігатися в глибокому геологічному захороненні, як частина довготермінового проєкту по зберіганню ядерних відходів в Горлебені.

Райнсберзька АЕС була першою (практично експериментальною) АЕС в Східній Німеччині. Вона мала малу потужність та працювала з 1966 по 1990 роки. Другою допущенною до експлуатації АЕС, стала Грайфсвальдська АЕС, що спочатку мала складатися з восьми радянських реакторів ВВЕР-440. Перші чотири були підключені до електромережі між 1973 там 1979 роками. Один був запущений в 1989 році на пробний термін,^[13] інший був добудований, але ніколи не експлуатувався. Два останніх були недобудовані. Після об'єднання Німеччини всі АЕС Східної Німеччини були закритті через відмінності в стандартах безпеки. Штендальську АЕС, що будувалася на той момент, було вирішено не добудовувати.^[14]

Внаслідок домовленості 14 червня 2000 року між федеральним урядом та підприємствами енергопостачання (так званий «Атомний консенсус») було:

• обмежено в часі використання наявних атомних електростанцій;
• заборонено спорудження нових АЕС.

Атомний консенсус не торкнувся досліджень в галузі ядерної технології. Договір консенсусу по ядерній енергії чітко встановив кількість електроенергії, що ще було дозволено виробити кожній з АЕС. В принципі, ці так звані залишкові кількості електроенергії можуть бути передані зі старших на новіші АЕС, але навпаки лише у виняткових випадках. Як тільки певна АЕС виробить відведену їй кількість електроенергії, вона повинна бути закрита. Укладені домовленості були проведені через «Закон регульованого припинення використання ядерної енергії для промислового виробництва електроенергії» від 22 квітня 2002 року.^[15]

Прийнята внаслідок цього відмова від використання ядерної енергії передбачала, що 19 енергоблоків, які працювали на той час, мали бути до 2021 року закритті. До 2006 року дві електростанції (Штаде та Обріґгаймська) вже були закритті. Другий енергоблок Некарвестгаймської АЕС повинен бути закритим останнім. До березня 2011 року були в комерційній експлуатації 17 енергоблоків (12 АЕС), а також експлуатувалися 8 дослідницьких реакторів, з яких 5 — навчальні.^[16]

З 2009 року «чорно-жовтий» федеральний уряд планував подовжити час експлуатації АЕС, а 29 вересня 2010 року це було вирішено на вже «червоно-зеленим» урядом. Передбачалося, що використання АЕС мало продовжитися ще на 12 років. 8 грудня 2010 року відповідний закон був підписаний Федеральним президентом Крістіаном Вульффом. Деякі землі, що керувалися партією СДП, заявили про намір подати позов в конституційний суд проти цього закону. 28 лютого 2011 року відповідний позов був поданий в федеральний конституційний суд федеральними землями Берлін, Бранденбург, Бремен, Північна Рейн-Вестфалія та Рейнланд-Пфальц.^[17]

Після аварії на першій Фукусімській АЕС федеральний уряд 14 березня 2011 року було постановлено про тимчасову (на три місяці) відміну продовження дії атомних електростанцій та відключення сімох найстаріших німецьких АЕС під час цього мораторію.^[18][19] Крюммельська АЕС до цього вже не експлуатувалася через проведення там технічних робіт. 6 червня 2011 року було прийнято на урядовому рівні рішення про відмову від виробництва ядерної енергії. На момент прийняття рішення, залишилося працювати 9 енергоблоків атомних електростанцій, які мають бути до кінця 2022 року поступово закриті.^[20] 30 червня 2011 року це рішення було підтримано в Бундестазі.^[6]

У грудн 2021 року реактори Brokdorf, Grohnde та Gundremmingen були зупинені після більше ніж 30 років експлуатації. Три останні атомні електростанції — Ісар-2, Емсланд і Некарвестхайм II — будуть вимкнені до кінця 2022 року.^{[21][22][23][24][25]}

Брокдорфська

Емсландська

Гронде

Гундреммінгенська

Ізарська

Некарвестгаймська

Філіппсбурзька

Бібліська

Брунсбюттельська

Грайфсвальдська

Графенрайнфельдська

Гросвельцгаймська

Гамм-Юнтропська

Юліхська ЕАЕС

Кальська

КЯУОН

Крюммельська

Лінгенська

Мюльгайм-Керліхська

БДР

Нідерайхбахська

Обріґгаймська

Райнсберзька

Штаде

Вюргассенська

Унтервезерська

Атомні електростанції в Німеччині (станом на червень 2011 року).
Діють
Закриті

Нижче наведено список АЕС, що діють, та вже закритих, а також їх відповідних блоків. Енергоблоки, що ще діють, виділені окремим кольором.

* Енергоблоки Унтервезерської та Брунсбютельської АЕС, обидва енергоблоки Бібліської АЕС (Biblis A та B), а також перші енергоблоки Філіппсбурзької, Ізарської та Некарвестгаймської були закриті федеральним урядом через призупинення (накладення мораторію) дії закону про продовження терміну експлуатації АЕС. Крюммельська АЕС до цього вже не експлуатувалася через проведення там технічних робіт.^[34] 30 травня 2011 року Федеральний уряд вирішив негайно назавжди закрити сім енергоблоків, що й так були відключені від мережі через мораторій, а також Крюммельську АЕС. Таким чином, ці 8 енергоблоків ймовірно вже ніколи не будуть запущені в експлуатацію.^[35][36] 6 червня 2011 року це рішення було прийняте законопроєктом Федерального уряду Німеччини.^[20]

Нижче наведені компанії-власники АЕС, відповідальні за експлуатацію енергоблоків (якщо в дужках не зазначено інше, цим компаніям належить 100 % АЕС):

• EnBW:^[37] Некарвестгаймська, Філіппсбурзька;
• E.ON:^[38] Брокдорфська (80 %), Брунсбюттельська (33 %), Емсландська (12,5 %), Графенрайнфельдська, Гронде (83,3 %), Ізарська (перший блок та 75 % другого енергоблоку), Крюммельська (50 %), Унтервезерська;
• RWE:^[39] Бібліська, Емсландська (87,5 %);
• Vattenfall:^[40] Брокдорфська (20 %), Брунсбюттельська (66 %), Крюммельська (50 %);
• Stadtwerke München^[en]: 25 % другого енергоблоку Ізарської АЕС.^[41]
• Stadtwerke Bielefeld^[de]: 16,7 % АЕС Гронде.^[7]

Цей список включає заплановані АЕС та енергоблоки, заявка на будівництво яких була подана, але відхилена, а також АЕС, які були частково побудовані або закінченні, але ніколи не були введені в експлуатацію. Сріблястим виділенні АЕС, будівництво яких було розпочато.

Назва	Земля	Плану- вання	Початок будівництва	Кінець проєкту	Коментарі	Брутто (МВт)	Нетто (МВт)	Тип	Поси- лання
Бад-Брайзігська	RP	1971	-	?	Планування було через короткий час зупинено, як заміна була споруджена декілька кілометрів вище за течією річки Мюльгайм-Керліхська АЕС	1 300	?	PWR	[42]
BASF (1)	RP	1973	-	01.12.1976	Паротурбінна електростанція, була замінена вугільною електростанцією (прийнятою в експлуатацію в 2005 році)	425	385	PWR	[43]
Бібліс (С)	HE	1975	-	1995	Виготовленні компоненти були викоритсанні для бразильської АЕС імені адмірала Алваро Алберті	1 315	1 238	PWR	[44]
Бібліс (D)	HE	1973	-	01.01.1979		?	1 300	PWR	[45]
Боркенська	HE	1974	-	1995		1 300	1 200	PWR	[46]
Даленська (1)	SN	1980	-	Весна 1990		1 000	950	PWR	[47]
Даленська (2)	SN	1980	-	Весна 1990		1 000	950	PWR	[47]
Даленська (3)	SN	1980	-	Весна 1990		1 000	950	PWR	[47]
Даленська (4)	SN	1980	-	Весна 1990		1.000	950	PWR	[47]
Емденська	NI	1975	-	?	Заплановане місце будівництва знаходилося на Різумському піску	1 300	?	PWR	[48]
Грайфсвальдська (6)	MV	?	01.12.1976	01.01.1990	Спорудження було завершено, але АЕС не була введена в експлуатацію	440	408	PWR	[49]
Грайфсвальдська (7)	MV	?	01.12.1978	01.10.1990	Спорудження було припинено	440	408	PWR	[50]
Грайфсвальдська (8)	MV	?	01.12.1978	01.10.1990	Спорудження було припинено	440	408	PWR	[51]
Гаммська	NW	1975	-	1995	Як заміна була побудована Емсландська АЕС	1 301	1 231	PWR	[52]
Калькарська (SNR-300)	NW	1969	23.04.1973	20.03.1991	Спорудження було завершено в 1985 році, але АЕС не була введена в експлуатацію	327	295	SNR	[53]
Калькарська (SNR-2)	NW	1975	-	1982	Місце будівництва Калькар не було остаточно затвердженим	1.500	1.380	SNR	[54]
Нойпотцька (A)	RP	1977	-	1987		1 368	1 289	PWR	[55]
Нойпотцька (В)	РП	1977	-	1987		1 368	1 289	PWR	[56]
Пфаффенгофська (A)	BY	1976	-	1999		1 315	1 238	PWR	[57]
Штендальська (1)	ST	1980	01.12.1982	01.03.1991	Спорудження було завершено на 85 %	970	900	PWR	[58]
Штендальська (2)	ST	1980	01.12.1984	01.03.1991	Спорудження було завершено на 15 %	970	900	PWR	[59]
Фанумська (A)	NW	1975	-	?		1 300	?	PWR	[60]
Фанумська (В)	NW	1975	-	?		?	?	PWR	[61]
Вільська (1)	BW	1973	-	?	Початково передбачене місце будівництва був Брайзах-на-Рейні. Планування було припинено в 1977 році, а компоненти були використанні для будівництва другого блоку Філіппсбурзької АЕС	1 375	1 300	PWR	[62] [63]

«Дослідницькими реакторами» називаються ядерні реактори, які слугують не для виробництва електроенергії, а переважно для цілей досліджень (ядерні та технічно-матеріальні дослідження, виробництво ізотопів для медицини та техніки). Наведений нижче список відсортовано за датою введення в експлуатацію. Окремим кольором виділенні реактори, які ще експлуатуються. Дані наведені станом на серпень 2010 року.^[16]

Назва	Позна- чення	Експлуататор	Земля	Початок експл.	Кінець експл.	Потужність	Тип
Мюнхенський дослідницький реактор	FRM	Мюнхенський технічний університет	BY	1957-10-31 31.10.1957	2000-07-28 28.07.2000	6e4 4 МВт	басейновий/ЯРТМ
Росендорфський дослідницький реактор	RFR	Росендорфський дослідницький центр	SN	1957-12-16 16.12.1957	1991-06-27 27.06.1991	7e1 10 МВт	LWR
Перший франкфуртський дослідницький реактор	FRF-1	Франкфуртський університет	HE	1958-01-10 10.01.1958	1968-03-19 19.03.1968	4e5 50 кВт	гомогенний (L)/L-54 (L)
Берлінський експериментальний реактор I	BER I	Берлінський центр Гельмгольца	BE	1958-07-24 24.07.1958	1972	4e5 50 кВт	гомогенний (L)/L-54 (L)
Перший геестахтський дослідницький реактор	FRG-1	Геестахтський центр Гельмгольца	SH	1958-10-23 23.10.1958	28.06.2010	6e5 5 МВт	басейновий/ЯРТМ
Сіменський реактор Аргонавт	SAR	Мюнхенський технічний університет	BY	1959-06-23 23.06.1959	1968-10-31 31.10.1968	3e1 1 кВт	Аргонавт
Дослідницький реактор AEG	PR-10	Kraftwerk Union	BY	1961-01-27 27.01.1961	1976	2e18 180 Вт	Аргонавт
Другий дослідницький реактор	FR-2	Університет Карлсруе	BW	1961-03-07 07.03.1961	1981-12-21 21.12.1981	7e44 44 МВт	HWR
Перший юліхський дослідний реактор (MERLIN)	FRJ-1	Юліхський дослідницький центр	NW	1962-02-23 23.02.1962	1985-03-22 22.03.1985	7e1 10 МВт	басейновий/ЯРТМ
Мюнхенський сіменський навчальний реактор	SUR-M	Мюнхенський технічний університет	BY	1962-02-28 28.02.1962	1981-08-10 10.08.1981	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Другий юліхський дослідницький реактор (DIDO)	FRJ-2	Юліхський дослідницький центр	NW	1962-11-14 14.11.1962	2006-05-02 02.05.2006	7e23 23 МВт	резервуарний/HWR
Росендорфський поршневий реактор	RRR	Росендорфський дослідницький центр	SN	1962-12-16 16.12.1962	1991-09-25 25.09.1991	3e1 1 кВт	Аргонавт
Швидкий тепловий Аргонавт-реактор	STARK	Університет Карлсруе	BW	1963-01-11 11.01.1963	1976-03-99 03.1976	1e1 10 Вт	Аргонавт
Другий геестахтський дослідницький реактор	FRG-2	Геестахтський центр Гельмгольца	SH	1963-03-16 16.03.1963	1993-01-28 28.01.1993	7e15 15 МВт	басейновий/ЯРТМ
Берлінський сіменський навчальний реактор	SUR-B	Берлінський технічний університет	BE	1963-07-26 26.07.1963	2007-10-15 15.10.2007	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Дармштадський сіменський навчальний реактор	SUR-DA	Дармштадтський технічний університет	HE	1963-09-23 23.09.1963	1985-02-22 22.02.1985	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Установка дослідження нульової потужності	ANEX	Геестахтський центр Гельмгольца	SH	1964-05-99 05.1964	1975-02-05 05.02.1975	2e1 100 Вт	нульової потужності
Штутгартський сіменський навчальний реактор	SUR-S	Штутгартський університет	BW	1964-08-24 24.08.1964		0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Гамбурзький сіменський навчальний реактор	SUR-HH	Гамбурзька вища школа	HH	1965-01-15 15.01.1965	1992-08-99 08.1992	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Дослідницький реактор Майнца	FRMZ	Університет Майнца	RP	1965-08-03 03.08.1965		5e1 100 кВт	басейновий/TRIGA-II
Ахенський сіменський навчальний реактор	SUR-AA	Технічний університет Ахена	NW	1965-09-22 22.09.1965	2008 2008	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Ульмський сіменський навчальний реактор	SUR-U	Ульмська вища школа	BW	1965-12-01 01.12.1965		0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Кільський сіменський навчальний реактор	SUR-KI	Кільське училище	SH	1966-03-29 29.03.1966	1997-12-11 11.12.1997	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Сіменський навчальний реактор Карлсруе	SUR-KA	Університет Карлсруе	BW	1966-03-07 07.03.1966	1996-09-99 09.1996	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Гейдельберзький дослідницький реактор TRIGA I	TRIGA HD I	Німецький центр досліджень ракових захворювань	BW	1966-08-26 26.08.1966	1977-03-31 31.03.1977	5e25 250 кВт	басейновий/TRIGA-I
Швидка установка нульової потужності	SNEAK	Університет Карлсруе	BW	1966-12-15 15.12.1966	1985-11-99 11.1985	3e1 1 кВт	гомогенний
Вимірювання вигорання	ADIBKA	Юліхський дослідницький центр	NW	1967-03-18 18.03.1967	1972-10-30 30.10.1972	2e1 100 Вт	гомогенний/L77 A
Реактор нульової потужності AEG	TKA	Kraftwerk Union	BY	1967-06-23 23.06.1967	1973	2e1 100 Вт	резервуарний/нульової потужності
Дослідницький та вимірювальний реактор Брауншвейга	FMRB	Фізично-технічне федеральне відомство	NI	1967-10-03 03.10.1967	1995-12-19 19.12.1995	6e1 1 МВт	басейновий/ЯРТМ
Бременський сіменський навчальний реактор	SUR-HB	Бременська вища школа	HB	1967-10-10 10.10.1967	1993-06-17 17.06.1993	0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Атомохід «Отто Ган»	OH	Геестахтський центр Гельмгольца	SH	1968-08-26 26.08.1968	1979-03-22 22.03.1979	7e37 38 МВт	PWR/Судновий реактор
Росендорфська установка критичних експериментів	RAKE	Росендорфський дослідницький центр	SN	1969-10-03 03.10.1969	1991-11-26 26.11.1991	1e1 10 Вт	резервуарний/нульової потужності
Критичний експеримент	KEITER	Юліхський дослідницький центр	NW	1971-06-15 15.06.1971	1982	0e1 1 Вт	нульової потужності
Ганноверський сіменський навчальний реактор	SUR-H	Ганноверський університет	NI	1971-12-09 09.12.1971		0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Нойхерберзький дослідницький реактор	FRN	Мюнхенський центр імені Гельмгольца	BY	1972-08-23 23.08.1972	1982-12-16 16.12.1982	6e1 1 МВт	басейновий/TRIGA-III
Ганноверський дослідницький реактор	FRH	Ганноверська медична вища школа	NI	1973-01-31 31.01.1973	1996-12-18 18.12.1996	5e25 250 кВт	басейновий/TRIGA-I
Фуртвангенський сіменський навчальний реактор	SUR-FW	Фуртвангенська вища школа	BW	1973-06-28 28.06.1973		0e01 0,1 Вт	гомогенний (S)/SUR-100
Критична установка	KAHTER	Юліхський дослідницький центр	NW	1973-07-02 02.07.1973	1984-02-03 03.02.1984	2e1 100 Вт	нульової потужності
Берлінський експериментальний реактор II	BER II	Барлінський центр Гельмгольца	BE	1973-12-09 09.12.1973		7e1 10 МВт	басейновий/ЯРТМ
Гейдельберзький дослідницький реактор TRIGA II	TRIGA HD II	Німецький центр досліджень ракових захворювань	BW	1978-02-28 28.02.1978	1999-11-30 30.11.1999	5e25 250 кВт	басейновий/TRIGA-I
Перший дрезденський навчальний ядерний реактор	AKR-1[64]	Дрезденський технічний університет	SN	1978-07-28 28.07.1978	2004-03-99 03.2004	0e2 2 Вт	гомогенний/SUR
Циттауерський навчальний та дослідницький реактор	ZLFR	Вища школа Циттау-Гьорлітца	SN	1979-05-25 25.05.1979	2005-03-24 24.03.2005	1e1 10 Вт	HWR
Мюнхенський дослідницький реактор II	FRM II	Мюнхенський технічний університет	BY	2004-03-02 02.03.2004		7e2 20 МВт	басейновий/HWR
Другий дрезденський навчальний ядерний реактор	AKR-2	Дрезденський технічний університет	SN	2005-03-22 22.03.2005		0e2 2 Вт	гомогенний/SUR
Другий франкфуртський дослідницький реактор	FRF-2	Франкфуртський університет	HE	не експл.	-	6e1 1 МВт	басейновий/TRIGA

Поряд з цими реакторами, було також сконструйована ціла низка експериментальних реакторів під час Другої світової війни в рамках німецької ядерної програми, жодний з яких, однак, так і не досяг миттєвої критичності. Останньою з цих спроб став Гайгерлохський дослідницький реактор, важководний реактор, який був побудований Інститутом фізики імені кайзера Вільгельма в березні-квітні 1945 року в підвалі, вирубаному в скелі в Гайгерлосі.

Нижче наведені аварії, що мали місце на німецьких АЕС. В усіх випадках не було людських жертв чи травмованих.^[65][66]

Внаслідок дискусій після аварії на першій Фукусімській АЕС федеральний уряд постановив 14 березня 2011 року тимчасову (на три місяці) відміну продовження дії атомних електростанцій та відключення сімох найстаріших німецьких енергоблоків під час цього мораторію^[18][19]. Під дію цього мораторію підпали реактори енергетичних підприємств EnBW, E.ON та RWE. Останній концерн подав 1 квітня 2011 року позов проти відключення енергоблоку Biblis-A (KWB A) Бібліської АЕС у відповідний Вищий адміністративний суд Гессенf, посилаючись на відсутні правові основи для мораторію^[67].

30 травня 2011 року, Німеччина формально оголосила про свої плани повністю відмовитися від ядерної енергетики протягом наступних 11 років. План включає негайне закриття 7 атомних енергоблоків, які були тимчасово зупинені для тестувань в березні 2011 року, та восьмої АЕС, що була вимкнута з мережі через технічні проблеми. Дев'ять станцій, що залишилися, мають бути вимкнуті до 2022 року, як було заявлено Норбертом Рьоттгеном, головою Федерального міністерства довкілля, захисту природи та ядерної безпеки, після переговорів, що тривали до пізньої ночі^[4].

Канцлер Анґела Меркель заявила, що відмова від ядерної енергетики, що перед цим була запланована до 2036 року, надасть перевагу Німеччині в конкурентоздатності в ері відновлюваної енергетики. Канцлер заявила: «Ми можемо стати першою великою індустріальною нацією, яка може досягнути такого переходу в напрямку ефективної та відновлюваної енергії, зі всіма можливостями, що з'являться для експорту, розробки нових технологій та появи нових робочих місць». Меркель також вказала на «безпомічність» Японії перед обличчям ядерної катастрофи, незважаючи на свій промисловий та технологічний розвиток^[10] Деякі німецькі виробники та енергетичні компанії виступили з критикою цих планів, застерігаючи, що Німеччину може очікувати аварія всієї електромережі.^[68].

На законодавчому рівні рішення про відмову від виробництва ядерної енергії було прийнято 6 червня 2011 року. 8 енергоблоків атомних електростанцій, що були вимкнуті в березні цього ж року, повинні вже ніколи не експлуатуватися, а ті 9 енергоблоків, що залишилися, мають бути закриті до кінця 2022 року^[20] При прийнятті відповідного закону в Бундестазі 30 червня 2011 року було досягнуто майже консенсус — «за» проголосувало 513 депутатів з 600. Лише партія лівих проголосувала проти^[6][69].

15 квітня 2023 року, за повідомленням агенції AFP, Німеччина зупинила свої три останні ядерні реактори, відмовившись від атомної енергетики^[70].

Не дивлячись на офіційну відмову до повернення розвитку ядерної енергетики, за що виступають деякі політичні партії, суспільна дискусія з цього приводу пожвавилася після російського вторгнення в Україну виходячи з портеби забезпечення енергетичної стабільності на тлі відмови від російських енергоносіїв.^[71][72][73] Після того, як Росія вторглася в Україну в 2022, енергетична політика Німеччини, яка до цього моменту значною мірою покладалася на російський імпорт (зокрема природного газу)^[74] – була переоцінена, включаючи тимчасове призупинення суперечливого газопроводу «Північний потік-2»^[75].

5 вересня 2022 федеральний уряд оголосив, що дві з трьох атомних електростанцій, що залишилися (Неккарвестгайм і Ізар 2), працюватимуть після 31 грудня 2022 до квітня 2023, а Емсландська атомна електростанція буде закрита, як і планувалося^[76] Однак 10 жовтня 2022 Шольц оголосив, що всі три будуть працювати до 15 квітня 2023^[77]. Вольфганг Кубікі, заступник лідера Вільних демократів, сказав в інтерв’ю Funke Media Group, що «Німеччина має найбезпечніші атомні електростанції у світі, і їх вимкнення було б «драматичною помилкою» з болісними економічними та екологічними наслідками». Інші члени Вільної демократичної партії закликали принаймні зберегти атомні електростанції як запобіжний захід на випадок, якщо вони знадобляться в майбутньому для виробництва електроенергії^[78].

У 2022 році Vox прокоментував, що «рішення Німеччини перезапустити старі вугільні станції, а не продовжити термін служби своїх атомних енергетичних установок, відображає провал екологічних пріоритетів»^[79]. і NPR написало: «Зіткнувшись з енергетичною кризою, німці запасаються свічками»^[80]. У квітні 2023 кілька критиків закриття атомних електростанцій стверджували, що вимкнення атомних електростанцій позбавляє Німеччину джерела електроенергії з низьким рівнем викидів і змушує країну продовжувати використовувати викопне паливо, яке сприяє зміні клімату^[78][81].

• Nuclear Power in Germany // World Nuclear Association
• Bundesamt für Strahlenschutz(нім.)
• Informationskreis KernEnergie(нім.)
• Power Reactor Information System: Атомні електростанції у світі, (МАГАТЕ; Select country: Germany)(англ.)
  • IAEO Country Profile Germany(англ.)
• Зображення німецький атомних електростанцій
• Kernkraftwerke in Deutschland und vom Bundesamt für Strahlenschutz empfohlene Evakuierungsradien und Umfang der betroffenen Bevölkerung, Modul des ZDF(нім.)
• Kernenergie in der DDR
• Gesellschaft für Anlagen- und Reaktorsicherheit (GRS)(нім.)
• BBC: «Germany split over green energy»(англ.)
• Grist: «Germany says auf Wiedersehen to nuclear power, guten Tag to renewables», 12 серпня 2005 р.(англ.)
• Федеральне міністерство довкілля, захисту природи та ядерної безпеки(нім.)
• Production to begin of innovative fuel for German research reactor

• Manfred Petroll, Liane Philipp: Kerntechnik — Anlagen in Deutschland. Hrsg. v. INFORUM Verlags- und Verwaltungsgesellschaft mbH, Bonn 1997, ISBN 3-926956-11-9