Юхо Йосиф Олександрович

Народився 19 березня 1921 року у Мінську, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка.

1928 — пішов навчатись у польську 8-класну школу у Мінську, після чого продовжив навчання у школі № 2 (м. Мінськ).

1938–1939 рр. — навчався у Білоруському політехнічному інституті. Призваний до радянської армії (1939).

1939–1941 рр. — навчався у Горкавське училище зенітної артилерії.

1941–1946 рр. — служба в армії, участь у Другій світовій війні. Був командиром вогневого взводу під Москвою (1941), начальник артилерії стрілецького полку на Північному і Західних фронтах. Двічі поранений. Закінчив війну у званні майора. Нагороджений орденом «Червоної Зірки» та «Вітчизняної Війни» 1-го ступення. У 1946 році звільнився з армії.

1946–1949 рр. — навчався у Білоруському юридичному інституті, який закінчив з відзнакою.

1949–1951 рр. — працював народним суддею у Ворошиловському районні Мінська.

1951–1954 рр. — був аспірантом Інституту філософії і права АН БРСР, де захистив кандидатську дисертацію на тему «Встановлення радянської влади у Західній Білорусі у 1939» (1954).

1954–1956 рр. — працював молодшим науковим співробітником Інституту філософії і права АН БРСР.

1956–1961 рр. — працював доцентом кафедри цивільного і цивільно-процесуального права юридичного факультету Білоруського державного університету.

1961–1964 рр. — був головою Вищої юридичної комісії при Раді Міністрів БРСР.

У 1965 році остаточно пов'язує свою діяльність з кафедрою теорії та історії держави і права Білоруського державного університету.

1967–1974 рр. — завідуювач кафедри теорії та історії держави і права БДУ.

1974–1982 рр. — заступник декана юридичного факультету БДУ.

У 1980 році захистив у Київському державному університеті докторську дисертацію на тему «Громадського-політичні лад і права у Білорусі у XVI ст.».

1983–2004 рр. — працював професором кафедри теорії та історії держави і права Білоруського державного університету.

Автор більше 200 наукових праць. Засновник наукової школи теорії держави і права Білорусі. Підготував 2 докторів юридичних наук, 9 кандидатів юридичних наук, 1 кандидата філософських наук.

Один з ініціаторів перевидання Статуту Великого Князівства Литовського 1566 і 1588 років, їхнього перекладу і коментаря. Співавтор першого «Юридичного енциклопедичного словника» виданий білоруською мовою. Автор підручників «Історія держави і права Білорусі» (біл. Гісторыя дзяржавы і права Беларусі) та «Короткі нариси з історії держави і права Білорусі» (біл. Кароткі нарыс па гісторыі дзяржавы і права Беларусі).

Сфера наукових інтересів: дослідження назви «Білорусь», «Біла Русь», «Литва»; дослідження і доведення, що в основі Литовських Статутів 1529, 1566 і 1588 років лежить білоруське звичаєве право; дослідження життя і діяльності Франциска Скорини; дослідження походження держави на території Білорусі та Великого Князівства Литовського; історія Речі Посполитої; повстання Тадеуша Костюшка 1794 року.

Працював у складі Конституційної комісії з підготовки проекту Конституції Республіки Білорусь 1994 року.

• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн.1: Дадатак: Шчытнікі — ЯЯ / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мінск: БелЭн, 2004. — Т. 18. — С. 222–223. — 472 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0295-4 (Т. 18 Кн. 1)
• Сайт юридичного факультету Білоруського державного університету