Юзеф Калужа

Народився 11 лютого 1896 року в Перемишлі, у родині з військовими традиціями. Його батько Анджей був офіцером австрійської армії. З 1903 року родина мешкала в Кракові^[5].

За професією був учителем польської мови і літератури, також іноді займався журналістикою^[2][6]. Освіту здобув у 1911—1915 роках в учительській семінарії Кракова. Строкову службу проходив в австрійській армії. Працював учителем у загальноосвітній школі на вулиці Гжегоржецькій^[5]. В період керівництва збірної публікував статті та коментарі в краківській газеті «Raz, dwa, trzy»^[5].

У футбол розпочав грати у дитячій школі перемиської «Полонії». Потім перейшов до Робочого клуб Кракова. З 1911 року футболіст Краковії^[3].

Один з найкращих гравців довоєнної «Краковії»^[6][7]. В її складі провів 404 матчі в різних турнірах. Відзначився у них 465 голами^[2][7]. Дебютував за Краковію 7 квітня 1912 року. Останній раз зіграв у складі команди 25 травня 1931 року^[8].

У складі збірної Польщі брав участь у 16 офіційних матчах (загалом, включаючи офіційно невизнані, в 21). Відхначився 7 (8) голами^[2][4]. Забив перший м'яч національної збірної на території Польщі: 3 червня 1923 року в матчі з командою Югославії (1:2)^[9].

Декілька разів протягом кар'єри намагався перейти на тренерську роботу. У 1922 році успішно завершив переговори з краківською «Віслою», але в підсумку залишився в «Краковії»^[10], де був тимчасовим граючим тренером^[4]. Також, паралельно з грою за Краковію був тренером у варшавській «Легії» в 1930 році^[3][4].

По завершенні футбольної кар'єри, став тренером. У 1932 році був призначений тренером збірної Польщі^[2]. Домігся зі збірною її перших великих успіхів, які до 1970-х років залишалися недосяжними. У 1936 році привів збірну Польщі до 4 місця на Олімпійських іграх в Берліні. Під його керівництвом збірна вперше пробилася на чемпіонат світу 1938 року. На посаді тренера провів останній передвоєнний матч збірної зі збірною Угорщини, віце-чемпіонами світу, виграний поляками з рахунком 4:2^{[2][4][6][11]}.

Під час війни один з небагатьох керівних діячів PZPN, які залишилися в Польщі^[9]. Відповів відмовою на пропозицію про співпрацю з окупаційною адміністрацією^[5][6].

Помер 11 листопада 1944 року в Кракові, після важкої хвороби, яка була викликана інфекцією^[2]. Ліки (пеніцилін), яке могло б його врятувати, було недоступно полякам в окупованому Кракові^[2][6][9]. Похований на Новому Підгірському кладовищі^[8]. Його похорони стали масовою антинацистською маніфестацією^[2][6].

З 1946 року протягом декількох років розігрувався футбольний кубок ім. Юзефа Калужі між чемпіонами воєводств^[7].

Ім'я Юзефа Калужі носить вулиця в краківському районі Блони, на якій стоїть стадіон клубу «Краковія». Також його ім'ям названа вулиця в Перемишлі, поруч зі старим стадіоном «Полонії» (Перемишль) (з'єднує набережну Вільсона й вулицю Спортивну)^[8][9]. Також вулиця Юзефа Калужі є в подкраковской селі Тенчинок (між вулицями Замкова і Монджика)^[12].

До 70-річчя від дня смерті футболіста (2014 рік) було прийнято рішення розпочати збір коштів на спорудження біля стадіону Краковії пам'ятника Юзефу Калужі^[9][13][14].

Під час опитування уболівальників на честь 95-річчя спортивного клубу «Краковія» (різні види спорту) в 2001 році, був названий найкращим спортсменом «Краковії» за всю її історію^[15].

Краківська загальноосвітня школа спортивного резерву носить імена Генріка Реймана та Юзефа Калужі^[16].

• Чемпіонат Галичини
  • Чемпіон (1): 1913

• Екстракляса
  • Чемпіон (2): 1921, 1930
  • Бронзовий призер (1): 1922

• 
  Калужа (стоїть посередині) в футболці «Краковії», чемпіона Польщі 1921 року
• 
  Калужа (стоїть другий праворуч у футболці з орлом) перед першим матчем збірної Польщі, 1921
• 
  Калужа (стоїть третій ліворуч) у футболці збірної Польщі на Олімпійських іграх 1924 року
• 
  Могила Юзефа Калужі
• 
  Пам'ятник Юзефу Калужі перед стадіоном у Кракові