Ханю Юдзуру

Ханю почав кататись на ковзанах у віці чотирьох років за прикладом своєї старшої сестри Сайї. Вперше Ханю взяв участь у національних змаганнях у сезоні 2004-2005; на чемпіонаті Японії серед новачків категорії «Б» (нижчого з двох рангів для новачків) 2004 року здобув золото. Проте згодом його рідна ковзанка закрилася у зв'язку з фінансовими труднощами, що призвело до скорочення часу на заняття фігурним катанням. Його тренером в той час стала Нанамі Абе, під її керівництвом в сезоні 2006–2007 Ханю взяв участь у чемпіонаті Японії серед новачків категорії «А» та здобув бронзову медаль. Це надало йому можливість виступити на юніорському чемпіонаті Японії, де він зайняв 7 місце.

2007 року його місцева ковзанка відновила свою роботу, а Ханю знову виступив на чемпіонаті Японії серед новачків категорії «А» та здобув перемогу. Отримавши запрошення на чемпіонат Японії серед юніорів, він завоював «бронзу» сезону 2007–2008^[15].

2008 року Ханю дебютував на юніорському рівні та вперше взяв участь в серії юніорського Гран-прі ІСУ^[en]. На етапі в Мерано (Італія) він посів 5 місце за сумою програм. Після цього виграв Чемпіонат Японії серед юніорів сезону 2008–2009 з 57,25 балами (4-те місце) та 124,92 балами (1 місце) за коротку та довільну програми відповідно. Так він став наймолодшим національним чемпіоном серед юніорів у віці 13 років. Перемога надала Ханю можливість взяти участь на дорослому чемпіонаті Японії, де він посів 8-ме місце. Результати юніорського чемпіонату Японії слугували також для відбору на Чемпіонат світу серед юніорів, на якому Ханю виступив у лютому 2009 року та посів 12-те місце (з 11-тим місцем в короткій програмі та 13-те в довільній програмі.

В сезоні 2009–2010 Ханю виграв два етапи юніорської серії Гран-прі — в Хорватії та Польщі та став першим при відборі до Фіналу Гран-прі серед юніорів. На Чемпіонаті Японії серед юніорів Ханю виграв коротку програму, став другим в довільній програмі та здобув перемогу за сумою балів, отримавши також запрошення на участь в дорослому Чемпіонаті Японії сезону 2009-2010. Після цього Ханю виступив на Фіналі Гран-прі серед юніорів та виграв його з особистим рекордом.^[16] На дорослому Чемпіонаті Японії^[en] він посів 6-те місце. Завдяки своїм результатам впродовж сезону Ханю відібрався на Чемпіонат світу серед юніорів. Він став третім в короткій програмі та 1-им в довільній з новим особистим рекордом в 216,10 балів та виграв змагання, ставши наймолодшим та четвертим для Японії чемпіоном в чоловічому одиночному катанні серед юніорів.^[17] В квітні 2010 року Ханю перейшов до Тохокуської старшої школи.^[18]

На початок сезону 2010–11 Ханю уже виповнилось 15 років, і він отримав можливість змагатись на «дорослому» рівні. В серії Гран-прі^[en] він виступив на етапах 2010 NHK Trophy та 2010 Rostelecom Cup.^[19] На етапі в Японії Ханю в довільній програмі вперше успішно виконав четверний тулуп на змаганнях ІСУ та став четвертим за сумою балів; на етапі в Росії він став 7-м. На Чемпіонаті Японії 2010-2011^[en] Ханю був другим після короткої програми, проте посів лише четверте місце за сумою балів після довільної програми. За результатами сезону його направили на Чемпіонат чотирьох континентів 2011 року, де він взяв «срібло» з найкращим особистим результатом 228,01 балів.^[20]

У березні 2011 року стався Великий тохокуський землетрус, від якого сильно постраждали рідні регіон та місто Ханю, Сендай. В момент землетрусу він тренувався на ковзанці. Від поштовхів труби водопроводу прорвало, і лід тріснув, Ханю разом з іншими фігуристами та працівниками ковзанки покидали приміщення навколішки; дім Ханю також значно постраждав, разом з родиною він провів 4 дні в евакуаційному центрі.^[21][22] Ковзанка в Сендаї закрилася на реконструкцію, і Ханю тренувався на ковзанках Йокогами та Хатінохе, Аоморі, доки 24 липня 2011 року його ковзанка не відновила роботу.^[23][24] Ставши свідком страждань та горя, що зазнали люди від землетрусу, Ханю сумнівався, чи варто продовжувати заняття фігурним катанням, проте згодом віднайшов мотивацію, прагнучи стати фігуристом, здатним приносити людям надію своїми виступами.^[22] Впродовж цього часу він взяв участь в близько 60 льодових шоу, а тренування проводив за можливості на місцях шоу.^[25] У квітні він разом з іншими фігуристами взяв участь в благодійному льодовому шоу задля потерпілих від землетрусу.^[26][27]

У вересні 2011 року Ханю виграв 2011 Nebelhorn Trophy з сумою 226,26 балів, ставши першим як в короткій, так і в довільній програмах.^[28] В серії Гран-прі Ханю виступив на 2011 Cup of China, де став 4-им,^[29] та 2011 Rostelecom Cup, де переміг з новим особистим рекордом.^[30][31] Він уперше кваліфікувався до Фіналу Гран-прі^[en] та зайняв там 4 місце.^[32]

На Чемпіонаті Японії Ханю виборов бронзу та став членом команди Японії на Чемпіонаті світу 2012^[en] в Ніцці. На своєму першому чемпіонаті світу Ханю був сьомим в короткій програмі, але зумів стати другим в довільній. Ханю виграв "бронзу" з сумою 251,06 балів, зайнявши місце на подіумі разом з переможцем Патріком Чаном та срібним медалістом Дайске Такахаші.^[33] У віці 17 років 3 місяців Ханю став наймолодшим для Японії медалістом чемпіонату світу.

В квітні 2012 року Ханю змінив тренера та перейшов під керівництво Брайана Орсера^[en] з базою в спортивному клубі Toronto Cricket, Skating and Curling Club, розташованому в Торонто.^[34]

На своєму першому змаганні сезону, 2012 Finlandia Trophy, Ханю отримав перемогу. В довільній програмі він успішно виконав два четверних стрибка: тулуп та перший для себе на змаганнях сальхов.^[35] В серії Гран-прі Ханю виграв срібну медаль на своєму першому етапі 2012 Skate America з рекордом в короткій програмі (95,07 балів).^[36][37] На другому етапі 2012 NHK Trophy, що проходив в Сендаї, Японії, Ханю оновив власний рекорд з 95,32 балами в короткій програмі та виграв змагання.^[38] Ці результати дали йому можливість виступити на Фіналі Гран-прі^[en] в Сочі, де він отримав «срібло».

В грудні 2012 року Ханю вперше виграв Чемпіонат Японії, зайнявши перше місце в короткій програмі та друге в довільній.^[39] На Чемпіонаті чотирьох континентів 2013^[en] року він взяв друге "срібло" з першим та третім результатами в короткій та довільній програмах відповідно.^[40] Після Чемпіонату Ханю перехворів грипом, а згодом отримав травму лівого коліна. На Чемпіонаті світу 2012^[en] Ханю став 9-м в короткій програмі, впавши з четверного тулупа. На тренуванні перед довільною програмою він до того ж травмував праву щиколотку,^[41] але зайняв третє місце за результатами довільної програми та став четвертим за сумою балів.^[42] Дайсуке Такахасі зайняв шосте місце; ці результати гарантували Японії 3 квоти (максимальну кількість місць) в дисципліні чоловічого одиночного катання на Олімпіаді 2014 року в Сочі. Ханю згодом відмовився від участі в Командному чемпіонаті світу^[en] для того, зосередившись на лікування травми коліна.^[43]

В сезоні 2013–2014 Ханю став переможцем фіналу Гран-прі, олімпійським чемпіоном та чемпіоном світу. Він двічі встановлював рекорди в короткій програмі та вперше отримав більше ста балів за коротку програму.

На змаганні 2013 Finlandia Trophy Ханю отримав перемогу, вигравши обидві програми. На етапах серії Гран-прі 2013 Skate Canada International та 2013 Trophée Éric Bompard Ханю здобув «срібло» та кваліфікувався до Фіналу Гран-прі^[en] у Фукуоці. Там Ханю став першим в короткій програмі з новим світовим рекордом (99,84 балів) та першим же в довільній програмі з особистим рекордом (193,41 балів), незважаючи на падіння з четверного сальхова, та виграв свій перший Фінал Гран-прі з 293,25 балами.^[36][44]

У грудні Ханю вдруге став національним чемпіоном, вигравши обидва сегменти змагань на Чемпіонат Японії 2013 року.^[45] Після цього його включили до складу команди Японії на Олімпіаду та Чемпіонат світу 2014 року.

На Зимових олімпійських іграх в Сочі Ханю взяв участь в командних змаганнях з фігурного катання як представник команди Японії. Він виступав лише в короткою програмою, за яку отримав 97,98 балів, зайнявши перше місце. За результатами командних змагань японська команда стала п'ятою.^[46]

В індивідуальних змаганнях Ханю побив свій же світовий рекорд в короткій програмі з 101,45 балами, вперше у світі набравши більше ста балів за коротку програму. В довільній програмі він двічі впав зі стрибків та отримав 178,64 бали; Ханю своїм прокатом був невдоволеним та спершу думав, що з таким результатом не зможе виграти,^[47] але все ж став першим в обох програмах та став переможцем.

Ханю виграв свою першу золоту медаль Олімпійських ігор у віці 19 років, ставши наймолодшим чемпіоном з часів перемоги Діка Баттона в 1948 року у віці 18 років^[48][49] та четвертим фігуристом після Баттона, Ульріха Сальхова та Іллі Куліка, що спромігся виграти золоту медаль в свій олімпійський дебют. Окрім того Ханю став першим представником Азії з перемогою в чоловічому одиночному катанні, єдиним переможцем на Олімпіаді в Сочі від Японії,^[50] а також другим переможцем від Японії у фігурному катанні на Олімпійських іграх після Сідзуки Аракави, золотої медалістки в жіночому одиночному катанні Турину-2006,. У квітні в Сендаї провели парад на честь перемоги Ханю, в якому взяло участь близько 92 тисяч людей.^[51]

На Чемпіонаті світу 2014^[en] в Сайтамі 26–30 березня Ханю знову отримав перемогу. Він став третім за результатами короткої програми з 91,24 балами після падіння з четверного тулупу. В довільній програмі йому вдалось стати першим з 191,35 балами та виграти свій перший титул чемпіона світу з загальною сумою 282,59, обійшовши срібного медаліста Тацукі Матіду^[en] на 0,33 бали.

Ханю став першим фігуристом одиночного катання після Олексія Ягудіна (сезон 2001-2002), що зумів в один сезон виграти "потрійну корону": Фінал Гран-прі, Олімпіаду та Чемпіонат світу.

В пост-олімпійському сезоні Ханю збирався виступити на змаганні 2014 Finlandia Trophy, але знявся через травму спини.^[52]

Першим змаганням серії Гран-прі Ханю був етап 2014 Cup of China в Китаї. Він став другим за результатами короткої програми. На 6-хвилинній розминці перед довільною програмою, Ханю зіштовхнувся з китайським фігуристом Хань Янем^[en]. Незважаючи на явні ушкодження та перестороги лікарів, Ханю вирішив виступити в довільній програмі; під час прокату він упав п'ять разів, але зміг в результаті вибороти «срібло».^[53][54] Після змагання йому наклали 10 швів на голову та підборіддя, у нього були численні пошкодження, зокрема, синяки та пошкодження торсу лівого стегна, а також вивих правої щиколотки. Для подальшого лікування він повернувся в Японію.^[55][56][57]

За декілька днів до свого другого етапу серії Гран-прі, 2014 NHK Trophy, Ханю заявив, що незважаючи на погану форму, візьме участь в змаганні в надії на участь в Фіналі Гран-прі.^[58] В короткій програмі він з труднощами став п'ятим, а в довільній – третім, та лише з відривом в 0,15 балів зайняв четверте місце за сумою балів. Це дозволило йому відібратись до Фіналу Гран-прі^[en] в Барселоні,^[59] де він став першим і в короткій (94,08 балів), і в довільній (194,08 балів, особистий рекорд та загальний найвищий бал за довільну програму в сезоні) програмах та переміг з відривом в 34,26 балів від другого місця, яке зайняв Хав'єр Фернандес з Іспанії.^[60] Він став другим японським фігуристом після Мао Асади, що повторно завоював титул чемпіона Фіналу Гран-прі.

В грудні Ханю виступив на Чемпіонаті Японії з фігурного катання 2014–15, Він виграв обидві програми з загальною сумою 286,86 балів та завоював свій третій титул національного чемпіона.^[61] Ханю знявся з гала через біль в животі, і згодом йому діагностували захворювання пов'язане з урахусом та призначили відповідну операцію на кінець січня.^[62] Госпіталізація тривала два тижні, і через місяць Ханю мав повернутись на лід. Проте в лютому він знову був вимушений призупинити тренування на два тижні через повторний вивих правої щиколотки.^[63] Вже у березні перед чемпіонатом світу Ханю відновив тренування в Японії без безпосередньої допомоги свого тренера, Брайана Орсера^[en].^[64]

На Чемпіонаті світу 2015^[en] в Шанхаї Ханю виграв коротку програму з найвищим для себе результатом сезону. В довільній програмі він набрав 175,88 балів, став третім та виграв срібну медаль з сумою в 271,08 балів, програвши переможцю Хав'єру Фернандесу менше 3 балів.^[65]

В середині квітня Ханю вперше взяв участь в Командному Чемпіонаті світу^[en] в Токіо. Там він виграв обидва сегменти з новим особистим найвищим результатом сезону (96,27 балів) в короткій програмі, заробив максимальні 24 балів для команди Японії та допоміг їй вибороти бронзу.^[66]

,

Для довільної програми сезону 2015–16 Ханю обрав образ Абе-но Сеймея^[en], легендарного японського астролога та практика древньої космології оммьодо; в програмі використовувались саундтреки до фільмів Чаклун ("Оммьодзі") та його продовження Чаклун-2^[en] ("Оммьодзі-2"). Ханю також зустрічався з виконавцем ролі Абе-но Сеймея в фільмах Номурою Мансаєм^[en] для консультації щодо своєї інтерпретації.^[67]

Ханю розпочав сезон з перемоги на змаганні 2015 Skate Canada Autumn Classic з відривом більше 36 балів від другого місця.^[68] На першому своєму змаганні серії Гран-прі, 2015 Skate Canada International, Ханю став шостим в короткій програмі з 73,25 балами після зриву четверного тулупа до подвійного та виконання каскаду потрійний лутц–подвійний тулуп, що порушував правило Заяк (що регулює кількість допустимих повторів стрибків).^[69] В довільній програмі він виконав три четверних стрибки – сальхов та тулуп в першій половині, тулуп в каскаді з подвійним тулупом - та отримав 189,29 балів, друге місце в сегменті та «срібло» змагання з 259,54 балів у сумі,^[70][71] програвши Патріку Чану.^[72]

На японському етапі 2015 NHK Trophy^[en] в Наґано Ханю побив світовий рекорд з 106,33 балами,^[73] вперше виконавши два четверних стрибки (тулуп в каскаді з потрійним тулупом та сальхов) в короткій програмі та став першим за результатами сегменту.^[74] В довільній програмі Ханю успішно виконав три четверних стрибки, два потрійні акселі та п'ять потрійних стрибків, та отримав 216,07 балів з загальної сумою 321,40 балів, встановивши два нових світових рекорди та ставши першим фігуристом світу, що перейшов відмітку 200 та 300 балів за довільну програму та суму програм відповідно.^[75][76][77] Технічна оцінка (118,87 балів) та оцінка компоненти (97,20 балів) в довільній програмі також стали найвищими у світі.

В Фіналі Гран-прі^[en] сезону 2015-16 в Барселоні Ханю побив власний світовий рекорд за коротку програму,^[78][79] встановлений двома тижнями раніше, з результатом 110,95 балів (61,81 та 49,14 за техніку та компоненти відповідно), майже на 20 балів попереду Хав'єра Фернандеса на другому місці та інших суперників.^[80] За безпомилкову довільну програму Ханю отримав 219,48 балів (120,92 та 98,56 балів за техніку та компоненти відповідно)^[81], встановивши свій другий світовий рекорд за змагання; Ханю отримав перемогу з також рекордним результатом 330,43 балів та новим рекордним відривом від другого місця в 37,48 балів - колишній рекорд встановив Євген Плющенко в 2004 році^[en] (35,1 бали). Він став першим фігуристом-одиночником, що тричі поспіль став переможцем Фіналу Гран-прі.^[82]

26 грудня 2015 року Ханю виграв четвертий титул чемпіона Японії, ставши лідером обох сегментів з загальною сумою 286,36 балів та відривом від срібного медаліста Сьоми Уно майже на 20 балів, хоча припустився помилок в довільній програмі з двома падіннями.^[83][84] По завершенню змагання Ханю об'явив, що не братиме участь в Чемпіонаті чотирьох континентів, щоб зосередитись на підготовці до Чемпіонату світу, що мав відбутись в березні.^[85]

На Чемпіонаті світу 2016 в Бостоні Ханю чисто виконав коротку програму та став першим з результатом 110,56 балів, на 11,04 балів випереджаючи Хав'єра Фернандеса.^[86] Проте в довільній програмі Ханю припустився багатьох помилок:торкнувся льоду рукою на приземленні першого четверного сальхова, впав з повторної спроби, не зумівши виконати комбінацію, "виступив" з потрійного акселя та потрійного лутца, здвоїв запланований потрійний сальхов. Він став другим за сумою програм після Хав'єра Фернандеса.^[87]

26 квітня Японська федерація фігурного катання^[ja] оголосила, що Ханю з початку сезону страждав від болей в лівій нозі, і його став погіршився з січня; зокрема, травма змусила Ханю запланувати два четверних сальхова замість тулупів в довільній програмі чемпіонату світу. Йому діагностували заплесно-плеснових суглобів (суглобу Лісфранка). Ханю мав на два місяці припинити тренування на льоду задля реабілітації.^[88][89] Участі в літніх шоу на льоду він не приймав та одразу після змагання повернувся до Торонто.

На початку сезону Ханю взяв участь в змаганні Autumn Classic International 2016 в Монреалі, де виграв золоту медаль. 30 вересня під час виконання короткої програми Ханю вперше у світі успішно виконав четверний рітбергер на змаганні.^[90][91]

На своєму першому етапі серії Гран-прі, 2016 Skate Canada International в Місісазі Ханю став лише четвертим в короткі програмі, після невдалих виїздів з перших двох стрибкових елементів та відсутності комбінованого стрибка.^[92] За довільну програму він отримав 183,41 балів та зайняв друге місце за Патріком Чаном за результатами двох програм.^[93]

На японському етапі NHK Trophy 2016 в Саппоро Ханю став першим в короткій програмі з оцінкою 103,89 балів, майже на 16 балів попереду Натана Чена на другому місці. В довільній програмі Ханю виконав три різні четверні стрибки: рітбергер, сальхов та тулуп, – хоча припустився помилок в двох інших стрибкових елементах. За сумою балів він знову перейшов межу в 300 балів з результатом 301,47 балів та виграв золоту медаль.^[94] З такими результатами Ханю кваліфікувався до Фіналу Гран-прі в Марселі.

В короткій програмі Фіналу Гран-прі^[en] Ханю отримав 106,53 бали.^[95] В довільній програмі він успішно впорався зі стрибками в першій половині прокату, проте в другій мав помилки на трьох стрибкових елементах; він став третім в даному сегменті, але зумів зберегти першість змагання завдяки результатам короткої програми. Ханю став першим фігуристом чоловічого одиночного катання, що чотири рази поспіль вигравав Фінал Гран-прі; окрім нього, лише Євген Плющенко чотири рази був чемпіоном Фіналу (1999–2001, 2002–03, 2004–05).^[96]

Ханю пропустив Чемпіонат Японії 2016–17 через грип.^[97] Незважаючи на це, його обрали до складу команди Японії для участі в майбутніх Чемпіонаті чотирьох континентів 2017 та Чемпіонаті світу 2017.^[98]

На Чемпіонаті чотирьох континентів^[en], що відбувся в Каннині, Кореї в лютому Ханю став третім за результатом короткої програми з 97,04 балами з помилкою в стрибковій комбінації.^[99] Під час довільної програми Ханю здвоїв сальхов в запланованій комбінації четверний сальхов–потрійний тулуп. Після цього в другій половині програми він успішно на ходу замінив три стрибкових елементи на більш складні, щоб компенсувати помилку. Він став першим за результатами довільної програми з 206,67 балами та другим за сумою балів, програвши Натану Чену близько 4 балів.

На Чемпіонаті світу 2017^[en] в Гельсінкі Ханю припустився помилки в комбінованому стрибку короткої програми та втратив один бал за пізній старт та порушення часового регламенту (в 2016–17 сезоні час на підготовку до виступу зменшився з хвилини до 30 секунд). В довільній програмі Ханю безпомилково виконав не лише нестрибкові елементи, такі як доріжки та обертання, але й усі заплановані стрибкові елементи з високими оцінками за виконання (GOE), зокрема, два потрійних акселі та чотири четверних стрибки: рітбергер, два сальхови та тулуп. З оцінкою 223,20 балів Ханю встановив новий рекорд в довільній програмі та виграв свій другий титул чемпіона світу з сумою 321,59 балів.^[100][101] Іншими медалістами стали тогорічний чемпіон Японії Сьома Уно (319,31 балів, «срібло») та чемпіон Китаю Боян Дзінь^[en] (303,58, «бронза»).

В кінці квітня Ханю взяв участь в Командному чемпіонаті світу^[en] в Токіо як представник команди Японії. Він невдало виконав коротку програму та став сьомим,^[102] проте зумів виграти довільну програму з 200,49 балами, виконавши чотири четверні стрибки, три з них – вперше у світі – в другій половині програми. Він додав 18 балів до результату своєї команди, яка виграла «золото».^[103][104]

Для сезону 2017–18 Ханю вирішив знову використати програми сезону 2015–16: коротку під музику Балади № 1, Op.23 (соль-мінор) Фредеріка Шопена та довільну під саундтрек до фільмів "Чаклун" та "Чаклун–2" з оновленими технічними елементами та хореографією.

У вересні 2016 року на першому змаганні сезону, Autumn Classic International, Ханю встановив новий рекорд в короткій програмі з 112,72 балами; він безпомилково виконав коротку програму, два стрибкових елементи отримали від усіх суддів одноголосно найвищу можливу оцінку за якість виконання (+3,00 GOE). Через біль в правому коліні, Ханю не виконував на змаганні четверний рітбергер. В довільній програмі Ханю припустився численних помилок та став другим як за результатами сегменту (155,52 бали), так і за сумою балів (268,24 бали) після Хав'єра Фернадеса.

На своєму першому етапі серії Гран-прі 2017 Rostelecom Cup в Москві Ханю став другим в короткій програмі після Натана Чена: він огано приземлив недокручений четверний рітбергер та впав з другого стрибка комбінації. В довільній програмі Ханю вперше успішно виконав четверний лутц на змаганні (+1,14 GOE за якість виконання); незважаючи на помилки в двох стрибкових елементів, він виграв сегмент з 195,92 балами, але програв близько трьох балів за сумою двох програм та отримав "срібло" змагання.

На тренуванні перед короткою програмою етапу 2017 NHK Trophy в Осаці Ханю отримав серйозну травму правої щиколотки при спробі виконання четверного лутца. Наступного дня Ханю вирішив знятися зі змагання. Це автоматично позбавило його можливості кваліфікуватись до Фіналу Гран-прі. Оскільки лікування та реабілітація Ханю потребувала більше часу, ніж очікувалось спершу, він взяв участі в Чемпіонаті Японії. Незважаючи на те, що це змагання слугувало етапом відбору для участі в Олімпіаді, згідно з правилами, титул чемпіона світу давав Ханю можливість увійти до складу національної Олімпійської команди. 24 грудня оголосили, що Ханю стане представником Японії на Зимових Олімпійських іграх 2018 в Пхьончхані та майбутньому Чемпіонаті світу з фігурного катання в Мілані. 3 лютого стало відомо, що Ханю не братиме участі в командному етапі змагань Олімпіади, щоб краше підготуватись до індивідуального етапу на своїй тренувальній базі в Торонто.

11 лютого Ханю прибув до Південної Кореї в оточенні охорони. Його поява привернула увагу міжнародної преси та медіа: його тренування відвідували сотні журналістів та фотографів. На прес-конференції 19 лютого Ханю сповістив, що до січня не тренувався на льоду, а до виконання потрійних та четверних стрибків повернувся лише за три та два тижні до змагання відповідно. Запланований технічний контент програм не було на той час залишався під питанням.

16 лютого Ханю бездоганно виконав коротку програму та виграв цей сегмент змагання з оцінкою 111,68 балів, лише на 1,04 балів менше його ж тогочасного світового рекорду. Наступного дня, 17 лютого, Ханю виконав довільну програму з чотирма четверними стрибками (двома тулупами та двома сальховами), троє з них без помилок та з високими надбавками за якість виконання. За неї він отримав 206,17 балів, та з загальної сумою 317,85 балів виграв друге золото Олімпійських ігор поспіль. Ханю став першим фігуристом чоловічого одиночного катання, що зумів захистити свій титул після перемоги Діка Баттона на Олімпійських іграх 1948 та 1952 років. Золота медаль Ханю стала тисячною золотою медаллю Олімпійських ігор за час їх існування. На подіумі Ханю стояв разом зі співвітчизником Сьомою Уно та одноклубником Хав'єром Фернандесом. На цих Олімпійських іграх Ханю обговорювали та згадували на Твіттері більше за всіх спортсменів.

На прес-конференції 18 лютого Ханю розказав, що травма, котру він отримав в листопаді, виявилась більш серйозною, ніж здавалось спершу. Для виступу на Олімпіаді він був змушений використовувати сильні анальгетики, без яких не зміг би виконувати стрибки. Його подальші плани в спорті залишались невизначеними, оскільки травма потребувала лікування та реабілітації, проте Ханю заявив, що лишати спорт намірів не має, а наступною метою має виконання четверного акселю, стрибка в чотири з половиною оберти ще не ратифікованим в фігурному катанні..

4 березня Японська федерація фігурного катання оголосила рішення Ханю пропустити Чемпіонат світу 2018^[en] в Мілані для лікування травмованої ноги. Результати медичного огляду після Олімпіади вказували на необхідність двотижневого відпочинку та тримісячної реабілітації пошкоджених зв'язок.^[105]

22 квітня в рідному місті Ханю, Сендаї, провели парад на честь двох перемог на Олімпіаді, участь в якому взяло понад 100 тисяч людей.^[106] Прибутки від параду передали на розвиток місцевого фігурного катання (близько 22 мільйонів йен з урахуванням усіх витрат на проведення).^[107]

В квітні 2018 року Ханю організував перше власне льодове шоу, назване "Continues with Wings", в Токіо. Ханю запросив фігуристів, що надихали його в катанні та зіграли важливу роль в його становленні фігуристом.^[108] Серед учасників шоу були зокрема Євген Плющенко, Джонні Вейр, Ше-Лінн Бурн, Джеффрі Баттл та Такахіто Мура. Сам Ханю виконав мікс різноманітних старих програм, уникаючи стрибків через реабілітацію.^[109] В інтерв'ю по завершенню шоу він підтвердив рішення продовжити спортивну кар'єру та заявив, що бажає виступити на серії Гран-Прі сезону 2018-2019 та "взяти участь в якомога більшій кількості змагань".^[110]

1 червня стало відомо, що Ханю присуджено Нагородою Народної пошани^[en][14], престижну державну нагороду, котру вручає Прем'єр міністр. Ханю став наймолодшою людиною, а також першим фігуристом, що отримав дану нагороду з часів її створення 1977 року. Генеральний секретар Кабінету міністрів Японії, Йошіхіде Суга, сповістив, що нагороду Ханю присуджено з думкою про його "історичне досягнення", що "дало мрії та захоплення людям, надію та відвагу народу".^[14]

На відкритому для преси тренуванні в серпні 2018 року Ханю оголосив свій вибір програм на сезон 2018–19, Коротка програма під композицію „Otoñal” Рауля ді Блазіо та хореографію Джеффрі Баттла стала триб'ютом довільній програмі американського фігуриста Джонні Вейра сезону 2004–05, Довільна програма з назвою „Origin” під композиції „Art on Ice” та „Magic Stradivarius” Едвіна Мартіна та хореографію Ше-Лінн Бурн стала триб'ютом довільній програмі Євгена Плющенко "Присвята Ніжинському" сезону 2003–04. За власними словами, Ханю вирішив обрати музику своїх кумирів в фігурному катанні, оскільки після повторної перемоги на Олімпіаді позбувся необхідності досягати результатів: "Я думаю, відчуваю, ніби віднині можу кататись для себе".^[111]

На першому змаганні сезону, 2018 Autumn Classic International, Ханю отримав 97,74 бали за коротку програму з недійсним обертанням.^[112] В довільній програмі з декількома поилками на стрибкових елементах Ханю програв корейському фігуристу Чха Джунхвану з 165,91 балами. Ханю став першим за сумою балів (263,65 балів) завдяки короткій програмі.^[113]

На своєму першому етапі Гран-прі в Гельсінкі Ханю став першим в короткій програмі з результатом 106,69 балів, новим світовим рекордом за нової системи оцінювання.^[114] В довільній програмі Ханю виконав чотири четверні стрибки (два були зараховані з неповною кількістю обертів), зокрема вперше світі приземлив секвецію четверний тулуп–потрійний аксель. Ханю став першим з новими світовими рекордами за довільну програму,190,43 балів, та загальними результатами, 297,12 балів. Ханю отримав свою першу перемогу на першому з двох етапі серії Гран-прі з відривом майже 40 балів від другого місця.^[115][116]

На своєму другому етапі, 2018 Rostelecom Cup, Ханю знову встановив рекорд в короткій програмі, отримавши 110,53 балів. Наступного дня на тренуванні перед довільною програмою Ханю отримав повторну травму правої щиколотки, впавши з четверного рітбергера. Ханю розглядав можливість відмовитись від подальшої участі в змаганні, проте вирішив виступити на знеболювальних препаратах, зокрема тому що "дуже хотів виконати цю [довільну] програму в Росії",^[117] батьківщині Євгена Плющенко. Ханю став першим в довільній програмі зі змінами в стрибкових елементах, та здобув «золото» з сумою 278,42 балів. Вперше Ханю став переможцем обох своїх етапів Гран-прі.^[118] Ханю вийшов на церемонію нагородження на милицях,^[119] вирішивши одразу проступити до лікування травми; йому рекомендували три тижні відпочинку.^[120]

20 листопада Японська Федерація фігурного катання оголосила, що Ханю не братиме участі в Фіналі Гран-прі в зв'язку з реабілітацією, що займе місяць.^[121] Через два тижні стало також відомо, що він пропустить Чемпіонат Японії.^[122] Незважаючи на це, Ханю став членом національної команди на Чемпіонаті світу в Сайтамі.^[123]

Перед Чемпіонатом Ханю повідомив, що його щиколотка не відновилась повністю, проте він готовий до змагання. В короткій програмі він здвоїв четверний сальхов, анулювавши цей елемент, з 94,87 балами.^[124] В довільній програмі Ханю став другим з результатом 206,10 балів, новим світовим рекордом, який Натан Чен згодом побив на цьому ж змаганні.^[125] Те саме сталося з рекордом за загальним результатом Ханю, 300,97 балів.^[126] Після змагання стало відомо, що Ханю до та під час змагання користувався знеболювальними для щиколотки; скільки часу потребує реабілітація травми було невідомо.^[127] Згодом Японська Федерація фігурного катання оголосила, що Ханю не братиме участі в Командному чемпіонаті світу.^[128]

Для сезону 2019–2020 Ханю обрав лишити обидві програми попереднього року. На першому змаганні сезону, 2019 CS Autumn Classic International, Ханю виграв обидва сегменти змагання, незважаючи на падіння в короткій програмі з четверного сальхова та декількох помилок в довільній програмі.

На першому своєму змаганні серії Гран-прі, 2019 Skate Canada International в Келоуні, Ханю став першим в короткій програмі з відривом близько двадцяти балів від другого місця. В довільній програмі Ханю мав поганий виїзд з четверного рітбергера, але успішно виконав інші стрибкові елементи та встановив нові особисті рекорди як в довільній програмі (212,99 балів), так і за сумою програм (322,59 балів).^[129] З результатом на 59,82 балів більше другого місця, Ханю встановив новий рекорд найбільшого відриву переможця в історії серії Гран-прі.^[130]

На другому етапі, 2019 NHK Trophy, Ханю знову став першим в короткій програмі з 109,34 балами.^[131] В довільній програмі Ханю здвоїв четверний тулуп в запланованій комбінації четверний тулуп–ойлер–потрійний фліп, після чого зумів стрибнути четверний тулуп замість потрійного акселя в комбінації з потрійним тулупом та потрійний сальхов замість подвійного тулупу в комбінації з потрійним акселем для підвищення технічної оцінки. Ханю отримав 195,71 бали та переміг з відривом близько 55 балів.^[132]

Через вкрадені документи тренер Гіслен Брайанд не зміг вчасно прибути до Турину, де проходив Фінал Гран-прі, тому Ханю тренувався та виступав в короткій програмі без тренерської команди. В першому сегменті змагання Ханю припустився помилки на потрійному тулупі в комбінації та став другим, на 13 балів позаду Натана Чена. В довільній програмі Ханю вперше успішно приземлив п'ять четверних стрибків, зокрема, четверний лутц – вперше на змаганні з початку сезону 2017–18, Проте він припустився помилки на останньому запланованому стрибковому елементі, секвенції з двох потрійних акселів, став другим в сегменті та за остаточними результатами.^[133]

На Чемпіонаті Японії, в якому він виступав вперше участь з сезону 2016–17, Ханю став першим за результатами короткої програми.^[134] В довільній програмі Ханю з багатьма помилками на стрибкових елементах став третім після Сьоми Уно та Юми Каґіями. а сумою програм Ханю став другим та отримав «срібло» національного чемпіонату.^[135]

Для участі на Чемпіонаті чотирьох континентів в Сеулі Ханю вирішив повернутись до колишніх програм: короткої Ballade No.1 Op.23 (соль-мінор) та довільної SEIMEI, адаптованої до зменшення часу виконання довільної програми після сезону 2017–18 на 30 секунд. В короткій програмі змагання Ханю став першим з 111,83 балами – новою найвищою оцінкою за коротку програму. Сам Ханю назвав свій виступ своїм "найбільш довершеним виступом".^[136] в довільній програмі він припустився помилок на двох четверних стрибках, проте виграв сегмент та отримав золото змагання з сумою 299,42 балів. З перемогою на Чемпіонаті чотирьох континентів Ханю став четвертим фігуристом чоловічого одиночного катання, що зібрав золото усіх значних змагань на дорослому рівні (Олімпіада, Фінал Гран-прі, Чемпіонат світу, Чемпіонат Європи/Чемпіонат чотирьох континентів), досягнення, відоме як Золотий Шолом кар'єри. Оскільки Ханю також виграв основні змагання на юніорському рівні (Фінал Гран-прі серед юніорів та Чемпіонат світу серед юніорів), то він одночасно став першим фігуристом чоловічого одиночного катання, що зібрав так званий Супер Шолом кар'єри. Лише п'ять інших атлетів досягали цього в інших дисциплінах фігурного катання.

Ханю вважається всестороннім фігуристом, в катанні якого поєднуються технічна майстерність та артистична подача.^[137] Стефан Ламб'єль, срібний медаліст Олімпійських ігор 2006 року, назвав Ханю "найбільш довершеним фігуристом, мабуть, що будь-коли існував". Після другої поспіль перемоги на Олімпійських іграх, різноманітні медіа джерела та спортивні коментатори приписували Ханю титул "найвидатнішого фігуриста всіх часів" та відзначали його численні досягнення, стабільні результати та вміння виступати під тиском, з покладеними на нього надіями.^{[138][139][140][141][142]}

Серед технічних елементів Ханю відомий, зокрема, своїми більманом (рідкість для чоловічого катання), обертанням-"бубликом" та іною бауер з вигином назад. Усі ці елементи потребують значної гнучкості, тому вважаються складними та нечасто виконуються чоловіками. Серед інших помітних та оригінальних елементів –гідроблейд та боковий випад.^[143]

Ханю володіє обертаннями на високому рівні: він регулярно виконує обертання максимального (4-го) рівня складності, використовує складні заходи та оригінальні хореографічні рухи руками під музичні акценти. Це дозволяє йому отримувати високі надбавки за якість виконання.

Стрибки Ханю демонструють велику дистанцію та висоту, а також плавність та чіткість приземлень.^[144] Він уміє виконувати стрибки без тривалої підготовки, з короткими та різноманітними заходами. Усі ці характеристики дозволяють отримувати високі оцінки за якість виконання.^[145] Ханю володіє чотирма типами четверних стрибків: тулупом, сальховом, рітбергером та лутцем. Однак він особливо відомий своїми потрійними акселями,^[146] які Ханю зазвичай виконує зі складними заходами виїздами, такими як викрюк назад, твізли та кораблик.^[147] Ханю надає перевагу реберним стрибкам (аксель, сальхов та рітбергер). В короткій програмі сезону 2016–17 він демонстрував усі реберні стрибки. У вересні 2016 року Ханю вперше в світі успішно виконав четверний рітбергер на змаганнях;^[148] також він неодноразово висловлював бажання виконати четверний аксель. Також Ханю вперше в світі виконав на змаганні секвенцію четверний тулуп–потрійний аксель 2018 року.^[149]

До сезону 2011–12 основним тренером Ханю була тренерка з Сендаю Нанамі Абе. Після третього місця на Чемпіонаті світу 2012 року, Ханю перейшов під керівництво Брайана Орсера, колишнього канадського фігуриста та двократного срібного медаліста Олімпійських ігор, відомого також як тренера Йон А Кім за часів її перемоги на Олімпійських іграх 2010. Після зміни тренера Ханю продовжив відвідувати старшу школу в Сендаї, але часто відвідував спортивний клуб Toronto Cricket, Skating and Curling Club, в якому Орсер працював інструктором з фігурного катання. Зараз тренерська команда Ханю складається з Брайана Орсера, Трейсі Вілсон та Гіслена Брайанда.^[150]

Нанамі Абе ставила програми Ханю за часів його змагань серед новачків та юніорів, а також для його першого дорослого сезону 2010–11. Програми для його другого дорослого року ставила Нанамі Абе та Наталія Бестем'янова з Ігором Бобріним, у яких Ханю деякий час тренувався влітку перед початком змагань. Після переходу до Брайана Орсера Ханю співпрацював з різними хореографами: Девідом Вілсоном^[151], Ше-Лінн Бурн^[152] та Джеффрі Баттлом^[153]. Показові програми йому ставили також Нанамі Абе, Курт Браунінг та Кендзі Міямото.^[154]

Після Великого тохокуського землетрусу 2011 року Ханю брав участь в численних заходах для збору коштів потерпілим та відновлення регіону, висловлював підтримку постраждалим.^[27] Разом з іншими фігуристами він виступав на благодійних льодових шоу незабаром після катастрофи, на яких вдалося зібрати більше 150 тис $; Ханю також виставив свої особисті речі на благодійний аукціон на шоу, тим самим зібравши додаткові 2,954,323 ¥ (більше 280 тис ₴) до фонду. В квітні 2012 року в Японії опублікували першу автобіографію Ханю, "Голубе полум'я", всі роялті та частина прибутку з якої відходили сендайській ковзанці Ice Rink Sendai, що потребував ремонту після землетрусу. Роялті від другої автобіографії, "Голубе полум'я 2", також пішли на допомогу ковзанці. 2017 року стало відомо, що загальні пожертвування з автобіографій склали 11,638,660 ¥ та 13,674,115 ¥ відповідно (більше 5,5 млн гривень в сумі). В лютому 2015 року Ханю став представником Японського товариства Червоного Хреста з відновлення регіонів після землетрусу 2011 року.^[155] 2014 року Ханю виступив на льодовому шоу для трансляції щорічним благодійним телевізійним проектом 24Hour TV. В рамках цього ж проекту 2015 року Ханю відвідав регіони Фукусіми та Ісіномакі, та взяв інтерв'ю у потерпілих.^[156] В липні 2015 року він та учасник групи Hey! Say! JUMP Юрі Тінен створили дизайн для футболок 24Hour TV, прибутки від продажу яких віддавались на благодійність. 21 серпня 2019 року Ханю зобразили на постері в підтримку "Туру Тохоку" разом з головним героєм популярного аніме про велосипедний спорт "Yowamushi Pedal".^[157]

Ханю брав участь в різноманітних рекламних кампаніях. У грудні 2013 року, напередодні Олімпіади в Сочі, Ханю разом з Дайсуке Такахасі стали представниками олімпійської кампанії P&G в рамках кампанії "Гордих спонсорів матусь".^[158] В лютому 2014 року Ханю рекламував нову уніформу стюардів All Nippon Airways.

Ханю брав участь в рекламі молочного шоколаду Ghana та жуйки жуйки Xylitol White від Lotte, відергри "Monster Hunter 4G" від Capcom, спортивного харчування Amino Vital та інших. 22 серпня 2019 року Citizen офіційно оголосив Ханю своїм представником в Китаї, Гонгконзі та Макао.^[159]

Ханю зіграв роль Дате Шігемури, самурайського феодального лорда з Сендаю, у фільмі 2016 року "殿、利息でござる！(Тоно, рісоку де гозару!).^[160]

Згідно з опитуванням Oricon News, Ханю був самим популярним спортсменом Японії станом на листопад 2017 року.

Згідно з опитуванням від Sasakawa Sports Foundation для NHK, опублікованим в березі 2019 року, Ханю став першим в рейтингу найулюбленіших японських спортсменів.

Юдзуру Ханю отримував найвищі оцінки 7 разів за нинішньої +5/-5 GOE (оцінка за якість виконання) системи.^[162]

Зауваження: З сезону 2018–19 ІСУ ввели нову систему оцінювання +5 /-5 GOE (Grade of Execution, оцінка за якість елементу) на зміну попередньої системи +3 / -3 GOE. Рекорди, встановлені зо системи +3 /-3 GOE оголосили історичними рекордами; усі результати з сезону 2018–19 почали враховуватись до нової статистики.

За системи +3 /-3 GOE Ханю встановив 12 світових рекордів. Серед історичних рекордів Ханю належать рекорди за коротку та довільну програми, рекорд за суму програм, а також чотири з п'яти останніх рекордів в короткій програмі та три з п'яти останніх рекордів в довільній програмі.

• Вперше за 66 років двічі поспіль став Олімпійським чемпіоном.
• Став першим в світі фігуристом, що зібрав Супер Шолом (тобто золоті медалі усіх основних змагань як дорослого, так і юніорського рівня) в дисципліні чоловічого одиночного катання.[1]
• Став першим фігуристом, що чотири рази поспіль ставав чемпіоном Фіналу Гран-прі.
• Став першим фігуристом, що успішно виконав четверний рітбергер на змаганні.
• Став першим фігуристом, що успішно виконав секвенцію четверний тулуп–потрійний аксель на змаганні.
• Став першим фігуристом, що успішно виконав три четверні стрибки в другій половині довільної програми (2017 World Team Trophy).
• 5 сезонів поспіль зберігав першість рейтингу ІСУ.

GP: серія Гран-прі; CS: серія Челенджера; JGP: серія Гран-прі серед юніорів

,

Малі медалі в фігурному катанні за коротку та довільну програми вручають лише на Чемпіонатах ІСУ.

• Світові рекорди та найвищі оцінки виділено жирним та курсивом
• КП = коротка програма; ДП = довільна програма
• для командних змагань індивідуальні результати в сумі вказані в круглих дужках після результату команди; лише результати команди враховуються для медалей.

Нагорода Народної пошани^[en]

• Нагороджено 2018 року

Медалі Пошани Японії

• Пурпурна стрічка (2014, 2018)

Laureus World Sports Awards

• Повернення року - номіновано 2019 року

Олімпійський комітет Японії (JOC)

• Спортивна нагорода JOC - Newcomer Award (2009), Best Award (2013), Нагорода за особливі досягнення (2015), Нагорода особливої пошани(2018)
• Спеціальна Олімпійська нагорода (2014, 2018)

Федерація фігурного катання Японії

• Кубок JOC Most Valuable Player Award (2013, 2014, 2016, 2018)

Медіа

• Асахі Сімбун: Спортивна нагорода Асахі (2014)
• Business Insider: "Найдомінантніші спортсмени" (№33 2014 року, №21 2015 року)
• Тюніті сімбун: 29-та "Спортивна нагорода Тюніті" (2015)
• ESPN: "100 Світової слави" (№70 2018 року, №64 2019 року), "Домінантні 20" №11 (2018)
• Forbes: 30 до 30 Азії 2018
• Асоціація газет Японії (日本新聞協会): "Happy News Person Award" (2018)
• Кахоку сімпо: 64th "Hebei Cultural Award" (2014)
• Майніті сімбун: 22-а "Daily Sports People Award" Гран-прі (2014)
• Sports Graphic Number: 33-а "MVP Award" (2014)
• Клуб спортивної преси Тохоку: Спортивна нагорода (2011, 2014, 2015, 2016, 2018)
• Клуб спортивної преси Токіо: Спеціальний приз (2012), Фігурист року (2014, 2015, 2018)
• TV Asahi: "Нагорода Великого спорту" (2014, 2015, 2016, 2017, 2018), "Спеціальна нагорода спортивних трансляцій" (2019)
• Yahoo! Japan: "Нагорода Yahoo! Search" Grand Prize & Категорія атлетів (2014), Спеціальна категорія & Категорія атлетів (2018)
• Йоміурі сімбун: "Нагорода спорту Японії" Гран-прі (2014, 2018)

• Ім'я Юдзуру (結弦) обрав батько, воно складається з ієрогліфів 結 ("вузол") та 弦 ("тятива") та передає побажання "жити з прямотою (гідністю) туго натягнутої тятиви лука".
• Особистим талісманом Ханю є Вінні-Пух. Він використовує футляр для салфетниці з Вінні-Пухом ще з 2010 року, а прихильники після виступу Ханю кидають на лід м'які іграшки з цим персонажем.^[172] За словами Ханю, коли він нервує, погляд на незмінний вираз іграшкового Вінні-Пуха допомагає заспокоїтись.^[173]
• Його кумиром у фігурному катанні був Євгеній Плющенко.^[174]
• У віці двох років у Ханю діагностували астму.
• Група крові B.
• Дизайн костюму для довільної програми сезону 2013–2014 для Ханю створив відомий американський фігурист Джонні Вейр, один з кумирів Ханю.^[175]