Шехсувар-султан
Шехсувар-султан (1682[1] — 16[2] — 27 квітня 1756[3], Османська імперія) — наложниця османського султана Мустафи II та матір його спадкоємця Османа III[4], валіде-султан[5].
Шехсувар-султан | |
---|---|
Şehsuvar Valide Sultan | |
Ім'я при народженні | Марія |
Народилася | 1682 Росія |
Померла | 27 квітня 1756 |
Поховання | Мечеть Нуросманіє |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | Валіде-султан, Хасекі-султан |
Посада | валіде-султан |
Конфесія | іслам |
У шлюбі з | Османський султан Мустафа II |
Діти | син: Османський султан Осман III донька: Еметуллах-султан |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Nuruosmaniye_Mosque.jpg/220px-Nuruosmaniye_Mosque.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/II._Mustafa.jpg/220px-II._Mustafa.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2b/OsmanIII.jpg/220px-OsmanIII.jpg)
Біографія
Християнське ім'я-Марія[6][7]. Була російського[8][9] або сербського походження[10][11] .Захоплена у полон татарами, які передали її як калим у гарем турецького хана.
Більшу частину свого життя провела у Старому палаці, куди переїхала після смерті її чоловіка, султана Мустафи ІІ. На той час її сину Осману виповнилося лише 4 роки. У Старому палаці син Шехсувар-султан перебував під пильним наглядом гаремних служників у повній ізоляції від світу, як того вимагали правила «золотої клітки». Матері не дозволяли його відвідувати через офіційну заборону. Через те, що більшу частину свого життя Осман утримувався в досить вологій та брудній кімнаті, він був слабким та хворим[7]. Понад те, мав проблеми з психікою. Коли у майже 56 років став султаном, запам'ятався ненавистю до музики й музиків, яких наказав вигнати зі свого палацу. Також він зневажав жінок та жіноче товариство. Тому носив спеціальні підковані цвяхами черевики, щоб служниці палацу тікали подалі, зачувши його наближення[12].
Два роки була валіде-султан[13]. Померла 27 квітня 1756 року. Похована у мавзолеї Шехсувар-султан у мечеті Нуруосманіє[14], добудованої її сином.
Примітки
Джерела
- Uluçay, M. Çağatay. Padişahların Kadınları ve Kızları. — Is. : Ötüken, 2011. — С. 147—148. — 312 p. — ISBN 9754378401, 9789754378405.