Шевчук В'ячеслав Анатолійович

український футболіст, захисник

В'ячеслав Анатолійович Шевчу́к (нар. 13 травня 1979, Луцьк, УРСР) — колишній український футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер та функціонер.

Ф
В'ячеслав Шевчук
В'ячеслав Шевчук
В'ячеслав Шевчук
Особисті дані
Повне ім'яВ'ячеслав Анатолійович Шевчук
Народження13 травня 1979(1979-05-13) (45 років)
 Луцьк, УРСР
Зріст184 см
Вага79 кг
ГромадянствоУкраїна Україна
Позиціязахисник
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ (Луцк)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1996–1998 Україна «Поділля» 36 (0)
1998–2000 Україна «Металург» (Запоріжжя) 31 (1)
1999  Україна «Металург-2» 6 (0)
2000–2001 Україна «Шахтар» (Донецьк) 12 (0)
2000  Україна «Шахтар-3» 1 (0)
2001  Україна «Шахтар-2» 13 (0)
2001–2002 Україна «Металург» (Донецьк) 2 (0)
2002  Україна «Металург-2» 6 (0)
2002–2004 Росія «Шинник» 50 (4)
2004–2005 Україна «Дніпро» 11 (1)
2005–2016 Україна «Шахтар» (Донецьк) 150 (4)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
2003–2016 Україна Україна 56 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2017—2018 Україна «Шахтар» (U-17)
2018—2019 Україна «Олімпік» (Донецьк)
2021— Україна «Верес» спорт. дир.
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 23 листопада 2021.

Клубна кар'єра

Народився у Луцьку, вихованець місцевої ДЮСШ. На початку карʼєри виступав за "Поділля" з Хмельницького та "Металург" з Запоріжжя. У «Шахтарі» з червня 2000 року (з перервою). Провів за гірників 13 сезонів, зіграв 239 матчів та забив 4 голи. 27 грудня 2016 року офіційно залишив «гірників» та завершив кар'єру гравця[1][2].

У складі донецького «Шахтаря» В'ячеслав Шевчук вісім разів ставав чемпіоном України. Чотири рази ставав срібним призером першості країни. П'ять разів вигравав Кубок України та двічі виходив у фінал кубку. Тричі вигравав Суперкубок країни. В'ячеслав Шевчук – володар Кубку УЄФА 2009 року. За свої спортивні досягнення удостоєний ордену «За мужність» та медалі «За працю та перемогу».

У складі національної збірної України провів 56 матчів. Брав участь у фінальному турнірі Євро-2012 та Євро-2016, де був капітаном національної команди.

Тренерська кар'єра

У вересні 2017 року розпочав тренерську кар'єру, очоливши команду «Шахтаря U-17»[3] і отримав тренерський диплом УЄФА категорії PRO. Тренував команду 2001 року народження, в складі якої грали Михайло Мудрик та Анатолій Трубін.

З жовтня 2018 року очолив клуб Прем'єр-ліги «Олімпік» (Донецьк), змінивши на цій посаді Романа Санжара. Асистентами Шевчука стали Руслан Ротань, Володимир Савченко (тренер воротарів) і Антон Дяченко (тренер з фізпідготовки)[4].

17 квітня 2019 року В'ячеслав Шевчук залишив пост головного тренера ФК «Олімпік»[5].

У вересні 2020 року отримав PRO-диплом УЄФА[6].

З 23 листопада 2021 року обіймає посаду спортивного директора у «Вересі»[7]. У січні 2023 року зайняв посаду віце-президента "Вереса", а в листопаді 2023 року залишив клуб, щоб узяти участь у виборах голови Рівненської асоціації футболу.

Виступи за збірну

Скандали

  • У червні-липні 2018-го року В'ячеслав провів відпочинок на окупованій Росією території в Криму[8].
  • 28 травня 2021 року був затриманий поліцією за водіння автомобільного засобу у стані алкогольного сп'яніння[9][10]. За кілька годин до дорожнього інциденту Шевчук перебував на урочистому заході з нагоди 85-річчя "Шахтаря". Згодом футболіст перепросив за ганебну поведінку під час затримання та нетверезе кермування. Скандал вплинув на його подальшу кар'єру. На тренерській лаві він вже більше не працював, а також залишив телеканал "Футбол", де виступав як експерт у студії Олександра Денисова.

Досягнення

Державні нагороди

Особисте життя

Брат — Сергій Шевчук, підполковник Державної прикордонної служби України. Спочатку займався футболом, але потім обрав кар'єру військового. Брав участь в обороні Маріуполя[14] та пройшов пекло російського полону.

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв