Шебелинка
Шебели́нка — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. До 2020 центр сільської ради. Населення становить 397 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на заході району.
| село Шебелинка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Донецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040070110064012 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1654[1] року |
| Населення | 397 осіб[1][2] |
| Площа | 1,353[1] км² |
| Густота населення | 293,42[1] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64251[1][3] |
| Телефонний код | +380 5749[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′18″ пн. ш. 36°31′05″ сх. д. / 49.45500° пн. ш. 36.51806° сх. д. 36°31′05″ сх. д. / 49.45500° пн. ш. 36.51806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 127[4] м |
| Водойми | р. Сіверський Донець[1] |
| Відстань до районного центру | 35[джерело?] км |
| Найближча залізнична станція | Шебелинка |
| Відстань до залізничної станції | 18[джерело?] км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64250, Харківська область, Ізюмський район, селище Донець, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Шебелинка | |
 Шебелинка | |
| Мапа | |
 | |
Географія
Село Шебелинка знаходиться в сильно поритій ярами місцевості, деякі з них перегороджені дамбами і перетворені у ставки. В них бере початок річка Шебелинка. Поруч дубовий ліс — Плоский. За 3 км село Дальня Шебелинка. Навколо села багато газових свердловин і газопроводів.[джерело?]
| Клімат Шебелинки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −3,5 | −2,5 | 2,7 | 13,5 | 20,8 | 24,5 | 26,0 | 25,4 | 19,6 | 12,0 | 4,1 | −0,4 | 11,9 |
| Середня температура, °C | −6,6 | −5,7 | −0,5 | 8,8 | 15,5 | 19,3 | 20,9 | 20,0 | 14,6 | 7,9 | 1,4 | −3 | 7,7 |
| Середній мінімум, °C | −9,6 | −8,8 | −3,7 | 4,2 | 10,3 | 14,1 | 15,8 | 14,7 | 9,7 | 3,8 | −1,3 | −5,6 | 3,6 |
| Норма опадів, мм | 47 | 34 | 31 | 38 | 47 | 61 | 59 | 45 | 47 | 35 | 44 | 44 | 532 |
| Джерело: [1] | |||||||||||||
Історія
Перша згадка про Шебелинку сягає 1681 року. В 1817 році село перевели в розряд військових поселень.[джерело?]
В 1829 році в Слобідсько-Українській губернії розгорнулося повстання селян, предки яких ще в XVIII столітті були переселені з Центральної Росії. Воно охопило кілька сіл і слобід з центром у слободі Шебелинка. Селяни виступили проти переведення їх у військових поселенців. Вони перестали підкоряться поселенському командуванню, громили приміщення ескадронних комітетів, обирали своїх отаманів. За кілька днів в Шебелинці зібралося близько 3 тис. осіб. Під проводом селян С. Дьоміна і К. Ведернікова відбили наступ уланів. Тоді влада кинули на повстанців цілу дивізію уланів і застосували гарматний обстріл Шебелинки. Повстання було придушене. Загинуло 109 повсталих, 143 чоловік було арештовано і віддано під військовий суд. С. Дьомін та К. Вдерніков відправлені на вічну каторгу.[джерело?]
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Шебелинської волості Зміївського повіту, мешкало 3327 осіб (1587 чоловічої статі та 1740 — жіночої), налічувалось 505 дворових господарств, існувала православна церква[5].
1910—1914 роки — будівництво залізниці та залізничних станцій Шебелинка, Балаклія, Савинці.[джерело?]
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5 545 осіб[6].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 70 людей[7].
3 травня 1950 із свердловини, пробуреної поблизу села, вдарив газовий фонтан. Було відкрито найбільше родовище в Україні, а на той час — і в Європі[8].
Також недалеко від села Шебелинка розташовується низка курганів бронзового віку[9].
До 2020 село було центром Шебелинської сільської ради Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи Шебелинка перейшла до об'єднаної Донецької селищної громади і разом із нею увійшла до складу Ізюмського району.
Економіка
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (Липень 2017) |
- Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування».
- Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти.
Транспорт
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (Липень 2017) |
Село перетинає автомобільна дорога Т 2110.
Населення
Станом на 1989 рік у селі проживали 416 осіб, серед них — 187 чоловіків і 229 жінок[10].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 397[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[11]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 318 | 80,10% |
| українська | 72 | 18,14% |
| молдовська | 3 | 0,76% |
| білоруська | 1 | 0,25% |
| інші | 3 | 0,75% |
Релігія
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (Липень 2017) |
Тут була Троїцька дерев'яна церква (1690 р.), продана в 1782 в Гусарівку. Церква була п'ятизрубною, одноверхою.
Пам'ятки
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (Липень 2017) |
- Братські могили радянських воїнів. 2. Поховано 388 воїнів. 1942р., 1943р.
Примітки
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Шебелинка [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (липень 2017) |
 | Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |