Шарварок

Ша́рва́рок, ширварок (нім. Scharwerk — спільна робота) — додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.

У Польщі, Литві, Білорусі та на Русі-Україні шарварок почали застосовувати в поміщицьких маєтках в 15 — 1-й половині 16 століть. На Лівобережжі скасовані гетьманом Богданом Хмельницьким під час національно-визвольної війни 1648—1657 років. На Правобережжі за виданими у 1847—48 царським урядом інвентарними правилами тривалість шарварку становила 3—24 робочих дні на рік з селянського двору. Ліквідовані реформою 1861 року. Після селянської реформи 1861 року шарварком називали повинності, які виконували сільські громади для ремонту доріг.
Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом.

Див. також

Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
Гурбик А. Шарварок [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 595—596. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
Шарварок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2073. — 1000 екз.
Шарварок // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.