Шайкача
Шайка́ча (серб. шајкача / šajkača) — традиційний сербський національний головний убір, що з'явився в XVIII століттяі[1].
Історія
Шайкачу спочатку носили переважно сербські селяни. Назва походить від військового формування — шайка́ши (серб. šajkaši / шајкаши). Так називали сербських воїнів, що служили в армії Австрійської імперії. Під час Першого сербського повстання шайкача стала популярною серед сербів-учасників повстання: воїни брали турецькі фески та перероблювали їх в шайкачи[2].
В наші часи шайкачу носять переважно літні люди в сільській місцевості, але при цьому її як елемент народного костюма надягають хлопчики і юнаки, які беруть участь у фестивалях народної культури[3]. З початку XX століття шайкача вважається символом сербського національного руху.
Зовнішній вигляд
Шайкача має V-подібну форму або форму дна перегорнутого човна (чайки) [4]; вузька, зазвичай чорного або сірого кольорів[5]. Виготовляється з м'якої тканини, в мирний час одягається без особливих символів або кокард. У військовий період на шайкачу налягали кокарду з зображенням двоголового орла[6] та девізом «Тільки єдність врятує сербів». В часи Першої світової війни серби носили шайкачу ще з королівської монограми[7].