Шаг

Шагом звичайно називали польсько-литовську срібну монету XVII-XVIII ст. вартістю трьох грошів (трояк), карбованої з 1528, особливо за Сигізмунда III у 1618-1624. У Російській імперії 1 шаг = 2 копійки, через що назву «шаг» перенесено й на пізнішу російську мідяну монету вартістю 2 копійок. Після 1839 з встановленням у Росії перерахунку на «срібло» найменування «шаг» було перенесене на 1/2 копійки «сріблом» («деньги») і в такому значенні вживалося до 1917 року.

У часи Центральної Ради починається й історія перших українських марок з номіналом у шагах. Вже 19 грудня 1917 був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Спочатку марки були задумані тільки як поштові мініатюри. Та згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше, стали вживати їх одночасно як марки і гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Емісія від 18 квітня містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Папір під марки використовували грубий, зручніший для тривалого вжитку. Але ці марки-шаги з'явились у обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр. Розмінні марки-шаги було фальшовано у різних містах України, зокрема, в Бердичеві, Білій Церкві, Житомирі тощо. Фальшувалися здебільшого дві найвищі вартості, а саме у 40 та 50 шагів.

Розмінні марки-гроші зразка 1918 року
Зображення
Номінал (шагів)	10	20	30	40	50
Розмір (мм)	30 × 25
Опис	Номінал, тризуб, декоративний орнамент	Селянин, номінал, тризуб, декоративний орнамент	Селянка, номінал, тризуб, декоративний орнамент	Номінал, тризуб, декоративний орнамент	Номінал, декоративний орнамент
Основний колір	Світло- коричневий	Коричневий	Синій	Зелений	Червоний
Роки обігу	1918—1919

Ювілейна монета НБУ присвячена шагам

В 1992 році було викарбувано пробні монети номіналами «один шаг» та «п'ятдесят шагів», але назву не було затверджено для української монети. Довкола майбутньої назви розмінної монети було багато дискусій, суперечок та розмов. Дехто вважав, що «копійка» — назва російська і для незалежної України вона не підходить. Пропонувалися назви «сота», «резана». Були навіть пропозиції назвати дрібну монету «списівкою». Кажуть, що Леонід Кравчук ухвалив рішення стосовно майбутньої назви монети. І вже 2 березня 1992 постановою Президії Верховної Ради України назва розмінної монети була визначена — «копійка».^[2]

Художник Василь Лопата спростовує обговорення варіантів назви «резана» та «сотий», підкреслюючи, що саме він, спираючись на глибоку зацікавленість в українській історії, запропонував назву «шаг», проводячи аналогії із практикою їх введення та обігу в часи Української Революції 1917-1921 років. Розробка дизайну обігової монети за словами художника розпочалась після затвердження концепції та дизайну банкнот – у червні-серпні 1992 року^[3]

• «І залізного шага не мати» — зовсім нічого не мати.
• «На щербатий шаг» — дуже мало чогось.
• «Не вартий ламаного шага» — не має ніякої цінності.
• «Ні на шаг» — нема нічого^[4].

• Шуст Р. М. Шаг [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 588. — ISBN 978-966-00-1359-9.

• Шаг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2069. — 1000 екз.

• Історія української гривні
• Карбованець