Чемпіони Землі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Чемпіони Землі
Дата створення / заснування2005
Нагорода відЮНЕП
ПопередникВсесвітній почесний список 500
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Чемпіони Землі у Вікісховищі

Програма ООН з навколишнього середовища (UN Environment) заснувала програму «Чемпіони Землі» у 2005 році як щорічну програму нагород для відзначення видатних екологічних лідерів та лідерок із державного та приватного секторів, а також громадянського суспільства. Як правило, щорічно обирається від п’яти до семи лауреатів та лауреаток. Кожен лауреат та лауреатка запрошується на церемонію нагородження, щоб отримати кубок, виголосити вітальну промову та взяти участь у прес-конференції. Фінансові винагороди не присуджуються.[1][2] Ця програма нагород є наступником Всесвітнього почесного списку 500 ЮНЕП.[2]

Деталі нагороди

ред. код

Як правило, щорічно обирається від п’яти до семи лауреатів та лауреаток. Кожен лауреат та лауреатка запрошується на церемонію нагородження, щоб отримати кубок, виголосити вітальну промову та взяти участь у прес-конференції. Фінансові винагороди не присуджуються.[1][2] Ця програма нагород є наступником Всесвітнього почесного списку 500 ЮНЕП.[2]

Відзнака включає 15 000 доларів США фінансової підтримки.[3]

У 2017 році програма була розширена і включила Молоді чемпіони Землі — перспективний приз для талановитих новаторів та новаторок у віці від 18 до 30 років, які демонструють видатний потенціал для позитивного впливу на навколишнє середовище. Ініціатива проводиться у партнерстві з Covestro, компанією, що займається виробництвом пластмас.[4] Програма ООН з довкілля присуджує його щороку семи молодим екологам та екологиням з усього світу у віці від 18 до 30 років за їх видатні ідеї захисту навколишнього середовища.[5][6]

Призери: Чемпіони Землі

ред. код

2022 рік

ред. код

2021 рік

ред. код

2020 рік

ред. код

2019 рік

ред. код

2018 рік

ред. код
  • Міжнародний аеропорт Кочіна - Підприємницьке бачення.
  • Еммануель Макрон – Політичне лідерство.
  • Beyond Meat – Наука та інновації.
  • Impossible Foods – Наука та інновації.
  • Джоан Карлінг - Премія за життєві досягнення.
  • Нарендра Моді - Політичне керівництво.[10]
  • Програма відродження зелених сільських районів Чжецзяна – Натхнення та дії.

2017 рік

ред. код

2016 рік

ред. код
  • Афроз Шах — Натхнення і дія.
  • Берта Касерес — Натхнення та дія.
  • Хосе Сарукхан Кермез — Досягнення всього життя.
  • Лейла Акароглу — Наука та інновації.
  • Марокканське агентство сонячної енергії (MASEN) — Підприємницьке бачення.
  • Поль Кагаме — Політичне лідерство.

2015 рік

ред. код

2014 рік

ред. код

2013 рік

ред. код
  • Янез Поточнік - Лідер в галузі політики.
  • Браян МакКлендон - Підприємницьке бачення.
  • Карло Петріні - Натхнення та дія.
  • Ізабелла Тейшейра – Політичне лідерство.
  • Джек Денджермонд - Підприємницьке бачення.
  • Марта Ізабель Руїс Корзо - Натхнення та дія.
  • Вірабхадран Раманатан - Наука та інновації.

2012 рік

ред. код

2011 рік

ред. код

2010 рік

ред. код
Спеціальна нагорода

2009 рік

ред. код

2008 рік

ред. код
  • Балгіс Осман-Елаша, Судан з Африки – за роботу зі зміни клімату та адаптації в Північній та Східній Африці.
  • Атік Рахман, Бангладеш з Азіатсько-Тихоокеанського регіону – За його національний та міжнародний досвід у сфері сталого розвитку, а також управління навколишнім середовищем та ресурсами. Він є одним із провідних спеціалістів у галузі.
  • Альбер II, князь Монако, Монако з Європи: за його прихильність до сталого розвитку в Монако. Під його керівництвом Монако застосовує зразкову політику щодо скорочення викидів CO2 у всіх сферах суспільства, а також у бізнес-секторі.
  • Елізабет Томпсон, Барбадос, з Латинської Америки та Карибського басейну – За видатну роботу на національному та міжнародному рівнях. Вона є одним із визнаних лідерок з екологічних проблем малих острівних держав, що розвиваються (SIDS).
  • Тімоті Вірт, Сполучені Штати з Північної Америки - За свою роботу на посаді голови Фонду ООН та Фонду «Кращий світ» він поставив довкілля як пріоритет і мобілізував ресурси для його вирішення.
  • Абдул-Кадер Ба-Джаммаль, Ємен із Західної Азії - За його екологічну політику як міністра, а потім як прем'єр-міністра в Ємені. Він заснував Міністерство водних ресурсів і навколишнього середовища та Орган охорони навколишнього середовища.
Спеціальний приз
  • Гелен Кларк, Нова Зеландія – За її екологічні стратегії та три її ініціативи – схему торгівлі викидами, енергетичну стратегію та стратегію енергоефективності та збереження.

2007 рік

ред. код
  • Шеріф Рахмані, Алжир з Африки - За розвиток екологічного законодавства в Алжирі та за вирішення проблеми опустелювання.
  • Елісея «Бебет» Гіллера Гозун, Філіппіни з Азії та Тихого океану - за просування екологічного порядку денного на її рідних Філіппінах, завоювавши довіру лідерів бізнесу, неурядових організацій та осіб, які приймають політичні рішення.
  • Вівека Бон, Швеція з Європи - За визначну роль у багатосторонніх переговорах та її лідерство у глобальних зусиллях із забезпечення хімічної безпеки.
  • Марина Сілва, Бразилія з Латинської Америки та Карибського басейну - За її невтомну боротьбу за захист тропічних лісів Амазонки, беручи до уваги погляди людей, які використовують ресурси у своєму повсякденному житті.
  • Ел Гор, Сполучені Штати з Північної Америки - За те, що захист навколишнього середовища став одним із головних компонентів його державної служби та за те, що просвітив світ про небезпеку, яку несуть зростання викидів парникових газів.
  • Його Королівська Високість принц Хасан бін Талал, Йорданія із Західної Азії - За віру в транскордонне співробітництво для захисту навколишнього середовища та за комплексне вирішення екологічних проблем.
Спеціальний приз
  • Жак Рогге та Міжнародний олімпійський комітет (МОК) - За просування програми спорту та навколишнього середовища шляхом надання більших ресурсів для сталого розвитку та за введення суворих екологічних вимог до міст, які претендують на проведення Олімпійських ігор.

2006 рік

ред. код

2005 рік

ред. код

Призери: юні чемпіони Землі

ред. код

2020 рік

ред. код
  • Сяоюань Рен, Китай.[13]
  • Від'ют Мохан, Індія.[14]
  • Нзамбі Маті, Кенія.[15]
  • Нірія Алісія Гарсія, Сполучені Штати Америки.[16]
  • Макс Ідальго Квінто, Перу.[17]
  • Лефтеріс Арапакіс, Греція.[18]
  • Фатема Альзелзела, Кувейт.[19]

2019 рік

ред. код
  • Моллі Бурханс, Сполучені Штати Америки.[20]
  • Омар Ітані, Ліван.[21]
  • Соніка Манандхар, Непал.[22]
  • Маріанна Мунтяну, Росія.[23]
  • Луїза Мабуло, Філіппіни.[24]
  • Анна Луїза Бесерра, Бразилія.[25]
  • Аджані Коста, Ангола.[26]

2018 рік

ред. код
  • Шейді Рабаб, Єгипет.[27]
  • Міранда Ван, Сполучені Штати Америки.[28]
  • Мяо Ван, Китай.[29]
  • Г'ю Велдон, Ірландія.[30]
  • Хеба Аль-Фарра, Кувейт.[31]
  • Гатор Халперн, Багамські острови.[32]
  • Арпіт Дхупар, Індія.[33]

2017 рік

ред. код
  • Омер Бадохон, Ємен.[4]
  • Адам Діксон, Європа.[4]
  • Кая Дорі, Північна Америка.[4]
  • Ерітай Катеїбві, Земля для Азії та Тихого океану [4]
  • Маріама Мамане, Нігер.[4]
  • Ліліана Харамільо Пазміньо, Латинська Америка та Карибський басейн.[4]

Див. також

ред. код

Посилання

ред. код

Зовнішні посилання

ред. код

Навігаційне меню