Чемпіонат ФРН з футболу 1988—1989: Бундесліга

сезон футбольного турніру

Сезон Бундесліги 1988–1989 був 26-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 22 липня 1988[1] і завершився 17 червня 1989 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Вердер», якому не вдалося захистити чемпіонський титул, і він фінішував третім, поступившись шістьма очками мюнхенській «Баварії», яка і стала чемпіоном ФРН 1990/91.

Бундесліга
Сезон1988–89
Чемпіони«Баварія» (Мюнхен)
10-й титул переможців Бундесліги
11-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули«Штутгартер Кікерс»
«Ганновер 96»
Кубок чемпіонів«Баварія» (Мюнхен)
Кубок володарів кубків«Боруссія» (Дортмунд)
Кубок УЄФА«Кельн»
«Вердер»
«Гамбург»
«Штутгарт»
Забито голів838
Сер. рез/гру2.74
Найкращий
бомбардир
Томас Аллофс (17)
Найбільша перемога
вдома
«Кайзерслаутерн» 6–0 «Шт. Кікерс» (3 вересня 1988)
«Боруссія» (Дортмунд) 6–0 «Айнтрахт» (26 листопада 1988)
Найбільша перемога
в гостях
«Шт. Кікерс» 0–6 «Вердер» (16 листопада 1988)
Найрезультативніша гра«Юрдінген 05» 7–3 Hannover (25 травня 1989)

Формат змагання

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1987–88

«Гомбург» і «Шальке 04» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Санкт-Паулі» і «Штутгартер Кікерс». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Вальдгоф» у серії пенальті після додаткового третього матчу, необхідність якого була викликана нічиєю після двох ігор, здолав «Дармштадт 98», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці

КлубМістоСтадіон[3]Вміщує[3]
«Бохум»БохумВоновія Рурштадіон40,000
«Вердер»БременВезерштадіон32,000
«Боруссія» (Дортмунд)ДортмундЗігналь Ідуна Парк54,000
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)Франкфурт-на-МайніВальдштадіон62,000
«Гамбург»ГамбургФолькспаркштадіон62,000
«Ганновер 96»ГанноверАВД-Арена60,400
«Кайзерслаутерн»КайзерслаутернФріц-Вальтер-Штадіон42,000
«Карлсруе»КарлсруеВільдпаркштадіон50,000
«Кельн»КельнРейн Енергі Штадіон61,000
«Баєр 04»ЛеверкузенУльріх Габерланд Штадіон20,000
«Вальдгоф»Людвігсгафен-на-РейніЗюдвестштадіон[1]75,000
«Боруссія» (Менхенгладбах)МенхенгладбахБекельбергштадіон34,500
«Баварія» (Мюнхен)МюнхенОлімпіаштадіон80,000
«Нюрнберг»НюрнбергШтедтішес Штадіон64,238
«Санкт-Паулі»ГамбургМіллернтор-Штадіон18,000
«Штутгартер Кікерс»ШтутгартНеккарштадіон72,000
«Штутгарт»ШтутгартНеккарштадіон72,000
«Юрдінген 05»КрефельдГротенбург35,700

Турнірна таблиця

ПозКомандаІВНПГЗГПРГОКваліфікація або пониження
1«Баварія» (Мюнхен) (C)34191236726+4150Перший раунд Кубка чемпіонів 1989—1990
2«Кельн»3418975830+2845Перший раунд Кубка УЄФА 1989—1990
3«Вердер»3418885532+2344
4«Гамбург»3417986036+2443
5«Штутгарт»34167115849+939
6«Боруссія» (Менхенгладбах)34121484443+138
7«Боруссія» (Дортмунд)34121395640+1637Перший раунд Кубка володарів кубків 1989—1990
8«Баєр 04»341014104544+134
9«Кайзерслаутерн»341013114744+333
10«Санкт-Паулі»34914114142−132
11«Карлсруе»34128144851−332
12«Вальдгоф»341011134352−931
13«Баєр 05» (Юрдінген)341011135060−1031
14«Нюрнберг»34810163654−1826
15«Бохум»3498173757−2026
16«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)34810163053−2326Плей-оф за місце у Бундеслізі
17«Штутгартер Кікерс» (R)34106184168−2726Пониження у класі до Другої Бундесліги
18«Ганновер 96» (R)34411193671−3519

Результати

КомандаБОХВЕРБРДАЙНГАМГАНКАЙКАРКЕЛБ04ВАЛБРМБАВНЮРСТПШТКШТТЮРД
«Бохум»0–12–21–02–11–32–02–01–32–42–21–20–01–00–02–11–01–1
«Вердер»2–02–02–02–11–01–03–11–23–12–12–02–22–10–04–03–03–1
«Боруссія» (Дортмунд)2–13–16–02–24–01–13–20–42–11–20–01–14–00–01–11–24–2
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)1–10–02–10–11–03–21–01–01–10–01–12–21–01–11–21–30–2
«Гамбург»3–12–00–02–14–11–11–10–11–15–11–20–13–21–13–02–13–0
«Ганновер 96»3–22–21–51–12–30–02–32–22–20–20–10–02–22–23–42–00–5
«Кайзерслаутерн»3–00–03–23–00–00–01–21–10–00–30–01–12–11–06–06–12–0
«Карлсруе»1–31–00–01–32–22–04–10–02–32–12–2[a]2–21–13–11–02–00–1
«Кельн»1–02–02–03–21–21–02–26–13–01–03–11–31–14–25–13–01–1
«Баєр 04»1–11–02–02–21–23–10–11–00–03–03–11–13–02–21–30–02–2
«Вальдгоф»2–21–10–31–00–01–10–42–02–11–14–10–32–12–12–23–43–3
«Боруссія» (Менхенгладбах)2–04–11–12–10–42–04–11–11–02–01–12–11–12–21–12–23–0
«Баварія» (Мюнхен)5–00–01–13–01–04–05–13–22–02–01–03–01–02–13–03–35–0
«Нюрнберг»3–10–11–11–11–41–01–11–30–21–11–00–02–15–33–31–01–0
«Санкт-Паулі»1–01–31–02–01–21–11–11–00–12–02–11–10–00–11–02–15–1
«Штутгартер Кікерс»1–20–61–20–12–00–12–01–30–01–31–33–02–01–02–20–23–1
«Штутгарт»3–13–31–32–04–22–13–12–02–00–02–02–11–24–02–14–02–2
«Баєр 05» (Юрдінген)3–12–10–04–10–27–33–10–31–13–10–00–01–33–20–01–30–0

Плей-оф за місце в Бундеслізі

«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) і бронзовий призер Другої Бундесліги «Саарбрюкен» визначали між собою учасника наступного сезону Бундесліги у двоматчевому плей-оф. «Айнтрахт» переміг 3–2 за сумою двох матчів і зберіг за собою місце у найвищому німецькому дивізіоні.

21 червня 1989
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)2–0«Саарбрюкен»
Протокол
(нім.)
Вальдштадіон, Франкфурт-на-Майні
Глядачів: 40,000
Арбітр: Вольф-Гюнтер Візель (Оттберген)

25 червня 1989
«Саарбрюкен»2–1«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)
Єбоа  10'76'
Протокол
(нім.)
Шульц  51'
Людвігспаркштадіон, Саарбрюккен
Глядачів: 35,000
Арбітр: Дітер Паулі (Райдт)

Найкращі бомбардири

17 голів
15 голів
13 голів

Склад чемпіонів

«Баварія» (Мюнхен)
Воротар: Раймонд Ауманн (34).

Захисники: Ганс Пфлюглер (34 / 4); Клаус Аугенталер (к; 31 / 6); Норберт Нахтвайг (29 / 3); Роланд Грагаммер (28); Ерланд Йонсен (13).
Півзахисники: Олаф Тон (32 / 8); Людвіг Кегль (32); Штефан Ройтер (32); Ганс-Дітер Флік (30 / 2); Ганс Дорфнер (22 / 6); Армін Ек (21 / 1); Гельмут Вінкльгофер (1).
Нападники: Роланд Вольфарт (33 / 17); Юрген Вегманн (31 / 13); Йонні Екстрем (23 / 7).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Юпп Гайнкес.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Свен Шоєр; Улі Баєршмідт; Маттіас Гаманн.

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв