Цефдинір

Цефдинір — антибіотик широкого спектра дії, що належить до групи цефалоспоринів ІІІ покоління. Як і інші β-лактамні антибіотики діє бактерицидно. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу клітинної стінки бактерій.^[2][3] Препарат є активним проти наступних мікроорганізмів: грампозитивні мікроорганізми — стрептококи та метицилінчутливі стафілококи, як ті, що продукують, так і ті, що не продукують пеніциліназу; грамнегативні — Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Citrobacter, клебсієли, Proteus, Moraxella catarrhalis.^[4][2] Стійкими до препарату є Enterococcus spp., Enterobacter spp., Pseudomonas spp., метицилінрезистентні штами стафілококів^[4][2], туберкульозна паличка. Цефдинір поступається іншим пероральним цефалоспоринам цефіксиму та цефподоксиму активністю щодо бактерій роду Haemophilus, проте його активність щодо бактерій роду Moraxella його активність рівнозначна з цефіксимом та значно вища активності щодо цього роду бактерій цефподоксиму.^[4]

Цефдинір після перорального прийому швидко всмоктується, біодоступність препарату складає 16—21 %, знижуючись при застосуванні більших доз препарату, а також при вживанні разом із жирною їжею. Максимальна концентрація цефдиніру в крові досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Цефдинір не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проникає через плацентарний бар'єр, даних за виділення препарату в грудне молоко людини немає. Препарат практично не метаболізується, виводиться з організму із сечею переважно в незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату в середньому становить 1,7 години (коливається від 1,1 до 2,3 години).^[2][3]

Цефдинір застосовується у випадку інфекцій, викликаних чутливими до препарату збудниками, зокрема: інфекціях ЛОР-органів(синуситах, тонзилітах, фарингіті, середньому отиті); інфекціях нижніх дихальних шляхів (гострому та хронічному бронхіті, пневмонії); неускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин.^[2]

При застосуванні цефдиніру найчастішими побічними ефектами є діарея, шкірний висип, блювання, нудота, головний біль.^[4] Іншими побічними ефектами препарату є^[2]:

• Алергічні реакції та реакції з боку шкірних покривів — свербіж шкіри, еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок, алергічний васкуліт, набряк гортані та обличчя, алергічний кон'юнктивіт, гарячка, сироваткова хвороба.
• З боку травної системи — біль у животі, сухість у роті, стоматит, метеоризм, закрепи, кандидоз порожнини рота, псевдомембранозний коліт, ентероколіт, кишкова непрохідність, холестатичний гепатит, жовтяниця, пептична виразка, мелена.
• З боку нервової системи — безсоння або сонливість, запаморочення, втрата свідомості, судоми, гіперкінез, мимовільні рухи.
• З боку дихальної системи — задишка, гостра дихальна недостатність, пневмонія, напад бронхіальної астми, еозинофільна пневмонія, ідіопатичний інтерстиціальний пневмоніт.
• З боку сечостатевої системи — токсична нефропатія, гостра ниркова недостатність, вагінальний кандидоз.
• Інші побічні ефекти — рабдоміоліз, схильність до кровотеч, крововиливи, артеріальна гіпертензія, біль у грудній клітці.
• Зміни в лабораторних аналізах — підвищення рівня активності у крові трансаміназ, псевдопозитивна реакція на вміст глюкози в сечі, порушення зсідання крові, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура, гемолітична анемія.

Цефдинір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату або інших цефалоспоринів.^[3][2]

Цефдинір випускається у вигляді желатинових капсул по 0,3 г; та суспензії для прийому всередину із вмістом діючої речовини по 125 і 250 мг/5 мл по 60 і 100 мл.^[3][2]