Іберійське царство

Ібе́рія (грец. Ἰβηρία, лат. iberia) — стародавнє грузинське царство Картлі (груз. ქართლი), згадуване античними і візантійськими авторами. На рубежі IV–III ст. до н. е. на території Іберії утворилася держава. Частина об'єднаних в общини землеробів була вільною, інші підкорялися царському роду і знаті. Праця рабів (в основному з військовополонених) використовувалася на будівельних і інших важких роботах, а також в палацовому господарстві.

Іберійське царство
Прапор
Дата створення / заснування	299 до н. е.
Офіційна мова	Давньогрузинська мова і грузинська
Континент	Азія, Європа і Євразія
Столиця	Армазі і Тбілісі
Форма правління	монархія
Валюта	Kolkhuri Tetrid
Замінений на	Іберійське князівство
Мова комунікації	Давньогрузинська мова
Час/дата припинення існування	600
Офіційна релігія	язичництво і християнство
Іберійське царство у Вікісховищі

43°14′24″ сх. д. / 41.44000000002777284° пн. ш. 43.24000000002777711° сх. д. / 41.44000000002777284; 43.24000000002777711

Найзначнішим містом була столиця Іберії Мцхета. У ній, а також в містах Урбніси, Уплісцихе та в інших процвітали ремесла і торгівля. У перших століттях н. е. в Іберії застосовували грецьку і арамійську писемність. В цей же час відбувається значне посилення Іберії, особливо під час правління Фарсмана II (II ст. н. е.).

У IV столітті в Іберії починають розвиватися феодальні відносини; у 319 християнство було оголошено державною релігією. В кінці VI століття Іберія була підпорядкована Персії і обкладена важкою данню. У V столітті на чолі повстання проти влади Сасанідів став цар Іберії Вахтанг I Горгасалі. Після придушення повстання перси скасували царську владу в Іберії, перетворивши її на свою провінцію.