Хребет Королеви Олександри
168°00′ сх. д. / 84.000° пд. ш. 168.000° сх. д.
Хребет Королеви Олександри (англ. Queen Alexandra Range) — гірський хребет в Антарктиді, розташований в середній частині гірської системи Трансантарктичних гір, простягся уздовж всієї західної сторони гірського льодовика Бірдмора який є основним проходом між антарктичним Полярним плато та шельфовим льодовиком Росса.
Хребет Королеви Олександри | ||||
| англ. Queen Alexandra Range | ||||
 | ||||
| Розташування хребта Королеви Олександри | ||||
| Регіон | .svg){kind=small} Антарктида | |||
|---|---|---|---|---|
| Область | Східна Антарктида | |||
| Площа | ~8 600 км2 | |||
| Довжина | 160 км, (з Пн-ПнС на Пд-ПдЗ) | |||
| Ширина | ~65 км | |||
| Найвища точка | гора Кіркпатрик | |||
| - координати | 84°20′ пд. ш. 166°25′ сх. д. / 84.333° пд. ш. 166.417° сх. д. | |||
| - висота | 4 528 м | |||
| Вершини | Кіркпатрик (4 528 м), Елізабет (4 480 м), Белл (4 305 м) | |||
 Хребта Королеви Олександри Мапа північної частини Хребта Королеви Олександри | ||||
  Хребет Королеви Олександри | ||||
 Хребет Королеви Олександри у Вікісховищі | ||||
Географія
Хребет являє собою ланцюг куполоподібних вершин, що піднімаються над поверхнею льодовикового щита, які чергуються з вершинами у вигляді конічних піків. Довжина хребта становить близько 160 км і він простягся з півночі — північного сходу на південь — південний захід. Ширина становить близько 65 км. Найвища точка — гора Кіркпатриік (4 528 м).[1] Це найвищий хребет Трансантарктичних гір, та другий за висотою — в Антарктиці, після хребта Сентінел, у горах Елсворт (максимальна висота 4 892 м). На південному сході від хребта, розділений льодовиком Бірдмора, лежить Хребет Королеви Мод, а на північному заході — за льодовиком Лав[en] — Хребет Королеви Єлизавети.
Відкриття і дослідження
Хребет був відкритий у 1908 році британською антарктичною експедицією (1907-1909) Ернеста Шеклтона і названий на честь англійської королеви Олександри. Хребет має також і інші, альтернативні назви: «Гори Олександри», «Хребет Олександри», «Гори Королеви Олександри».[1]
Шеклтон із групою дослідників, а пізніше Британська антарктична експедиція 1910–1913 р. під керівництвом Роберта Скотта, зібрали в цих горах зразки порід, які містили скам'янілості багатоклітинних організмів. Відкриття багатоклітинних форм життя поблизу Південного полюсу були додатковими доказами, які підтверджували наукову гіпотезу опубліковану в 1910 і в 1912 роках про теорію дрейфу континентів.
Примітки
Посилання
- Хребет королеви Олександри // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)