Хелртва
Хелртва | |
![]() | |
Вокалізована назва | חֶלְתְּרווָה |
---|---|
![]() |
Хе́лртва (груз. ხელრთვა) — каліграфічна монограма, печатка чи підпис грузинських монархів, патріархів, королівських і шляхетних князів. Кожний грузинський монарх мав свою індивідуальну хелртву. Хелртви досить сильно різнилися від людини до людини.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3c/%E1%83%97%E1%83%90%E1%83%9B%E1%83%90%E1%83%A0_%E1%83%9B%E1%83%94%E1%83%A4%E1%83%98%E1%83%A1_%E1%83%9B%E1%83%9D%E1%83%9C%E1%83%94%E1%83%A2%E1%83%90_1187_%E1%83%AC..png/220px-%E1%83%97%E1%83%90%E1%83%9B%E1%83%90%E1%83%A0_%E1%83%9B%E1%83%94%E1%83%A4%E1%83%98%E1%83%A1_%E1%83%9B%E1%83%9D%E1%83%9C%E1%83%94%E1%83%A2%E1%83%90_1187_%E1%83%AC..png)
Слово «хелртва» грузинською мовою буквально означає «прикрашати рукою»: «хелі» означає «рука», а «ртва» означає «прикрашати». Підписи виконувалися в одному з трьох грузинських алфавітів, здебільшого в нусхурі і мхедрулі, хоча королівські монограми були найчастіше написані різновидом асомтаврулі. Це відіграло значну роль у датуванні документів середньовічної доби, що виченню їх зробив початок Іван Джавахішвілі. Незважаючи на те, що середньовічні грузинські документи писалися за певною схемою, де в кожному документі можна визначити до семи частин (між іншими й хелртву, автографи писарів або службовців, дату), багато середньовічних документів можна датувати тільки завдяки унікальним хелртвам правителів. Цікава й низка підробок, що збереглася в Національному архіві Міністерства юстиції Грузії.[1]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Tamar_signature.svg/220px-Tamar_signature.svg.png)
Давід Капанадзе[ka] в російськомовному виданні своєї книжки «Грузинська нумізматика» (1955) списує хелртву як факсиміле особистого підпису і вказує, що хелртви зустрічаються і на монетах, і на книжках, що належали грузинським царям (див. Ванське Євангеліє).
Див. також
ред. кодПримітки
ред. кодДжерела
ред. код- Дохнадзе, Вахтанґ (2006). საგამომცემლო ლექსიკონი [Видавничий словник] (грузинською) . Тбілісі. с. 301—304. ISBN 99928-998-1-6.
|