Хатки (Тернопільський район)
Хатки́ — село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району.
| село Хатки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Великоберезовицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040070130050204 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1848 |
| Населення | ▼ 39 |
| Територія | 0.378 км² |
| Густота населення | 134.92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47732 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′26″ пн. ш. 25°32′13″ сх. д. / 49.45722° пн. ш. 25.53694° сх. д. 25°32′13″ сх. д. / 49.45722° пн. ш. 25.53694° сх. д. |
| Відстань до районного центру | 16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26 |
| Карта | |
  Хатки | |
 Хатки | |
| Мапа | |
 | |
Населення — 39 осіб (2014).
Назва
У 19 - на початку 20 століття також зустрічалася назва Хатки-Лучанські.
Географія
Хатки розташовані за 13 кілометрів на південь від міста Тернополя та 6 кілометрів від найближчої залізничної станції Ходачків Великий (Тернопільський район). Площа села становить 0,4 квадратних кілометрів. Кількість дворів становить 48.
У селі є одна єдина вулиця - Радянська[1].
Історія
Село Хатки засноване як присілок Великої Луки у 1848 році.
Хатками (халупками) найменували поселення найманих робітників на території поміщицьких маєтків.
У 1880 році на хуторі було 7 будинків. У кінці 19–середині 20 століття населений пункт часто називали Хатки Лучанські.
Діяли товариство «Просвіта» та кооператива "Надія".
У 1934–1939 роках разом із селом Велика Лука належало до ґміни Микулинці (нині смт Микулинці Теребовлянського району) Тернопільського повіту Тернопільського воєводства Другої Речі Посполитої.
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули Андрій Беца, Петро Мендюк, Михайло Слив’яний, Олексій Чеканда. Пропав безвісти Григорій Брикайло.
Симпатики ОУН, репресовані уродженці села – Іван Жукевич і Микола Залипський; підрайоновий провідник ОУН Ольга Гайсон (Канцер; 1921 р. н.).
У січні 1945 р. більшовики пограбували місцеве населення. 26 вересня 1948 р. в селі створили станицю (12 осіб) “істрєбітєльного батальйону” (“стрибків”).
До 2020 року було підпорядковане Великолуцькій сільраді. Відтак увійшло до складу Великоберезовицької селищної громади.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 2001 | 51 | — |
| 2007 | 42 | −17.6% |
| 2014 | 39 | −7.1% |
У 2014 році населення села становило 39 осіб (51 осіб у 2001). Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 76 осіб, з яких 35 чоловіків та 41 жінка[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 48 осіб[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].
Релігія
Є капличка.
Культура
У селі працює клуб.
Економіка
У селі працює ПМП “Песа”.
Місцеві земельні паї орендують ТОВ “Стимул” і ПАП “Агропрод-сервіс”.
Охорона здоров'я
У селі працює фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки
У селі є каплиця святої Трійці, що походить з першої половини 20 століття. Реконструйована 1989 року.
Є “фіґура” при в’їзді у село, споруджена на початку 20 століття.
Примітки
Література
- Ханас В. Хатки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 544. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В.-Карпович Хатки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 427. — ISBN 978-966-457-246-7.