Хайтем бен Тарік Аль Саїд
Хайтем бен Тарік Аль Саїд (араб. هيثم بن طارق آل سعيد; нар. 11 жовтня 1954) — султан Оману (з 11 січня 2020)[4][5], колишній міністр закордонних справ та міністр спадщини і культури Оману[6][7].
Хайтем бен Тарік Аль Саїд هيثم بن طارق آل سعيد | ||
![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
з 11 січня 2020 | ||
Попередник: | Кабус бін Саїд | |
Народження: | 11 жовтня 1955 (68 років) Маскат, Султанат Маскату й Оману[1] | |
Країна: | Оман | |
Релігія: | іслам | |
Освіта: | Пембрук-коледж[2], Університет Оксфорда (1979)[3], Q12192620?[2] і Brummana High Schoold (1972) | |
Рід: | Бусаїди | |
Батько: | Тарік бен Таймурd | |
Мати: | Shawana bint Hammoud Al Busaidiyahd | |
Шлюб: | Ahad bint Abdullah Al Busaidiyahd | |
Діти: | Theyazin bin Haitham Al Saidd і Bilarab bin Haitham Al Saidd | |
Нагороди: | ||
Життєпис
Народився 11 жовтня 1954 року в Маскаті, Султанат Маскат і Оман. Член правлячої династії Оману Аль Саїд. 1979 закінчив Програму дипломатичної служби Оксфордського університету[8]. Аспірантуру проходив в коледжі Пемброк.
На початку 1980-х він був першим керівником Оманської футбольної асоціації та був ентузіастом спорту в країні[9].
До призначення на посаду султану був міністром спадщини й культури[8], заступником міністра закордонних справ з політичних питань (1986—1994) і генеральним секретарем Міністерства закордонних справ (1994—2002)[10][11]. Зазвичай саме він представляє Оман закордоном[8].
Голова комітету розвитку країни «Оман-2040»[12], почесний президент Оманської асоціації інвалідів та почесний президент «Омано-японської асоціації дружби».
Султанство
10 січня 2020 помер бездітний султан Кабус бін Саїд[13][14].
Згідно з статтею № 6 конституції Оману, керівна сім'я після звільнення місця керівника країни має протягом 3 днів обрати наступника престолу. Хайтем бен Тарік Аль Саїд був названий наступником за спеціальним заповітом на екстреній сесії Ради Оману в Аль-Бустані, після чого новий султан склав перед Радою Оману присягу[4].
Примітки
Джерела
- Новим султаном Омана став колишній міністр культури. Укрінформ. 11 січня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.