Франсішку да Кошта Гоміш

Кошта Гоміш, Франсі́шку да Ко́шта Го́міш (порт. Francisco da Costa Gomes; *30 червня 1914, Шавеш — †31 липня 2001, Лісабон) — португальський військовий та політичний діяч, маршал Португалії (1982), 15-й президент Португалії з 30 вересня 1974 по 13 липня 1976 року.

Франсішку да Кошта Гоміш
порт. Francisco da Costa Gomes
15-й президент Португалії
30 вересня 1974 — 13 липня 1976
Попередник	Антоніу де Спінола (президент Португалії)
Наступник	Рамалью Іаніш (президент Португалії)
2-й голова Ради національного порятунку
30 вересня 1974 — 13 липня 1976
Попередник	Антоніу де Спінола (як президент Ради національного порятунку)
Наступник	Рада національного порятунку припинила своє існування
Народився	30 червня 1914(1914-06-30) Шавеш, Португалія
Помер	31 липня 2001(2001-07-31) (87 років) Лісабон, Португалія
Похований	Alto de São João Cemeteryd
Відомий як	політик, військовослужбовець, математик, революціонер
Країна	Португалія
Alma mater	Портуський університет
Політична партія	позапартійний
У шлюбі з	Maria Estela Veloso de Antas Varajão
Релігія	католицтво
Нагороди	міжнародна премія в галузі прав людини імені Каддафіd
Медіафайли у Вікісховищі

Одночасно з президентськими повноваженнями обіймав посаду голови Ради національного порятунку, яка керувала країною у перехідний після Революції гвоздик період.

Випускник військового коледжу у Лісабоні, згодом вивчав математику в Університеті Порту.

Займаючи високі посади у міністерстві оборони (1958—1961), був причетний до спроби здійснити військовий переворот у квітні 1961 року, якою керував генерал Ботелью Моніж, тогочасний міністр оборони Португалії.

У 1970 році виконував обов'язки командувача збройними силами Португалії в Анголі, де здійснив деякі реформування. З 12 вересня 1972 року був запрошений очолити збройні сили Португалії, проте за кілька місяців до Революції гвоздик Марселу Каетану усунув його з цієї посади.

Після революційних подій 25 квітня 1974 року був одним з семи португальських військових, які керували Радою національного порятунку Португалії. До 30 вересня 1974 року був другою особою в державі після Антоніу де Спіноли, при якому очолював Збройні сили країни.

30 вересня 1974 року, коли Спінола подав у відставку з посади президента Республіки, був призначений Радою національного порятунку на посаду глави держави. Займав цю посаду до 27 червня 1976 року — дня проведення перших демократичних виборів президента після режиму диктатури, на яких переміг Антоніу Рамалью Іаніш.

Помер 31 липня 2001 року у військовому шпиталі Лісабона, у віці 87 років.