Формула-1 — Чемпіонат 1996

Система нумерації, що використовувалася з сезону 1974 року, була скасована.^[1] Ferrari отримали номери 1 і 2 після того, як найняли чинного чемпіона Міхаеля Шумахера, незважаючи на те, що минулого року посіли третє місце в Кубку конструкторів, Benetton отримали номери 3 і 4 за перемогу в Кубку конструкторів, Williams отримали номери 5 і 6 за друге місце, McLaren отримали 7 і 8 за четверте місце, Ligier отримали 9 і 10 за п'яте місце і так далі, причому число 13 було пропущено.^[2][3]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1996 року. Постачальник шин для всіх команд — Goodyear.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	No.	Пілот	Гран-прі
Scuderia Ferrari	Ferrari	F310	Ferrari 046 3.0 V10	1	Міхаель Шумахер	Всі
				2	Едді Ірвайн	Всі
Mild Seven Benetton Renault	Benetton-Renault	B196	Renault RS8 3.0 V10	3	Жан Алезі	Всі
				4	Герхард Бергер	Всі
Rothmans Williams Renault	Williams-Renault	FW18	Renault RS8 3.0 V10	5	Деймон Гілл	Всі
				6	Жак Вільнев	Всі
Marlboro McLaren Mercedes	McLaren-Mercedes	MP4/11 MP4/11B	Mercedes FO 110/3 3.0 V10	7	Міка Гаккінен	Всі
				8	Девід Култгард	Всі
Ligier Gauloises Blondes	Ligier-Mugen-Honda	JS43	Mugen-Honda MF-301 HA 3.0 V10	9	Олів'є Паніс	Всі
				10	Педро Дініс	Всі
Benson & Hedges Total Jordan Peugeot	Jordan-Peugeot	196	Peugeot A12 EV5 3.0 V10	11	Рубенс Баррікелло	Всі
				12	Мартін Брандл	Всі
Red Bull Sauber Ford	Sauber-Ford	C15	Ford JD Zetec-R 3.0 V10	14	Джонні Герберт	Всі
				15	Гайнц-Гаральд Френтцен	Всі
Footwork Hart	Footwork-Hart	FA17	Hart 830 3.0 V8	16	Рікардо Россет	Всі
				17	Йос Ферстаппен	Всі
Tyrrell Yamaha	Tyrrell-Yamaha	024	Yamaha OX11A 3.0 V10	18	Укіо Катаяма	Всі
				19	Міка Сало	Всі
Minardi Team	Minardi-Ford	M195B	Ford ED2 3.0 V8 Ford ED3 3.0 V8	20	Педро Ламі	Всі
				21	Джанкарло Фізікелла	1, 4–10
					Тарсу Маркес	2–3
					Джованні Лаваджі	11–16
Forti Grand Prix[a]	Forti-Ford	FG01B FG03	Ford ECA Zetec-R 3.0 V8	22	Лука Бадоер	1–10
				23	Андреа Монтерміні	1–10
Джерело:[5][6]

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Австралії	Альберт-Парк, Мельбурн	10 березня
2	Гран-прі Бразилії	Інтерлагус, Сан-Паулу	31 березня
3	Гран-прі Аргентини	Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес	7 квітня
4	Гран-прі Європи	Нюрбургринг, Нюрбург	28 квітня
5	Гран-прі Сан-Марино	Автодром Енцо та Діно Феррарі, Імола	5 травня
6	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	19 травня
7	Гран-прі Іспанії	Каталунья, Монмало	2 червня
8	Гран-прі Канади	Автодром імені Жиля Вільнева, Монреаль	16 червня
9	Гран-прі Франції	Невер Маньї-Кур, Маньї-Кур	30 червня
10	Гран-прі Великої Британії	Автодром Сільверстоун, Сільверстоун	14 липня
11	Гран-прі Німеччини	Гоккенгаймринг, Гоккенгайм	28 липня
12	Гран-прі Угорщини	Хунгароринг, Модьород	11 серпня
13	Гран-прі Бельгії	Спа-Франкоршам, Спа	25 серпня
14	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	8 вересня
15	Гран-прі Португалії	Ешторільський автодром, Ешторіл	22 вересня
16	Гран-прі Японії	Міжнародний автодром Судзуки, Судзука	13 жовтня
Джерело:[7]

• Гран-прі Австралії було перенесено з Аделаїди на трасу Альберт-Парку поблизу Мельбурна. Зміна місця проведення також призвела до того, що Гран-прі було перенесено на початок сезону.

• Гран-прі Тихого океану мало відбутися в Індонезії на трасі в місті Сентул, але гонка не потрапила в календар, оскільки повороти траси не підходили для болідів Формули-1.

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Звіт
1	Гран-прі Австралії	Жак Вільнев	Жак Вільнев	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
2	Гран-прі Бразилії	Деймон Гілл	Деймон Гілл	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
3	Гран-прі Аргентини	Деймон Гілл	Жан Алезі	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
4	Гран-прі Європи	Деймон Гілл	Деймон Гілл	Жак Вільнев	Williams-Renault	Звіт
5	Гран-прі Сан-Марино	Міхаель Шумахер	Деймон Гілл	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
6	Гран-прі Монако	Міхаель Шумахер	Жан Алезі	Олів'є Паніс	Ligier-Mugen-Honda	Звіт
7	Гран-прі Іспанії	Деймон Гілл	Міхаель Шумахер	Міхаель Шумахер	Ferrari	Звіт
8	Гран-прі Канади	Деймон Гілл	Жак Вільнев	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
9	Гран-прі Франції	Міхаель Шумахер[b]	Жак Вільнев	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
10	Гран-прі Великої Британії	Деймон Гілл	Жак Вільнев	Жак Вільнев	Williams-Renault	Звіт
11	Гран-прі Німеччини	Деймон Гілл	Деймон Гілл	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
12	Гран-прі Угорщини	Міхаель Шумахер	Деймон Гілл	Жак Вільнев	Williams-Renault	Звіт
13	Гран-прі Бельгії	Жак Вільнев	Герхард Бергер	Міхаель Шумахер	Ferrari	Звіт
14	Гран-прі Італії	Деймон Гілл	Міхаель Шумахер	Міхаель Шумахер	Ferrari	Звіт
15	Гран-прі Португалії	Деймон Гілл	Жак Вільнев	Жак Вільнев	Williams-Renault	Звіт
16	Гран-прі Японії	Жак Вільнев	Жак Вільнев	Деймон Гілл	Williams-Renault	Звіт
Джерело:[8]

Очки отримують перші шість пілотів.

Поз. Пілот АВС БРА АРГ ЄВР СМР МОН ІСП КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА ПОР ЯПО Очки 1 Деймон Гілл 1 1 1 4 1 Схід Схід 1 1 Схід 1 2 5 Схід 2 1 97 2 Жак Вільнев 2 Схід 2 1 11† Схід 3 2 2 1 3 1 2 7 1 Схід 78 3 Міхаель Шумахер Схід 3 Схід 2 2 Схід 1 Схід НС Схід 4 9† 1 1 3 2 59 4 Жан Алезі Схід 2 3 Схід 6 Схід 2 3 3 Схід 2 3 4 2 4 Схід 47 5 Міка Гаккінен 5 4 Схід 8 8† 6† 5 5 5 3 Схід 4 3 3 Схід 3 31 6 Герхард Бергер 4 Схід Схід 9 3 Схід Схід Схід 4 2 13† Схід 6 Схід 6 4 21 7 Девід Култгард Схід Схід 7 3 Схід 2 Схід 4 6 5 5 Схід Схід Схід 13 8 18 8 Рубенс Баррікелло Схід Схід 4 5 5 Схід Схід Схід 9 4 6 6 Схід 5 Схід 9 14 9 Олів'є Паніс 7 6 8 Схід Схід 1 Схід Схід 7 Схід 7 5 Схід Схід 10 7 13 10 Едді Ірвайн 3 7 5 Схід 4 7† Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 5 Схід 11 11 Мартін Брандл Схід 12† Схід 6 Схід Схід Схід 6 8 6 10 Схід Схід 4 9 5 8 12 Гайнц-Гаральд Френтцен 8 Схід Схід Схід Схід 4† 4 Схід Схід 8 8 Схід Схід Схід 7 6 7 13 Міка Сало 6 5 Схід ДСК Схід 5† ДСК Схід 10 7 9 Схід 7 Схід 11 Схід 5 14 Джонні Герберт НС Схід 9 7 Схід 3 Схід 7 ДСК 9 Схід Схід Схід 9† 8 10 4 15 Педро Дініс 10 8 Схід 10 7 Схід 6 Схід Схід Схід Схід Схід Схід 6 Схід Схід 2 16 Йос Ферстаппен Схід Схід 6 Схід Схід Схід Схід Схід Схід 10 Схід Схід Схід 8 Схід 11 1 17 Укіо Катаяма 11 9 Схід ДСК Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 7 8 10 12 Схід 0 18 Рікардо Россет 9 Схід Схід 11 Схід Схід Схід Схід 11 Схід 11 8 9 Схід 14 13 0 19 Джанкарло Фізікелла Схід 13 Схід Схід Схід 8 Схід 11 0 20 Педро Ламі Схід 10 Схід 12 9 Схід Схід Схід 12 Схід 12 Схід 10 Схід 16 12 0 21 Лука Бадоер НКВ 11 Схід НКВ 10 Схід НКВ Схід Схід НКВ НТР 0 22 Джованні Лаваджі НКВ 10† НКВ Схід 15 НКВ 0 23 Андреа Монтерміні НКВ Схід 10 НКВ НКВ НС НКВ Схід Схід НКВ НТР 0 — Тарсу Маркес Схід Схід 0 Поз. Пілот АВС БРА АРГ ЄВР СМР МОН ІСП КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА ПОР ЯПО Очки Джерело:[8][9][10]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований тест Тестер по п'ятницях НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Примітки:

•  — Пілоти, що не фінішували на Гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.

Поз. Конструктор № АВС БРА АРГ ЄВР СМР МОН ІСП КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА ПОР ЯПО Очки 1 Williams-Renault 5 1 1 1 4 1 Схід Схід 1 1 Схід 1 2 5 Схід 2 1 175 6 2 Схід 2 1 11† Схід 3 2 2 1 3 1 2 7 1 Схід 2 Ferrari 1 Схід 3 Схід 2 2 Схід 1 Схід НС Схід 4 9† 1 1 3 2 70 2 3 7 5 Схід 4 7† Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 5 Схід 3 Benetton-Renault 3 Схід 2 3 Схід 6 Схід 2 3 3 Схід 2 3 4 2 4 Схід 68 4 4 Схід Схід 9 3 Схід Схід Схід 4 2 13† Схід 6 Схід 6 4 4 McLaren-Mercedes 7 5 4 Схід 8 8† 6† 5 5 5 3 Схід 4 3 3 Схід 3 49 8 Схід Схід 7 3 Схід 2 Схід 4 6 5 5 Схід Схід Схід 13 8 5 Jordan-Peugeot 11 Схід Схід 4 5 5 Схід Схід Схід 9 4 6 6 Схід 5 Схід 9 22 12 Схід 12 Схід 6 Схід Схід Схід 6 8 6 10 Схід Схід 4 9 5 6 Ligier-Mugen-Honda 9 7 6 8 Схід Схід 1 Схід Схід 7 Схід 7 5 Схід Схід 10 7 15 10 10 8 Схід 10 7 Схід 6 Схід Схід Схід Схід Схід Схід 6 Схід Схід 7 Sauber-Ford 14 НС Схід 9 7 Схід 3 Схід 7 ДСК 9 Схід Схід Схід 9† 8 10 11 15 8 Схід Схід Схід Схід 4† 4 Схід Схід 8 8 Схід Схід Схід 7 6 8 Tyrrell-Yamaha 18 11 9 Схід ДСК Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 7 8 10 12 Схід 5 19 6 5 Схід ДСК Схід 5† ДСК Схід 10 7 9 Схід 7 Схід 11 Схід 9 Footwork-Hart 16 9 Схід Схід 11 Схід Схід Схід Схід 11 Схід 11 8 9 Схід 14 13 1 17 Схід Схід 6 Схід Схід Схід Схід Схід Схід 10 Схід Схід Схід 8 Схід 11 — Minardi-Ford 20 Схід 10 Схід 12 9 Схід Схід Схід 12 Схід 12 Схід 10 Схід 16 12 0 21 Схід Схід Схід 13 Схід Схід Схід 8 Схід 11 НКВ 10† НКВ Схід 15 НКВ — Forti-Ford 22 НКВ 11 Схід НКВ 10 Схід НКВ Схід Схід НКВ НТР 0 23 НКВ Схід 10 НКВ НКВ НС НКВ Схід Схід НКВ НТР Поз. Конструктор № АВС БРА АРГ ЄВР СМР МОН ІСП КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА ПОР ЯПО Очки Джерело:[8][9][11]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований тест Тестер по п'ятницях НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Примітки:

•  — Пілоти, що не фінішували на Гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.

Сезон 1996 року також включав одне змагання, що не зараховувалося до Чемпіонату світу — Indoor Trophy Формули-1 на Болонському автосалоні. На сьогоднішній день це останнє змагання в історії Формули-1, що проходило поза чемпіонатом. З 1997 року в Indoor Trophy використовувались боліди Формули-3000.^[12]

Гонка	Місце	Дата	Переможець	Конструктор	Звіт
Indoor Trophy Формули-1	Болонський автосалон	7, 8 грудня	Джанкарло Фізікелла	Minardi	Звіт

• The Cahier Archive – 1996 – фотогалерея