Фернандо де ла Руа
Ферна́ндо де ла Ру́а (ісп. Fernando de la Rúa, нар. 15 вересня 1937 — пом. 9 липня 2019) — аргентинський політик і юрист. Займав посаду президента Аргентини у 1999—2001 роках.
| Фернандо де ла Руа | |
|---|---|
| ісп. Fernando de la Rúa | |
 Фернандо де ла Руа 1999 року | |
| Президент Аргентини | |
| 10 грудня 1999 — 20 грудня 2001 | |
| Віцепрезидент | Карлос Альварес |
| Попередник | Карлос Менем |
| Наступник | Рамон Пуерта |
| Мер Буенос-Айреса | |
| 7 серпня 1996 — 10 грудня 1999 | |
| Попередник | Хорхе Домінгес |
| Наступник | Енріке Олівейра |
| Сенатор | |
| 10 грудня 1993 — 7 серпня 1996 | |
| Сенатор | |
| 10 грудня 1983 — 10 грудня 1989 | |
| Сенатор | |
| 25 травня 1973 — 24 березня 1976 | |
| Народився | 15 вересня 1937[1][2] Кордова, Аргентина |
| Помер | 9 липня 2019[3][1][2] (81 рік) Лома-Вердеd, Ескобар (округ), Буенос-Айрес, Аргентина[4][5][6] |
| Похований | Pilar Memorial Cemeteryd[7] |
| Відомий як | адвокат, політик |
| Місце роботи | Університет Буенос-Айреса |
| Громадянство | Аргентина |
| Alma mater | Національний університет Кордови |
| Політична партія | Радикальний громадянський союз |
| Батько | Antonio de la Rúad |
| У шлюбі з | Інес Пертіне |
| Діти | Агустіна, Антоніо, Фернандо |
| Професія | адвокат |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Закінчив Національний університет Кордови, де вивчав право. 1973 року був обраний до Сенату від Громадянського радикального союзу. 1976 року балотувався на пост віце-президенти разом із Рікардо Бальбіном й посів друге місце. Після чергового військового перевороту викладав в Університеті Буенос-Айреса. 1996 року став першим обраним мером Буенос-Айреса та завоював популярність на цьому посту.
1999 року був обраний президентом, набравши 48,37 % голосів проти 38,27 % у найближчого опонента Едуардо Дуальде (вибори проходили в один тур). Відзначається, що немалу роль в його обранні відіграла одіозність чинного президента Карлоса Менема, чиїм однопартійцем був Дуальде[8]. Перед виборами де ла Руа обіцяв боротись з корупцією, злочинністю та безробіттям, однак пообіцяв зберегти створену за Менема неоліберальну економічну модель[8]. Однак саме за часів його президентства основні економічні показники Аргентини погіршились: економіка увійшла в стадію стагнації, державний борг зріс до понад 100 мільярдів доларів, відбувалось зростання дефіциту бюджету й безробіття. Влітку 2001 року кредитні рейтинги Аргентини були знижені, що призвело до подальшого ускладнення фінансового положення[9]. Невдовзі очолюваний де ла Руа уряд зіткнувся з проблемою повернення кредитів і був змушений вдатись до непопулярних заходів економії (скорочення зарплатні держслужбовцям і пенсій), що призвело до масових заворушень[10]. 3 грудня було введено ліміт на зняття грошей з банківських рахунків[11], а 12 грудня уряд не зміг виплатити 1,4 мільйони пенсій, оскільки готівка була задіяна у процесі погашення кредитів[12]. Паралельно у країні проходили масові акції протесту й загальнонаціональні страйки проти політики уряду й особисто де ла Руа та міністра економіки Домінго Кавальйо[12]. До 20 грудня у сутичках з поліцією загинуло 20 осіб[13], й наступного дня де ла Руа пішов у відставку. 23/24 грудня в.о. президента оголосив про дефолт за зовнішніми зобов'язаннями на загальну суму 132 мільярди доларів[14].
Після відставки полишив політичну кар'єру. Притягався до судового розгляду у справі про загибель протестувальників під час заворушень, але його було виправдано.
1 січня 2019 року де ла Руа було госпіталізовано через проблеми з серцево-судинною системою і нирками. Провівши у лікарні декілька місяців, він помер 9 липня 2019 року. Через смерть екс-президента в Аргентині було оголошено триденну жалобу. Похорон відбувся у Палаті депутатів. Фернандо де ла Руа було поховано на меморіальному цвинтарі у м. Пілар[en], що у провінції Буенос-Айрес.