Федоров Максим Сергійович

Дитинство провів у м. Миргород Полтавської області, де відвідував гурток з парашутного спорту. У 1995—1999 рр. навчався у Харківському інституті льотчиків.

У березні 2011 року майор Максим Федоров здобув кваліфікацію «військовий льотчик 1-го класу» під час навчань у Новому Калинові на Львівщині. Неодноразово брав участь у миротворчих місіях ООН в Ліберії^[1].

У 2014—2018 роках брав участь в антитерористичній операції на сході України, де здійснив близько 600 бойових вильотів.

У 2018 році звільнився з військової служби, працював в авіакомпанії «Українські вертольоти». Брав участь у місіях в Судані, Малі, Сомалі, у складі команди, що гасила пожежі в Туреччині.

Після початку російського вторгнення 2022 року призначений на посаду старшого льотчика вертолітної ланки рідної бригади армійської авіації. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

Загинув 11 грудня 2022 року у складі екіпажу Мі-8 12-ї ОБрАА поблизу Бахмута Донецької області під час виконання бойового завдання^[2][3].

Похований у с. Сприня Самбірського району Львівщини.

У серпні 2014 указом Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України під час російсько-української війни 2014 року, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня^[4].

• Під Бахмутом загинув досвідчений український вертолітник Максим Федоров. Фото // Новинарня. — 2022. — 12 грудня.
• На Львівщині пілоти вертольотів армійської авіації підвищують класність

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.