Федеріко Дімарко

італійський футболіст

Федеріко Дімарко (італ. Federico Dimarco, нар. 10 листопада 1997, Мілан) — італійський футболіст, захисник клубу «Інтернаціонале».

Ф
Федеріко Дімарко
Особисті дані
Народження10 листопада 1997(1997-11-10) (26 років)
 Мілан, Італія
Зріст175 см[1]
Вага75 кг[1]
Громадянство Італія
Позиціязахисник
Інформація про клуб
Поточний клубІталія «Інтернаціонале»
Номер32
Юнацькі клуби
2004–2015Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2014–2017 Італія «Інтернаціонале» 1 (0)
2016   Італія «Асколі» 15 (0)
2016–2017   Італія «Емполі» 12 (0)
2017–2018 Швейцарія «Сьйон» 9 (0)
2018– Італія «Інтернаціонале» 83 (9)
2018–2019   Італія «Парма» 13 (1)
2020–2021   Італія «Верона» 48 (5)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІ (г)
2012 Італія Італія U-15 8 (1)
2012 Італія Італія U-16 2 (0)
2012–2014 Італія Італія U-17 23 (0)
2013–2015 Італія Італія U-18 4 (1)
2014–2016 Італія Італія U-19 17 (4)
2016–2018 Італія Італія U-20 10 (3)
2018–2019 Італія Італія U-21 11 (1)
2022– Італія Італія 16 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 грудня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 грудня 2023.

Клубна кар'єра

Народився 10 листопада 1997 року в місті Мілан. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале». 11 грудня 2014 року Дімарко дебютував за основний склад, замінивши Даніло Д'Амброзіо на 84-й хвилині матчу проти «Карабаха» (0:0) в груповому турнірі Ліги Європи[2][3]. У другій половині сезону 2014/15 він регулярно включався в заявку на матчі «Інтера». 31 травня 2015 року Дімарко дебютував у Серії A, вийшовши на 89-й хвилині на заміну замість Родріго Паласіо у матчі проти «Емполі» (4:3)[4]. Цей матч так і залишився єдиним у чемпіонаті.

27 січня 2016 року футболіст був відданий в оренду до кінця сезону клубу італійської Серії Б «Асколі»[5]. 6 лютого Дімарко дебютував у новій команді, вийшовши в стартовому складі на матч з «Латиною»[6]. А наступний сезон 2016/17 провів у клубі вищого дивізіону «Емполі»[7].

30 червня 2017 року за 3,91 млн. євро[8] Дімарко перейшов у швейцарський «Сьйон»[9]. 23 липня 2017 він дебютував занову команду в швейцарській Суперлізі в грі з «Туном», але вже на 41-ій хвилині через перелом ноги змушений був покинути поле[10][11]. Серйозна травма не дозволила гравцю провести повноцінний сезон, за який він встиг зіграти лише 9 матчів, після чого 5 липня 2018 року «Інтернаціонале» скористалось пунктом викупу і повернуло гравця за 7 мільйонів євро[12].

7 серпня 2018 року гравця було віддано в оренду в «Парма»[13] і протягом сезону він відіграв за пармську команду 13 матчів в національному чемпіонаті.

Повернувшись влітку 2019 року до «Інтера», провів протягом наступної половини сезону чотири гри за міланську команду в усіх турнірах, після чого у січні 2020 року був орендований «Вероною», в якій отримував значно більше ігрового часу. За півтора сезони провів за цю команду 50 матчів, забивши 5 голів.

Влітку 2021 року повернувся до «Інтернаціонале».

Виступи за збірні

2012 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 54 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 6 забитими голами. З командою до 17 років у 2013 році зіграв на юнацькому чемпіонаті Європи, де команда стала срібним призером. Цей результат дозволив команді того ж року поїхати і на юнацький чемпіонат світу в ОАЕ, де команда з Дімарко дійшла до 1/8 фіналу[14]. Був учасником чемпіонату Європи 2016 року серед юнаків до 19 років, де разом зі збірною дійшов до фіналу, забивши на турнірі 4 голи.

2017 року у складі збірної Італії до 20 років поїхав на молодіжний чемпіонат світу у Південній Кореї[15][16] і допоміг своїй команді здобути бронзові нагороди турніру.

У складі молодіжної збірної поїхав на домашній молодіжний чемпіонат Європи 2019 року[17].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 27 серпня 2021 року

СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсього
ЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів
2014–15 «Інтернаціонале»A10КІ00ЛЄ10---20
2015–16A00КІ00------00
2015–16 «Асколі»B150КІ00------150
2016–17 «Емполі»A120КІ10------130
2017–18 «Сьйон»СЛ90КШ00ЛЄ00---90
2018–19 «Парма»A131КІ10------141
2019-січ. 2020 «Інтернаціонале»A30КІ10ЛЧ00---40
січ.-серп. 2020 «Верона»A130КІ00------130
2020–21A355КІ20------375
Усього за Hellas «Верону»48520----505
2021–22 «Інтернаціонале»A20КІ00ЛЧ00СІ0020
Усього за «Інтернаціонале»6010100080
Усього за кар'єру10365010001096

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

«Інтернаціонале»: 2023–24
«Інтернаціонале»: 2021–22, 2022–23
«Інтернаціонале»: 2021, 2022, 2023

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв