Фабіо Ліверані

італійський футболіст і футбольний тренер

Фабіо Ліверані (італ. Fabio Liverani, нар. 29 квітня 1976, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб «Кальярі».

Ф
Фабіо Ліверані
Фабіо Ліверані
Фабіо Ліверані
Особисті дані
Народження29 квітня 1976(1976-04-29)[1][2] (48 років)
 Рим, Італія[3]
Зріст180 см[3]
Вага76 кг
Громадянство Італія
Позиціяпівзахисник
Юнацькі клуби
1993-1994
1994-1995
1995-1996
1996
Італія «Лодіджані»
Італія «Палермо»
Італія «Наполі»
Італія «Кальярі»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1996 Італія «Ночеріна» 2 (0)
1996–2000 Італія «Вітербезе» 104 (18)
2000–2001 Італія «Перуджа» 32 (3)
2001–2006 Італія «Лаціо» 126 (6)
2006–2008 Італія «Фіорентіна» 64 (1)
2008–2011 Італія «Палермо» 66 (0)
2011 Швейцарія «Лугано» 0 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
2001–2006 Італія Італія 3 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2011–2012 Італія «Дженоа»(юнаки)
2012–2013 Італія «Дженоа»(юнаки)
2013 Італія «Дженоа»
2014–2015 Англія «Лейтон Орієнт»
2017 Італія «Тернана»
2017–2020 Італія «Лечче»
2020–2021 Італія «Парма»
2022– Італія «Кальярі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Лаціо», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 29 квітня 1976 року в Римі.[4] Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Лодіджані», «Палермо», «Наполі» і «Кальярі».

У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за команду клубу «Ночеріна», в якій того року взяв участь у 2 матчах у третьому за силою італійському дивізіоні.

Згодом з грдуня 1996 по 2000 рік грав у складі іншої нижчолігової команди «Вітербезе», після чого протягом сезону грав у Серії A за «Перуджу».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався у вересні 2001 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії.

Згодом протягом 2006—2011 років захищав кольори «Фіорентіни» та «Палермо».

Завершив професійну ігрову кар'єру у другому швейцарському дивізіоні за «Лугано», за який виступав протягом 2011 року.

Виступи за збірну

2001 року взяв участь у двох товариських матчах у складі національної збірної Італії. Свою третю і останню гру у формі національної команди провів у 2006 році.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року, очоливши одну з юнацьких команд клубу «Дженоа». У липні 2013 року став головним тренером основної команди «Дженоа», проте швидко був звільнений через незадовільні результати команди під його керівництвом (одна перемога у шести матчах).

Згодом тренував англійський третьоліговий «Лейтон Орієнт» та працював на батьківщині з друголіговою «Тернаною».

У вересні 2017 року очолив тренерський штаб команди «Лечче», яка під його керівництвом у першому ж сезоні підвищилася у класі з третього італійського дивізіону до другого, а ще за рік здобула право участі в Серії A. Протягом сезону 2019/20, який був для «Лечче» першим у найвищому дивізіоні за останні сім років, команда до останнього боролося за збереження місця в ньому, утім врешті-решт вибула назад до другого дивізіону, після чого 19 серпня 2020 року Ліверані було звільнено.

Вже 28 серпня 2020 року уклав дворічний тренерський контракт з «Пармою», середняком Серії A попереднього сезону. Утім був звільнений вже в січні наступного року через незадовільні результати команди, яка програла половину із 16 ігор, здобувши лише дві перемоги.

8 червня 2022 року очолив тренерський штаб «Кальярі», який саме втратив місце в елітному дивізіоні та вибув до Серії B.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсього
ЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів
лип.-груд. 1996 «Ночерина»C120---------20
груд. 1996–97 «Вітербезе»C2174---------174
1997–98C2316---------316
1998–99C2314---------314
1999–00C1254---------254
Усього за «Вітербезе»10418------10418
2000–01 «Перуджа»A302КІ20Інт10---332
черв.-вер. 2001A21КІ10------31
Усього за «Перуджа»3233010--363
2001–02 «Лаціо»A262КІ10ЛЧ-----272
2002–03A210КІ50КУЄФА80---340
2003–04A262КІ72ЛЧ60---394
2004–05A241КІ20КУЄФА32СІ10303
2005–06A291КІ20Інт40---351
Усього за «Лаціо»12661722121016510
2006–07 «Фіорентина»A361КІ20------381
2007–08A280КІ10КУЄФА101---391
Усього за «Фіорентина»64130101--772
2008–09 «Палермо»A330КІ10------340
2009–10A210КІ20------230
2010–11A120КІ10ЛЄ5[5]0---180
Усього за «Палермо»6604050--750
2011–12 «Лугано»ЧЛ00СА00------00
Усього за кар'єру394282723731045933

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
ДатаМістоГосподаріРезультатГостіТурнірГолиПримітки
25-4-2001ПеруджаІталія  1 – 0  ПАРтовариський матч-
5-9-2001П'яченцаІталія  1 – 0  Мароккотовариський матч-
16-8-2006ЛіворноІталія  0 – 2  Хорватіятовариський матч-
УсьогоМатчів3Голів0

Титули і досягнення

Як гравця

«Лаціо»: 2003–2004

Примітки

  • BDFA
  • а б в (unspecified title)
  • Trapattoni colora l' Italia, chiamato Liverani (італ.). Corriere della Sera. 21 квітня 2001. Процитовано 6 квітня 2009.
  • 2 матчі на стадії плей-оф.
  • Посилання


    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв