Удмуртська мова

мова удмуртів

Удму́ртська мо́ва (Удмурт кыл, Udmurt kyl; МФА[ʊdˈmʊərt kɨɫ] ( прослухати)) — мова удмуртського народу. Є однією з офіційних мов Удмуртії, поширена у Татарстані, Башкортостані, Марій Ел, Пермському краї, Кіровській і Свердловській областях, також незначна кількість носіїв є у Казахстані. У Росії до 1920-х років офіційно мала назву вотя́цька мо́ва, во́тська мо́ва (рос. вотяцкий язык, вотский язык).

Удмуртська мова
Удмурт кыл
Поширення говорів удмуртської мови станом на 2022 рік[1][2]
Поширення говорів удмуртської мови станом на 2022 рік[1][2]
Поширена вРосія Росія
РегіонУдмуртія,
Башкортостан,
Татарстан, Марій Ел,
Пермський край,
Кіровська область,
Свердловська область
Носіїбл. 500 тис. осіб
Писемністькирилиця і удмуртська писемність
КласифікаціяУральська сім'я
Фіно-угорські мови
Пермська група
Офіційний статус
ОфіційнаУдмуртія
РегулюєУдмуртський Інститут історії, мови та літератури Удмуртського відділення РАН
Коди мови
ISO 639-1немає
ISO 639-2udm
ISO 639-3udm

Чисельність носіїв і діалектний розподіл

Чисельність носіїв удмуртської мови у Росії — 464 тис. осіб (станом на 2002 рік). Приблизно 3/4 усіх удмуртів називають удмуртську мову рідною, хоча кількість тих, що використовують її постійно, значно менша й постійно зменшується[3]. За підрахунками компанії Google, до 2100 року мова може зникнути, оскільки використовується паралельно з російською й більшість носіїв надають перевагу саме російській. Мова не має суттєвої підтримки з боку влади та інших організацій. Її вивчають у школах, але розмовляють нею здебільшого в сільській місцевості[4].

Удмуртська мова належить до пермської групи фіно-угорських мов уральської сім'ї мов. Діалектне членування удмуртської мови представлене південним (іноді виділяють ще периферійно-південне), північним та бесерм'янським (удмуртомовні татари) діалектами.

Особливості

До характерних ознак удмуртської мови належать:

У морфології:
  • слабка морфологічна диференціація між деякими частинами мови:
из (каміння) та из (кам'яний)
арган (гармонь) та арганчи (гармоніст)
шуд (щастя) та шудтэм (нещасний)
  • іме́нникові властиві категорії числа, відмінка (є 15 відмінків, що входять залежно від значення іменника у 2 групи — суб'єктно-об'єктну і місцеву), присвійності та специфічна категорія — виокремленої вказівності; категорії роду немає;
  • удмуртське дієслово має категорії перехідності/неперехідності, способу (дійсний, умовний, наказовий), часу, числа, особи, стану, виду і фіктивності.
  • Як і в багатьох фіно-угорських мовах в удмуртській мові багато відмінків. Їх 19.
  • інфінітив дієслова в удмуртській мові має форму на -ны
гыры-ны (орати), мыны-ны (йти, їхати)
ужаны (працювати) та ужытыны (примусити працювати)
У синтаксисі:
  • порядок слів у реченні не є фіксованим.
У фонетиці:
  • на відміну від решти пермських мов удмуртська мова має наголос на останньому складі слова.
У лексиці:

Писемність

Веніамін (Пуцек-Григорович), автор першої сучасної граматики удмуртської мови

Розробку удмуртської писемності розпочато у XVIII столітті.

Як і для багатьох інших мов СРСР для удмуртської планували ввести Латиницю, але Удмуртська Автономна Радянська влада гальмувала цей момент, адже до цього було випробувано дуже багато не зручних варіантів, а дійшовши згоди на кирилиці на Латиницю ніхто міняти не захотів. Врешті всі мови почали знову переводити на латиницю, а в удмуртів вже все було готово.

Сучасна абетка — на основі кирилиці і складається з 38 літер, з них 33 — кириличні, решта 5 з діакритичними знаками.

Абетка

А аБ бВ вГ гД дЕ еЁ ё
Ж жӜ ӝЗ зӞ ӟИ иӤ ӥЙ й
К кЛ лЛ лМ мН нО оÖ ö
П пР рС сТ тУ уФ фХ х
Ц цЧ чӴ ӵШ шЩ щЪ ъЫ ы
Ь ьЭ эЮ юЯ я

Деякі букви читаються не так, як в українській мові, або ж узагалі відсутні в українській абетці:

Застосування

Першопрохідцем вивчення удмуртської мови був митрополит Казанський та Свіязький (1775—1782) Веніамін Пуцек-Григорович, мовознавець українського походження родом з Лохвиці на Полтавщині. Під його керівництвом були створені промови та вірші (тексти од, кантат) не лише удмуртською, а й іншими мовами Поволжя — мордовською, чуваською і татарською, частину цих творів було виголошено й виконано в Казані 1767 року на честь прибуття туди Катерини II, а на початку 1769 року вони були надруковані в Санкт-Петербурзі у збірці «Духовна церемонія» (згодом світ побачило її продовження — «Шлюб душі благочестивої»).

Літературна мова

Удмуртський буквар 1898 р.

У XIX столітті зародилася удмуртська література, розвиваючись на основі різних наріч. У 1847 році були видані перші книги удмуртською мовою.

Літературна норма удмуртської мови являє собою синтез основних наріч (крім бесерм'янського) з переважанням ролі південного наріччя і була вироблена вже у XX столітті. Важливу роль у її створенні і покращенні відіграв Василь Алатирєв.

Класиками літератури удмуртської мови є поети Г. Верещагін, Кузебай Герд (К. П. Чайников), Ашальчи Окі (Л. Г. Векшина), П. Лужанін (П. В. Корепанов) і прозаїки Кедра Мітрей (Д. І. Корепанов), М. П. Петров і Г. Д. Красильников. Спілка удмуртських письменників діє з 1934 року.

Удмуртська мова в Інтернеті

Удмуртський національний Інтернет (Удмуртнет) у силу психологічних, соціально-економічних, мовних, інформаційних і бюрократичних причин є розвинутим недостатньо.

Першим сайтом Удмуртнету вважається Інтернет-сторінка братів Петрових із села Курчум-Нор'я Малопургінського району Республіки Удмуртія, створена у 2001 році. Зараз Удмуртнет — це переважно культурницькі проєкти — «Удмуртологія», «Удмуртська мова», «Удмуртські вірші» (брати Петрови), Удмуртська енциклопедія Удмурт элькун, «Вся наша жизнь — Игра» (приватний сайт Сергія та Віри Чіркових, присвячений удмуртській культурі). З решти вирізняється «Удмуртологія» (автор Деніс Сахарних, Іжевськ, Удмуртія) об'єднанням відразу декількох авторських проєктів, в тому числі і Ошмесдинь (сторінка воршуда Шудбурдинь. Існує Вікіпедія удмуртською мовою.

Варто відзначити, що більшість удмуртомовних сайтів створені й підтримуються за власний кошт їхніх власників, а деякі хостяться навіть не в Росії.

Удмуртська мова та Україна

Удмуртською мовою за СРСР видано Слово о полку Ігоревім, твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Панаса Мирного тощо.

Українською опубліковані твори деяких удмуртських письменників (Г. Красильникова, Г. Ходирєва та інших).

Примітки

Посилання

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
удмуртською мовою
Кутскон бам

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв