Удмуртська мова

Чисельність носіїв удмуртської мови у Росії — 464 тис. осіб (станом на 2002 рік). Приблизно 3/4 усіх удмуртів називають удмуртську мову рідною, хоча кількість тих, що використовують її постійно, значно менша й постійно зменшується^[3]. За підрахунками компанії Google, до 2100 року мова може зникнути, оскільки використовується паралельно з російською й більшість носіїв надають перевагу саме російській. Мова не має суттєвої підтримки з боку влади та інших організацій. Її вивчають у школах, але розмовляють нею здебільшого в сільській місцевості^[4].

Удмуртська мова належить до пермської групи фіно-угорських мов уральської сім'ї мов. Діалектне членування удмуртської мови представлене південним (іноді виділяють ще периферійно-південне), північним та бесерм'янським (удмуртомовні татари) діалектами.

До характерних ознак удмуртської мови належать:

У морфології:

• слабка морфологічна диференціація між деякими частинами мови:

из (каміння) та из (кам'яний)

• аглютинація (з елементами словозміни):

арган (гармонь) та арганчи (гармоніст)

шуд (щастя) та шудтэм (нещасний)

• іме́нникові властиві категорії числа, відмінка (є 15 відмінків, що входять залежно від значення іменника у 2 групи — суб'єктно-об'єктну і місцеву), присвійності та специфічна категорія — виокремленої вказівності; категорії роду немає;
• удмуртське дієслово має категорії перехідності/неперехідності, способу (дійсний, умовний, наказовий), часу, числа, особи, стану, виду і фіктивності.
• Як і в багатьох фіно-угорських мовах в удмуртській мові багато відмінків. Їх 19.
• інфінітив дієслова в удмуртській мові має форму на -ны

гыры-ны (орати), мыны-ны (йти, їхати)

• Крім активного, пасивного і зворотного станів, удмуртські дієслова мають і особливий — спонукальний стан, який утворюється за допомогою афіксу -ты-:

ужаны (працювати) та ужытыны (примусити працювати)

• дві дієслівні відміни
• наявність дієслівних форм дієприкметника і дієприслівника.

У синтаксисі:

• порядок слів у реченні не є фіксованим.

У фонетиці:

• на відміну від решти пермських мов удмуртська мова має наголос на останньому складі слова.

У лексиці:

• Наявність значного числа запозичень із тюркських мов, російської мови, а також деяких привнесень із іранських мов.

Розробку удмуртської писемності розпочато у XVIII столітті.

Як і для багатьох інших мов СРСР для удмуртської планували ввести Латиницю, але Удмуртська Автономна Радянська влада гальмувала цей момент, адже до цього було випробувано дуже багато не зручних варіантів, а дійшовши згоди на кирилиці на Латиницю ніхто міняти не захотів. Врешті всі мови почали знову переводити на латиницю, а в удмуртів вже все було готово.

Сучасна абетка — на основі кирилиці і складається з 38 літер, з них 33 — кириличні, решта 5 з діакритичними знаками.

Деякі букви читаються не так, як в українській мові, або ж узагалі відсутні в українській абетці:

• Е е (МФА: [je], МФА: [ʲe]) – читається як укр. є: після приголосних звуків (д, т, з, с, ц, л, н) як укр. ье, в інших випадках – як укр. йе
• Ё ё (МФА: [jo], МФА: [ʲo]) – читається як укр. йо, після приголосних звуків (д, т, з, с, ц, л, н) як укр. ьо
• Ӝ ӝ (МФА: [dʒ]) – читається як укр. дж або серб. џ
• Ӟ ӟ (МФА: [dʑ]) – читається як укр. джь або серб. ђ
• И и (МФА: [i], МФА: [ʲi]) – читається як укр. і, але помʼякшує попередній приголосний звук (д, т, з, с, ц, л, н)
• Ӥ ӥ (МФА: [i]) – читається як укр. і, але не помʼякшує попередній приголосний звук
• Ö ö (МФА: [ə]) – шва (рідко використовується в українській мові, читається як e в англ. taken)
• Ч ч (МФА: [tɕ]) – читається як укр. чь або серб. ћ
• Ӵ ӵ (МФА: [tʃ]) – читається як укр. ч
• Щ щ (МФА: [ɕ], МФА: [ɕː]) – читається як укр. шь або укр. шшь, використовується лише у запозиченнях з російської мови
• ъ – використовується як розділовий знак, український відповідник – апостроф
• Ы ы (МФА: [ɨ~ɯ]) – читається як біл. ы (звучить трохи глибше, ніж укр. и)
• Э э (МФА: [tʃ]) – читається як укр. е

Першопрохідцем вивчення удмуртської мови був митрополит Казанський та Свіязький (1775—1782) Веніамін Пуцек-Григорович, мовознавець українського походження родом з Лохвиці на Полтавщині. Під його керівництвом були створені промови та вірші (тексти од, кантат) не лише удмуртською, а й іншими мовами Поволжя — мордовською, чуваською і татарською, частину цих творів було виголошено й виконано в Казані 1767 року на честь прибуття туди Катерини II, а на початку 1769 року вони були надруковані в Санкт-Петербурзі у збірці «Духовна церемонія» (згодом світ побачило її продовження — «Шлюб душі благочестивої»).

У XIX столітті зародилася удмуртська література, розвиваючись на основі різних наріч. У 1847 році були видані перші книги удмуртською мовою.

Літературна норма удмуртської мови являє собою синтез основних наріч (крім бесерм'янського) з переважанням ролі південного наріччя і була вироблена вже у XX столітті. Важливу роль у її створенні і покращенні відіграв Василь Алатирєв.

Класиками літератури удмуртської мови є поети Г. Верещагін, Кузебай Герд (К. П. Чайников), Ашальчи Окі (Л. Г. Векшина), П. Лужанін (П. В. Корепанов) і прозаїки Кедра Мітрей (Д. І. Корепанов), М. П. Петров і Г. Д. Красильников. Спілка удмуртських письменників діє з 1934 року.

Удмуртський національний Інтернет (Удмуртнет) у силу психологічних, соціально-економічних, мовних, інформаційних і бюрократичних причин є розвинутим недостатньо.

Першим сайтом Удмуртнету вважається Інтернет-сторінка братів Петрових із села Курчум-Нор'я Малопургінського району Республіки Удмуртія, створена у 2001 році. Зараз Удмуртнет — це переважно культурницькі проєкти — «Удмуртологія», «Удмуртська мова», «Удмуртські вірші» (брати Петрови), Удмуртська енциклопедія Удмурт элькун, «Вся наша жизнь — Игра» (приватний сайт Сергія та Віри Чіркових, присвячений удмуртській культурі). З решти вирізняється «Удмуртологія» (автор Деніс Сахарних, Іжевськ, Удмуртія) об'єднанням відразу декількох авторських проєктів, в тому числі і Ошмесдинь (сторінка воршуда Шудбурдинь. Існує Вікіпедія удмуртською мовою.

Варто відзначити, що більшість удмуртомовних сайтів створені й підтримуються за власний кошт їхніх власників, а деякі хостяться навіть не в Росії.

Удмуртською мовою за СРСР видано Слово о полку Ігоревім, твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Панаса Мирного тощо.

Українською опубліковані твори деяких удмуртських письменників (Г. Красильникова, Г. Ходирєва та інших).

• Удмуртська література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 359-360.

Вікіпедія має розділ
удмуртською мовою
Кутскон бам

• Грамматика современного удмуртского языка. Ч. 1-3, Ижевск, 1962-74 (рос.)
• Короткий граматичний нарис удмуртської мови В. І. Алатирєв (он-лайн версія, PDF 614 кбайт) (PDF) (рос.)
• Вивчення удмуртської мови (рос.)
• Бібліотека книжок удмуртською мовою (удм.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Вивчення удмуртської мови. Етимологія (рос.)
• підбірка удмуртських народних казок на сайті казок народів світу (укр.)
• Удмуртська енциклопедія — люди і поняття (удм.)
• Удмуртологія: удмуртський науково-інформаційний Інтернет-портал (рос.)
• Удмуртські абетка і вимова (англ.)
• Удмуртський національний інтернет (рос.)
• Удмуртська абетка (рос.)
• Приватний сайт Чіркових Сергія та Віри, присвячений удмуртській культурі (удм.), (рос.)
• Сделано в Удмуртии — удмуртська Інтернет-крамниця (рос.)
• Гра для вивчення удмуртських слів (біл.)
• Удмуртська мова на сайті Ethnologue: Udmurt. A language of Russian Federation (англ.)
• Удмуртська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Udmurt (англ.)
• Удмуртська мова на сайті WALS Online: Language Udmurt (англ.)
• У РФ вчений публічно підпалив себе через мову