Турчинівка

Село розташоване у північно-східній частині району, з'єднане із центром громади автошляхом Т 2309. Фізична відстань до центру громади — 8 км, до Києва — 146 км^[2].

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока  П'ятка.

Сусідні населені пункти:

	Городище		Княжин
	Тютюнники	Пн
		Зх    'Турчинівка'    Сх
		Пд
	П'ятка	Малі Коровинці

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 282 особи, налічувалось 39 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок і вітряний млин^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 640 осіб (323 чоловічої статі та 317 — жіночої), з яких 555 — православної віри^[4].

У XIX ст. в Турчинівці родиною Терещенків було збудовано палац і закладено парк. Двоповерховий палац, прямокутний у плані, зведено з червоної цегли у 1899–1900 рр. Маєток, який складають палац, господарський корпус, садибний будинок, огорожа з брамою та парк, визнано пам'яткою архітектури національного значення.^[5]

За радянських часів у маєтку розташовувалася професійна сільськогосподарська школа, потім сільськогосподарський технікум. З 1985 року і до 2020 року — ПТУ-30^[6], а згодом Територіально відокремлене спеціалізоване відділення с. Турчинівка Коростишівського професійного аграрного ліцею^[7].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 589^[1][8] осіб.

Станом на 01.01.2022 року в селі налічується 418 осіб.

Рідною мовою назвали^[9]:

• Братська могила радянських воїнів (1954 рік, поховано 65 чол.);

• Село включено до туристичного маршруту навколо «волинського Єрусалима»;

• Русаловський Сергій Миколайович (1972—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Turczynówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 632. (пол.)
• Турчинівка. Є в графському парку чорний пруд
• Погода в с. Турчинівка