Тромбоцитопоез
утворення тромбоцитів. Тромбоцити є без'ядерними та позбавленими клітинних органел
уламками цитоплазми мегакаріоцитів. Одиничний мегакаріоцит здатний дати початок тисячам тромбоцитів.
Термін «тромбоцитопоез» іноді використовується навмисно для того, щоби підкреслити клітинну природу явища, тобто те, що йдеться про утворення клітин (тромбоцитів), а не про вироблення тромбів.
Тромбопоетин заохочує мегакаріопоез (мегакаріоцитопоез), процес дозрівання та диференціювання попередників мегакаріоцитів — CFU-Meg, мегакаріобластів та промегакаріоцитів. Виділившись, тромбопоетин зв'язується з власним рецептором на мембрані клітин-попередників мегакаріоцитів, так званим c-mpl. Після зв'язування тромбопоетину з рецептором внутрішньоклітинне передавання сигналу призводить до зростання клітин-попередників мегакаріоцитів, їх дозрівання та диференціювання, усталення клітинної мембрани, утворення тромбоцитарних гранул і демаркації цитоплазми на області, призначені згодом фрагментуватися, «відшнуруватися» від батьківської клітини — мегакариоцита та стати зрілими тромбоцитами. Ці «передтромбоцитарні області» потім фрагментуються на зрілі тромбоцити та відокремлюються (відшаровуються, відшнуровуються) від батьківської клітини. Цей останній етап тромбоцитопоезу, безпосереднє утворення і відшнурування тромбоцитів від мегакаріоциту, як було показано в дослідах in vitro, не залежить від стимуляції тромбопоетином, на відміну від процесів мегакаріопоезу (розмноження, дозрівання та диференціювання попередників).[1][2]