Теодор Антоній Ванькович
Теодор Антоній Ванькович (пол. Teodor Antoni Wańkowicz, біл. Тэадор Антоні Ваньковіч) (народився орієнтовно в 17 столітті в Мінську — помер десь в 1710 році)— шляхтич мінський, дворянського кола-герба Лиса з роду Ваньковичів. Державний діяч Великого князівства Литовського, стольник й підстароста мінського суду, староста підусяцький та каштелян Мінський (1709—1710) і депутат Трибуналу Великого Князівства Литовського.
| Теодор Антоній Ванькович | |
|---|---|
| пол. Teodor Antoni Wańkowicz | |
| Народився | невідомо орієнтовно Мінськ |
| Помер | 15 липня 1716[1] |
| Країна |  Річ Посполита |
| Місце проживання | Велике князівство Литовське |
| Діяльність | державний діяч |
| Титул | каштелян мінський |
| Посада | Q65720836?[2], Q96142200?[3], учасник виборів короля Польщіd і Q110013140? |
| Термін | 1709 — 1710 |
| Попередник | Михайло Щука |
| Наступник | Шимон Любецькі-Друцький |
| Рід | House of Wańkowiczd |
| Батько | Петро Ваньковичd |
| Мати | Anna Dunin-Głuszyńskad |
| У шлюбі з | Ганна Войшнар |
| Діти | Стефан Антоній Софія Гелена Катерина Францішка Колумба |
 | |
Короткі відомості
Теодор Антоній Ванькович був з дворянського роду Ваньковичів, які стояли за гербом Лиса. Його батько Петро Ванькович, був військовим очільником в Мінську та довкола нього, а мати, Ганна Дунінай-Глушинська, була дочкою волковинського хорунжого.
Теодор Антоній вів життя-діяльність - притаманну тодішньому дворянському середовищу, пройшовши усі щабелі королівської служби. Від стольника й підстароста мінського суду, староста підусяцький та каштелян Мінський (1709—1710) - до королівського намісництва, отримавши незадовго до своєї смерті - каштелянство в Мінську. Теодора п'ять разів обирали до вищого апеляційного суду Великого Князівства - Трибуналу Великого Князівства Литовського. Був засідателем та очільником в різних місцевих соймах та фіскальних судах. Вважається релігійним меценатом та сподвижником шкільництва в краї — був засновником-очільником кляшторів-монастирів в Мінську: монастиря кармелітів, монастиря боніфратрів, зафондував значні кошти на відкриття монастиря францисканців та ще кількох інших церковних споруд.
Оженився Теодор Антоній Ванькович на Ганні Войшнар - дочці лідського земського писаря і мав від неї двох синів Стефана і Антонія (які доволі рано померли) та п'ятьох дочок. Продовжувачами роду стали його дочки:
- Софія → стала дружиною мінського воєводи Францишка Володковича
- Гелена → стала дружиною земського судді Яна Рудальтовського з Новогрудок
- Катерина → стала дружиною вількомірського земського судді Яна Ярмоловича
- Францішка → стала настоятелькою монастиря бенедиктинців при відомому мінському Костелі святого Войцеха
- Колумба → стала послушницею і згодом старшою сестрою при тому ж монастирі бенедиктинців
Див. також
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski, T. 1-17, dodatek – Warszawa 1899-1913. (пол.)
- Niesiecki K. Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839-1846. (пол.)
- Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, T. 1-15 – Warszawa 1904-1938. (пол.)
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)