Тау-нейтрино
Тау-нейтрино (позначаються як ντ) — елементарна частинка, один із трьох видів нейтрино, тобто нейтральний лептон. Разом з тау-лептон (таоном), тау-нейтрино складає третє покоління лептонів. Тау-нейтрино є останнім відкритим лептоном і однією з останніх виявлених частинок, передбачених Стандартною моделлю.
| Тау-нейтрино | |
| Склад: | фундаментальна частинка |
|---|---|
| Родина: | ферміони |
| Група: | лептони |
| Покоління: | третє |
| взаємодії: | слабка, гравітаційна |
| Відкрита: | DONUT (2000) |
| Число типів: | 2 |
| Маса: | менше 0,28 еВ[1], але не нульова у всіх ароматів (νe, νμ, ντ) |
| Час життя: | стабільні |
| Електричний заряд: | 0 |
| Кольоровий заряд: | 0 |
| Спін: | ½ |
Відкриття
Існування третього виду нейтрино малося на увазі після того, як 1975 року М. Перл з колегами на електрон-позитронному колайдері SPEAR[en] у національній лабораторії SLAC (Стенфорд, США) відкрили тау-лептон[2]. Про експериментальне відкриття тау-нейтрино оголосила в липні 2000 року колаборація DONUT[en] (англ. Direct Observation of the Nu Tau — пряме спостереження нейтрино тау), що працює на побудованій у 1990-х експериментальній установці, розташованій на базі Фермілабу і призначеній спеціально для прямого виявлення тау-нейтрино[3].
Тау-нейтрино також вдалося ідентифікувати завдяки унікальним детекторам, розміщеним на дослідницькій станції IceCube, розташованій на глибині 1,5 км під поверхнею антарктичних льодовиків. Загалом, на початок 2024 року, було виявлено лише 7 таких частинок, проте це стало значним досягненням у вивченні космічних феноменів[4].
Історія
Після відкриття тау-нейтрино залишалася лише одна невиявлена частинка із передбачених Стандартною моделлю — бозон Хіггса, який виявлено 2012 року у Великому адронному колайдері.